П'ять аптечних мереж сплатили рекордні 4,5 млрд грн податків у 2024 році

Мережа аптек «АНЦ», «Подорожник», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоров'я» та «Аптека Доброго Дня» сплатили до державного бюджету України 4,5 мільярда гривень податків у 2024 році. 

Податкові надходження від мереж зросли на 20% порівняно з 2023 роком, що робить їх одними з найстабільніших платників до державного бюджету.

Аптечні ритейлери стали також одними з найбільших корпоративних донорів у соціальних та благодійних проєктах. Мережа «АНЦ» спрямувала понад 125 мільйонів гривень на благодійну допомогу, «Подорожник» — 93 мільйони гривень. «Аптека Доброго Дня» профінансувала навчання понад 9,5 тисячі військових тактичній медицині, забезпечивши їх сучасними аптечками IFAK. «Аптека 9-1-1» системно опікується дітьми у прифронтових громадах та вбачає особливою місією забезпечення ліками населення на прифронтових і деокупованих територіях, де доступ до медикаментів часто обмежений. Національна мережа аптек «Бажаємо здоров'я» активно бере участь у державних та соціальних програмах та постійно підтримує військові частини.

Результати соціологічного дослідження, проведеного у квітні компанією Gradus Research, показали, що понад половина респондентів (56,9%) переконані, що конкуренція між аптеками позитивно впливає на споживчий вибір, покращуючи пропозицію та ціну на ліки для покупців. За результатами опитування, 71% респондентів відзначають: що більше аптек в населеному пункті, то легше знайти потрібні ліки. 66,8% опитаних також підтверджують, що більша кількість аптек сприяє пошуку кращої ціни на лікарські засоби.

В умовах, коли понад 85% вартості ліків українці оплачують з власної кишені, маркетингові інструменти аптечних ритейлерів — програми лояльності, знижки та соціальні програми для пенсіонерів і ветеранів — стають важливим механізмом підтримки населення.

Нагадаємо, що з березня 2025 року набула чинності постанова МОЗ України, яка забороняє укладання маркетингових договорів між виробниками ліків та ритейлерами. Аптеки у рамках угод між  ними і виробниками спрямовували велику частину цих коштів (часом до 90%) на зниження цін для покупців. Такі угоди раніше ініціювали самі виробники через високу конкуренцію та велику кількість схожих препаратів на ринку.

Вже п’ять місяців як діє заборона маркетингу, проте, виробники так і не знизили відпускні ціни на свою продукцію. Це, додають експерти, спростовує аргументи про те, що договори підвищували вартість ліків. Більше того, у МОЗ визнали, що скасування маркетингу не дало очікуваного результату. 

Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України № 2849-IX від 31.03.2023.