Трагічно загинула у 35 років: як виглядає могила поетеси Олени Теліги

Сьогодні, 21 липня, минає 119 років від дня народження відомої української поетеси Олени Теліги. Вона стала однією з головних борчинь за незалежність України у ХХ сторіччі. Поетесу разом з чоловіком розстріляли в Бабиному Яру у Києві. Також ми розповідали, де похована Леся Українка.

"Телеграф" розкаже, якою була діяльність поетеси, чим відзначилась та де її поховали.

Що відомо про Олену Телігу

Теліга народилась в Ільїнському під Москвою у 1906 році. Батько був інженером, а мати — вчителькою. У 1918 році родина перебралась до Києва, де Олена навчалася в Жіночій гімназії Олександри Дучинської.

Через 2 роки батька Олени евакуювали до польського міста Тарнів. Дівчині не вистачало коштів на існування, тож вона продавала з мамою старі речі та полола городи. У 1922 році Олена переїхала до Чехословаччини, де її батько був ректором Української господарської академії.

У 1923—1929 роках Олена здобувала освіту на історико-філологічному факультеті Українського педагогічного інституту імені Драгоманова в Празі. У 1928 році Теліга почала друкуватися в "Літературно-науковому вістнику", який сформував її націоналістичні погляди. Там вона вийшла заміж за громадського діяча Михайла Телігу.

У 1929 році Олена переїхала до Варшави, куди згодом перебралися її батьки. Вона хотіли знайти тут роботу, однак мама Теліги раптово померла. Олена з Михайлом перебували у складному матеріальному становищі. Він працював землеміром, а поетеса шукала різні підробітки.

Згодом становище родини покращилось, коли Михайло влаштувався на польську залізницю, а Олена — в українську школу при Українському Центральному Комітеті. Водночас Теліга продовжувала громадську діяльність, зокрема стала одним із провідних співробітників "Вістника".

У 1939—1941 роках Теліга жила в Кракові, де працювала в Культурній референтурі Проводу ОУН. Також співпрацювала із місцевою "Просвітою". За свою діяльність створила близько 38 віршів, серед яких — "Тільки вечір злітає на місто", "Мужчинам", "Поворот", "Танго", "Не треба слів. Хай буде тільки діло…".

У 1941 році поетеса повернулась в Україну. У Рівному вона створила статті "Розсипаються мури" та "Братерство в народі". Згодом Олена переїхала до Києва, де очолила Спілку українських письменників. Також вона співпрацювала з редакцією газети "Українське слово" і редагувала тижневик "Літаври".

У 1942 році редакцію "Українського слова" заборонили, але Теліга продовжила працювати у Спілці українських письменників. Олену попереджали, що скоро почнуться арешти членів цієї організації, але вона сказала, що нікуди не поїде. Разом з Телігою заарештували її чоловіка. Нацисти розстріляли подружжя у Бабиному Яру у 1942 році.

Могила Олени Теліги

В якому місці та коли саме розстріляли поетесу — точно невідомо. Утім, припускається, що це сталося 21 лютого 1942 року у Бабиному Яру. Там створили гранітну меморіальну плиту з іменами та прізвищами розстріляних нацистами у цьому місці. Серед них є і Теліга, якій тоді було лише 35 років.

Неподалік меморіалу, на перехресті вулиць Теліги та Іллєнка, поетесі встановили пам'ятник. Її постать відтворили у сукні, з шарфиком і книгою. Пам'ятник, який стоїть на гранітному постаменті, виготовили із бронзи. Меморіал супроводжують дві гранітні стели.