Монополія на мораль: як історія з НАБУ показала ціну правди в Україні

Монополія на мораль

У кожному суспільстві є ті, хто бере на себе роль моральних авторитетів. У країнах, де є довіра, ця роль природно належить інституціям, церкві, науці чи журналістиці. В Україні цю роль взяли на себе грантові антикорупційні організації. Зауважу, що боротьба з корупцією — це важливо. Однак дуже важливим є те, хто її очолює, за які гроші та з якими мотивами.

Україна пережила два Майдани, отримала окупацію та війну. Це все дуже болючі травми, а суспільство на них реагує пошуками правди. Однак наразі у нас епоха постправди, коли велика кількість людей займаються не фактами, а інтерпретаціями. У більшості випадків споживач інформації вважає правдою те, з чим він згоден. А все інше — то є неправда.

Саме цим правилом і користуються горлопани. Треба кричати якомога гучніше, вигукувати якомога більше зради. І це буде вважатись правдою. Навіть якщо факти інші. В цьому і полягає головний прийом активіста, що сидить на зарплаті в іноземних структур. За роки роботи вони підсадили на гранти або навіть заснували з їх допомогою пул ЗМІ, на які мають прямий вплив.

Це і є "монополія на мораль". Коли лише вони мають право вирішувати, хто корупціонер, хто "зрадник", а хто "чесний". А кожен, хто ставить питання — вже "агент", "бот" чи "помічник корупціонерів". Ігнорується взагалі право на думку, право на висловлювання, відсутня навіть елементарна професійна дискусія. Замість неї — гасла, гасла, гасла.

Я прочитав текст законопроєкту №12414. Він передбачає зменшення можливості проводити обшуки без рішення суду, обмеження безкінечних нині досудових розслідувань, а також повертає Конституційну норму, за якою прокуратуру очолює Генпрокурор, а не САП.

Важливо Колективне благо українців під загрозою: до чого може призвести знищення НАБУ та САП

Але реакція — як на державний переворот. Ті ж самі гравці, що зруйнували довіру до сектору оборони фейком про яйця, зараз залякують суспільство, що тепер "корупція переможе", бо Генпрокурору повернули його ж повноваження, які у нього були впродовж 8 років з моменту створення НАБУ та САП.

Монополія на мораль тримається не на етиці, а на контролі над медіа, впливі на зовнішніх партнерів та трактуванні реальності.

Україна має сотні тисяч порядних людей — і серед юристів, і серед журналістів, і серед громадських діячів та правозахисників, які не потрапили до "грантової обойми". Їхні думки не цитують західні фонди. Їх не кличуть на зустрічі з послами. Бо ті, хто бояться втратити монополію, завжди знищують конкурентів — юридично (кримінальні справи від НАБУ) або морально (звинуваченнями, ярликами, публічним шельмуванням).

Це не про корупцію і не про антикорупцію. І не про мораль. Це про "контроль над суспільним наративом". Монополія на мораль. Це форма влади, яка не піддається виборам, не має контролю і не боїться відповідальності.

Справжня мораль не боїться критики. Вона сильна доказами, діями, відповідальністю. Хочете боротися з корупцією? Чудово. Але будьте готові відповідати за власні помилки, якщо вони відбулись.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо НАБУ та САП під ковдрою Генпрокуратури: що приховує новий законопроєкт №12414