На Волині помітили червонокнижну черепаху: це єдиний прісноводний вид в Україні

Природні багатства українського Полісся знову приємно вражають науковців та екологів. У водно-болотних угіддях Національного природного парку "Прип'ять-Стохід" зафіксовано унікальну знахідку — присутність черепахи болотяної (Emys orbicularis), рідкісного та вразливого виду, занесеного до Червоної книги України.

Відповідним фото поділилися на сторінці заповідника. Поява черепах має неабияке значення для розуміння стану біорізноманіття регіону та ефективності природоохоронних заходів.

Біологічна характеристика черепахи болотяної

Черепаха болотяна (Emys orbicularis) — єдиний природно поширений в Україні вид прісноводних черепах із родини Emydidae. Її панцир овальної форми, забарвлений від оливково-зеленого до темно-чорного з жовтими цяточками, досягає довжини 12–20 см. Характерною особливістю є гнучкий пластрон, що забезпечує адаптацію до пересування у воді та на суші. Цей вид надає перевагу стоячим або малопроточним водоймам зі стійкою надводною і підводною рослинністю, де відбувається його кормова діяльність.

Екологічна роль та поведінка виду

Черепаха болотяна активна переважно в теплий період року — з квітня по вересень, після чого занурюється у зимову сплячку під мулом або у підводних укриттях. Вона є всеїдною: живиться водними безхребетними, молюсками, личинками, а також рослинністю. Завдяки фізіологічним особливостям цей вид здатний пристосовуватися до різних екологічних умов, але для нормального існування йому необхідне незаймане середовище з чистою водою і багатою флорою. Статева зрілість настає в 6–10 років, а тривалість життя у природі може сягати 40 років.

Загрози існуванню та стан популяції в парку

Черепаха болотяна зазнає суттєвих загроз через втрату природних місць існування, пов’язану з осушенням боліт, меліорацією, антропогенним забрудненням водойм та рекреаційним навантаженням. Незаконний вилов також негативно впливає на популяції. Однак у межах Національного природного парку "Прип’ять-Стохід" регулярний моніторинг підтверджує, що природоохоронні заходи сприяють стабілізації та збереженню виду, що свідчить про збереження належного гідрологічного режиму та високої якості екосистеми.