Планшетів та приставок не було. Як діти в СРСР відпочивали на канікулах

Сучасні батьки скаржаться, що діти занадто багато часу проводять із гаджетами. Але як виглядали канікули радянських школярів, коли єдиним "екраном" був чорно-білий телевізор із трьома каналами?

Про це розповість "Телеграф".

Табірна система — "відпочинок" за розкладом

Найпоширенішим способом організації дитячого дозвілля були піонерські табори. Батьки часто сприймали їх як єдиний доступний варіант, адже власна відпустка не завжди збігалася з шкільними канікулами, а залишати дитину вдома було ризиковано.

У таборах панувала жорстка дисципліна. Підйом о 7:00, зарядка, сніданок за розкладом, "тихий час" після обіду та суворо регламентовані розваги. Діти спали у переповнених бараках по 10-15 осіб, часто без належної вентиляції. Душові працювали за графіком, гаряча вода була рідкістю.

Їжа в таборах залишала бажати кращого: жидкі каші, недоварені макарони, "котлети" незрозумілого походження. Багато дітей регулярно отримували посилки від батьків із домашньою їжею та ласощами, що створювало видиме соціальне розшарування серед дітей.

Дачне "щастя" радянської сім'ї

Сім'ї з дачами відправляли дітей за місто, де реальність була далекою від ідилії. Діти часто ставали безкоштовною робочою силою: прополювали грядки, носили воду з колодязя, доглядали за городом. Зручності були мінімальними — туалет на вулиці, вода з криниці, а якщо пощастило — лава з умивальником.

Розваги обмежувалися тим, що можна було знайти навколо: купання в сомнівних водоймах, лазіння по деревах, створення шалашів. Безпека дітей часто була під питанням — батьки працювали на городі, а діти самі себе розважали, нерідко потрапляючи в неприємні ситуації.

Міські канікули — "свобода" у дворах

Діти, які залишалися в місті, проводили час у дворах багатоповерхівок. Дворова культура мала свої жорстокі правила: вікова ієрархія, територіальні конфлікти між дворами, часті бійки. Молодші діти нерідко ставали жертвами цькування з боку старших.

Розваги були примітивними: класики, резиночка, футбол саморобним м'ячем, "війнушка" з палками замість зброї. Взимку — лижі, якщо вони були в сім'ї, або просто катання з гірок на самодільних санчатах, часто травмонебезпечне.

Соціальна нерівність під маскою рівності

Попри декларовану рівність, діти з партійних сімей мали значно більше можливостей: кращі табори, поїздки до санаторіїв, доступ до дефіцитних товарів. Діти робітників та селян часто обмежувалися найпростішими формами дозвілля.

Особливо важким було становище дітей з неповних сімей або тих, хто виховувався бабусями та дідусями. Вони часто залишалися без належного нагляду та змушені були самі піклуватися про себе.

Канікули в СРСР були не щасливою безтурботністю, а виживанням у системі, яка ставила ідеологію вище за реальні потреби дитини. Сучасні батьки, скаржачись на гаджети, принаймні мають вибір у способах організації дитячого дозвілля — розкіш, недоступна радянським сім'ям.