/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fe98d9067d8c99e23fc0bba1f66aa6ff2.png)
Таємничі підземні ходи та секретні кімнати: що відомо про собор у серці Львова
Інтер'єр вражає скульптурною різьбою, витонченими каплицями та глибокими криптами, де поховано чимало представників знаті
У самому серці Львова височіє архітектурна перлина — Домініканський костел Божого Тіла та монастирський комплекс. Збудований у стилі пізнього бароко в середині XVIII століття, він не лише зберіг духовну атмосферу століть, а й зазнав чимало трансформацій.
Сьогодні це не просто місце молитви — це простір, де зливаються історія, релігія, культура й мистецтво. "Телеграф" розповідає в деталях про цей собор.
Чим відомий костел
Перші згадки про домініканців у Львові датуються 1270 роком, коли вони прибули разом з угорською княжною Констанцією, дружиною князя Лева Даниловича. Ймовірно, на той час орден ще не мав постійного місця — монахи орендували будинки та проводили служби в інших храмах. Лише після входження Львова до складу Польського королівства й утвердження магдебурзького права, домініканцям вдалося заснувати власний монастир у межах міських мурів.
На думку істориків, на місці нинішнього храму колись міг стояти княжий палац або православна церква Петра і Павла. Згодом тут звели готичний костел, який проіснував до XVIII століття. Після руйнувань і пожеж його демонтували, а нову будівлю звели вже в бароковому стилі. Архітектором став Ян де Вітте, генерал артилерії, який залишив значний слід в архітектурній спадщині Львова.
Будівництво собору та його особливості
Будівництво нового храму розпочалося в 1749 році. Його фінансували видатні діячі того часу, зокрема гетьман Юзеф Потоцький та канівський староста Микола Василь Потоцький. Центральною домінантою стала овальна нава з еліптичним куполом, який прикрашено написом латиною: "Soli Deo honor et gloria" — "Єдиному Богу честь і слава".
Інтер'єр вражає скульптурною різьбою, витонченими каплицями та глибокими криптами, де поховано чимало представників знаті: Потоцькі, Дідушицькі, Сенявські, Влодки. Частина надгробків, виконаних у стилі маньєризму, збереглися донині. Унікальні скульптури Себастьяна Фесінґера та декоративні елементи інтер'єру створюють атмосферу монументальної духовності.
У XVIII столітті монастир активно розвивався: ченці володіли понад десятьма селами, займалися просвітою та душпастирством. У 1818 році при обителі відкрили школу з німецькою мовою навчання — сьогодні це львівська школа №8, серед випускників якої — Маркіян Шашкевич і Станіслав Лем.
У ХХ столітті монастир зазнав кардинальних змін: після Другої світової війни домініканці покинули Львів, а храм частково перетворили на склад. У 1972 році тут відкрився Музей релігії та атеїзму — один із двох у всьому СРСР. Із 1990-х костел передали УГКЦ, яка заснувала в ньому Церкву Пресвятої Євхаристії.
Містичні загадки довкола будівлі
Серед містичних елементів — надгробок графині Дунін-Борковської з білого мармуру, на якому зображений посланець смерті, що веде душу в потойбіччя, та приховані символи ордену на фасаді, які не одразу помітні неуважному погляду.
У підземеллі — скульптура Гальшки Острозької, яку змусили провести життя в ізоляції. За легендою, її душа й досі не знайшла спокою.
Над боковим входом до храму — емблема ордену домініканців. Побачити її можна лише під певним кутом.
У XV столітті в стінах Домініканського костелу переховувалась одна з найзагадковіших постатей свого часу — Гальшка Острозька, багата спадкоємиця та перша красуня Польщі. Після примусового шлюбу з фаворитом короля Лукашем Гурком, вона втекла й знайшла прихисток у монастирі.
Однак "наречений" почав справжню облогу святині — храм обстрілювали, навколо стояли війська, а торгівля у Львові зупинилася. Лише втручання короля змусило ченців здатися: їм відрізали воду. Гальшка була змушена покинути храм, але ніколи не пробачила — і не передала чоловікові жодної копійки спадку. Саме з цих коштів згодом постала Острозька академія.
Сьогодні в підземеллях храму можна побачити воскову фігуру Гальшки — мовчазне нагадування про її трагічну долю.
Окрім того, тут збереглися крипти з похованнями монахів і шляхти, уламки фресок, кераміка й навіть давні труни. Особливе враження справляє келія самітника — місце, де монах, за легендою, провів роки у повній самоті та молитві.
Подейкують, що під час зведення собору будівельники натрапили на підземний прохід, що вів до загадкової кімнати з давніми рукописами й артефактами, пов’язаними з орденом домініканців.
Де знайти Домініканський собор
Розташований величний собор у Львові, на площі Музейній, 1.
Це місце поєднує в собі глибину історії та архітектурну красу. Обов'язково завітайте сюди, якщо хочете відчути атмосферу старого Львова.
Раніше "Телеграф" розповідав про Будинок вчених на вулиці Листопадового Чину у Львові. Ця будівля була однією з перших у місті, де з'явилося електричне освітлення, хоча на той час до таких нововведень ставилися з пересторогою.

