Гантелі, з якими тренувалися захисники Куп'янська, Торецька й Покровська

Саморобні гантелі з літа 2023-го возить із собою майор, 47-річний Валерій Галушка. Офіцер служить заступником командира роти у 32 окремій механізованій Сталевій бригаді– Два роки тому боронили Куп'янськ на Харківщині, – розповідає Валерій Галушка. – Я був на посаді заступника начальника штабу одного з наших батальйонів. Зібралися хлопці ідейні, добровольці. Щоб не сидіти склавши руки, ми не тільки тренувалися, а й допомагали відновлювати спортивну інфраструктуру в селі, де стояли. Було нещодавно звільнене від російських окупантів. Недороблений майданчик із тренажерами біля школи до ладу привели, фундамент залили, конструкції поставили.Ідея зробити самим і спортивний інвентар виникла спонтанно.– Обрізали п'ятилітрові пластикові пляшки, – продовжує Валерій. – Розрахували висоту для потрібної ваги, щільно набили цементом, з'єднали півдюймовими металевими трубами. Зробили різні: менші, більші, а ці – середні, по 15 кілограмів. На жаль, після нас у тому селі було кілька великих прильотів і від нашої роботи нічого не лишилося. От лише гантелі завжди зі мною.Валерій Галушка родом із Прилуцького району Чернігівської області. З гордістю розповідає, що на Чернігівщині в середині 1950-х знайшли родовища нафти. До війська працював на видобутку нафти й газу.– З дитинства мріяв стати військовим, але в 1990-х престиж служби впав. Хоча в інституті я закінчив кафедру і звання отримав.– Мобілізувався на початку 2023-го. З військкомату телефонували раніше. Попросив дати час допомогти влаштуватися в Києві доньці, яка якраз вступила в авто­дорожній інститут, вирішував питання з гуртожитком. Вона із сопроматом на ти – будуватиме автостради, теж мріє про військову кафедру. Не відмовлятиму. Саме донька стала стимулом продовжувати тренування. Коли тільки мобілізувався, через стрес схуд. Потім, як трохи освоївся, набрав вагу. Приїхав додому, а вона каже: "Тату, на кого ти став схожий?" – продовжує Валерій.Після Куп'янська, 32 ОМБр захищала Торецьк Донецької області, в ці дні стримує ворога на покровському напрямку.Під час нещодавніх занять на полігоні майор Галушка здивував багатьох, бо впевнено стріляє з гранатомета та кидає гранати.– Страшно було, я ж не кадровий військовий, – додає. – Але треба показувати приклад. Хоч я лівша, а ручні гранати для правої руки зручніші. З автоматом взагалі чітко – усе в ціль. Я ж мисливець, удома й карабін нарізний є.Пішов захищати насамперед свою сім'ю. Головне бажання – щоб майбутні онуки не воювали. Намагаюся в усьому знаходити позитив, підтримувати бійців, заспокоювати їхніх рідних, коли телефонують. Улюблена фраза: "В нас без змін" – усе добре, всі живі, ніхто не поранений.