Під загрозою 7 областей? Що таке УМПБ-5 – новий російський КАБ, яким атакували Харків, та куди він дістає

Уранці 24 липня російська армія завдала авіаудару керованими авіабомбами (КАБ) по Харкову. Під удар потрапив Шевченківський район, де розташована житлова забудова та цивільне підприємство.

"Телеграф" з’ясував, що відомо про боєприпаси, які використала РФ.

Атака на Харків, що відомо про наслідки зараз

Один із КАБів влучив біля багатоповерхового будинку, внаслідок чого загорілися близько 15 автомобілів. Інший удар припав по цивільному об’єкту, де виникла пожежа.

Станом на 14:22 за офіційними даними йдеться вже про 37 постраждалих – серед них — двоє дівчаток: одна десятирічна, інша — немовля віком лише 28 днів, а також вагітна жінка. Усі вони перебувають у стані гострої стресової реакції.

Крім того, 17-річний хлопець і дівчина дістали вибухові поранення. Усі потерпілі отримують необхідну медичну допомогу.

Яким боєприпасом Росія вдарила

У Повітряних силах ЗСУ попереджали про пуск керованої авіаційної бомби тактичною авіацією з північного напрямку.

За попередньою інформацією Харківської обласної прокуратури, удар по Харкову було завдано двома керованими авіабомбами УМПБ-5, які випустив літак Су-34 з району населеного пункту Строїтель у Бєлгородській області Росії. Орієнтовна дальність пуску склала близько 100 кілометрів.

"Сьогодні — УМПБ-5, раніше — Д-30. У новій версії бойова частина важить 250 кг, як у фугасної авіаційної бомби, і має товщий металевий корпус порівняно з Д-30. Через це модифіковані боєприпаси спричиняють більші руйнування, а серед цивільного населення зростає кількість поранених", — повідомив Борисенко.

Керовані авіаційні бомби зазвичай підвішуються до бойових літаків типу Су-34 або Су-35. Щоб здійснити удар такою зброєю, ворожий літак має наблизитися до фронту приблизно на 30-40 кілометрів. Якщо він підлетить ближче, існує ризик, що його знищить українська система протиповітряної оборони. Саме тому РФ намагається атакувати дистанційно — з-за меж дії української ППО, використовуючи бомби з навігаційними модулями та крилами.

Із врахуванням вказаних характеристик, цей тип озброєння може досягати до таких населених пунктів Чернігівської, Сумської (в тому числі й обласний центр), Харківської та сам Харків, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей.

Що відомо про авіабомби

Навіть 50-кілометрова дальність застосування КАБів означає, що під загрозою російських авіаударів уже тривалий час перебувають прикордонні й прифронтові райони — зокрема Чернігів, Суми, Харків, Херсон та Запоріжжя. Такі атаки стали регулярними впродовж 2023-2025 років.

Російські літаки зазвичай скидають керовані авіабомби з відстані понад 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення, кордону України чи навіть з акваторії Чорного моря. Основним озброєнням залишаються фугасні бомби ФАБ-500, модернізовані шляхом додавання крил і систем GPS-навігації.

"Не лише південь, а й по всій лінії фронту: Сумщина, Чернігівщина, східний напрямок — вони атакують усюди. Це нова загроза, на яку, м’яко кажучи, складно реагувати, бо противник застосовує керовані бомби дистанційно й поки що — безкарно", — наголошував речник командування Повітряних сил ЗСУ у 2022-2024 роках Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.

У Росії на озброєнні також є спеціалізований варіант керованої авіабомби — Гром-Э1. Цей боєприпас здатен уражати цілі на дистанції до 120 кілометрів, якщо запуск здійснено з висоти близько 12 км. Його відмінність — наявність власного твердопаливного прискорювача, що істотно збільшує дальність польоту.

За даними Дніпропетровської ОВА, застосування Гром-Э1 уже зафіксоване — зокрема, у районі Дніпра. У разі запуску з літака над окупованими територіями Запорізької області така бомба справді може досягти обласного центру. Завдяки розширеному радіусу дії Гром-Э1, російські війська потенційно отримують можливість завдавати ударів по Одещині, Полтавщині та Кіровоградській області.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у Київській області змінюється порядок оголошення повітряної тривоги. Тепер її вмикатимуть лише в тих районах, де зафіксована безпосередня загроза ракетного чи авіаудару.