На Землі мешкає гризун з отруйним хутром: його отрута може звалити з ніг слона

Унікальне звірятко виглядає дуже чарівно, але вчені попереджають, що його зовнішність оманлива, пише IFL Science.

На шерсті чубатого щура містяться токсини, які виділяє дерево Акокантера абіссинська, що росте в тропіках. Місцеві племена часто використовували отруту цього дерева для своїх отруєних стріл. Токсини цього дерева настільки сильні, що можуть убити цілого слона, не кажучи вже про людину.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Але донедавна вчені не знали, чи виробляється цей токсин безпосередньо в організмі гризуна, або ж він його запозичує в дерева.

Ще з давніх часів люди знали, що з африканським чубатим щуром краще не зв'язуватися. У 1923 році єгер із Найробі Джордж Гаммонд Голдфінч писав, що місцеві жителі вважали укус цього гризуна невідворотно смертельним.

Тоді Голдфінч вважав, що в усьому винне зараження крові, яке може статися після укусу будь-якого щура. Але це марновірство було занадто поширене для одного-двох випадків смертей від зараження крові.

Як з'ясувалося набагато пізніше, проблема полягала не в самому укусі, а в слині тварини і її шерсті.

Перші наукові дослідження токсинів африканського чубатого щура з'явилися 2011 року. Міжнародна команда вчених побачила, як тварина обгризала коріння і кору того самого отруйного дерева. Гризун спочатку пережовував кору, а сік від неї розтирав по своїй шерсті.

Пізніше 2018 року ще одна група дослідників встановила в Кенії мережу пасток і фотопасток. Вчені хотіли зрозуміти, чи був випадок з отруйним деревом випадковістю, чи широко поширеною поведінкою.

Дані спостережень підтвердили раніше зроблені висновки. У рамках експерименту 22 спійманим чубатим щурам запропонували отруйні гілки дерева. У підсумку 10 гризунів із задоволенням пообідали гілками, а сік, що залишився, розмазали по своїй шерсті.

Після цього жодних змін у поведінці щурів не відбулося, а це свідчить про те, що організм тварин стійкий до токсину. Як гризуни розвинули таку стійкість до потужної отрути, залишається поки що невідомим.

Нагадаємо, вчені з'ясували, що люди можуть виробляти отруту подібно до змій. Дослідники кажуть, що в людини є всі необхідні інструменти для вироблення токсинів у слині.