Британія, Франція, Німеччина та Іран погодились, що необхідно провести черговий раунд переговорів щодо ядерної програми Тегерана після зустрічі у Стамбулі в п'ятницю, 25 липня, заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі, повідомляє Bloomberg.
“Обидві сторони зацікавлені в продовженні цих переговорів у найближчому майбутньому”, — сказав Тахт-Раванчі.
Він назвав “хорошою” зустріч у Стамбулі, але не назвав дату наступного раунду переговорів. Тахт-Раванчі повторив слова іншого високопоставленого іранського дипломата Казема Гарібабаді, який брав участь у переговорах. Гарібабаді називав зустріч “серйозною, відкритою і детальною”.
Переговори, що відбулися у п'ятницю, стали першим конкретним кроком до виходу з глухого кута в питанні іранської ядерної програми після того, як ізраїльські та американські удари по Ірану в червні зірвали попередні перемовини.
Три європейські країни були серед перших підписантів іранської ядерної угоди 2015 року, з якої США вийшли в 2018 році під час першого терміну президента Дональда Трампа.
У суботу, 26 липня, президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що, хоча Тегеран і надалі ставиться з обережністю до поточного перемир'я з Ізраїлем, він не виключає можливості дипломатичних переговорів.
“Однією стороною рівняння є наші сили оборони та безпеки, які повинні бути готовими й діяти рішуче, щоб захищати країну. Іншою стороною є дипломатія, яка повинна залишатися активною”, — сказав Пезешкіан.
Після закінчення ірано-ізраїльського протистояння, яке з легкої руки американського президента має шанс увійти в історію як 12-денна війна, минув місяць. Аналітики, які так і не дійшли одностайної думки щодо масштабу шкоди, завданої ядерній програмі Тегерана. Чи можна сподіватися, що апогей геополітичного протистояння вже минув, а привид ядерного апокаліпсиса розвіюється, так і не втілившись? Чи те, що відбулося, є лише одним з епізодів у жорсткому сценарії, де кожна наступна дія брутальніша за попередню? Про це — в статті “Після “Висхідного лева”: Іран зализує рани чи точить пазурі?” В’ячеслава Ліхачова.