/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F0c901555392dd437e8a7630e61036d44.jpg)
Навколо був запах диму і згорілих тіл, – азовець розповів про жахи теракту в Оленівці
Свою історію перебування в Оленівці, зокрема під час теракту, "Крафт" розповів в інтерв'ю 24 Каналу.
Як "Крафт" пережив російський полон і чому ледь не загинув після теракту в Оленівці?
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російська арміявдарила по бараку в Оленівці, де перебували 193 українських військовополонених. ворожий теракт забрав життя 53 українців.
"Крафт" зміг самостійно вийти зі зруйнованої будівлі, маючи серйозне поранення. Він розповів, що під час атаки не чув вибухів, бо спав, але прокинувся через пекучий біль у спині. Озирнувшись. він побачив. що на ліжках поруч немає людей. Він оглянув себе й зрозумів, що його кінцівки цілі, а кровотеч немає. Тоді воїн зрозумів, що має поранення черевної порожнини.
Я зрозумів, що це внутрішня кровотеча і на той момент вже сподівався, що це все, що, походу, відмучився. Бо враховуючи той рівень медичної допомоги, який нам надавали на Оленівці, а це приблизно ніякий, то я розумів, що внутрішню кровотечу треба зупиняти тільки медикаментозно, а медикаментозно мені тут ніхто нічим не допоможе,
– розповів "Крафт".
Коли військовий вирішив йти, на нього впала обпалена скловата. Колишній військовополонений поділився, що діставав її з-під шкіри навіть після того, як повернувся у вересні.
Врятувало воїна те, що його ліжко знаходилося в кутку бараку й полум'я до нього не дійшло. "Крафт" ухвалив рішення швидше забиратися звідти.
Воїн бачив усе на власні очі – спалені ліжка та загиблих побратимів. Він відчував, як пахне димом і згорілими тілами. Сильний біль "Крафт" відчув лише хвилин за 5, коли дійшов до воріт.
"Тоді я вийшов на вулицю і влігся у найближчому на той момент для мене зрозумілому безпечному місці, де нічого не горіло. До мене принесли хлопця без ноги, здається. Я ще намагався йому з підручних тряпок накрутити турнікет, віддав свою куртку", – поділився воїн.
У той час хлопці ще намагалися когось рятувати, гасити полум'я. Але "Крафт" із побратимами, які залишилися живими вирішили, що часу немає й треба пробиратися крізь паркан. Так вони вийшли на алею.
За словами воїна, вже там з'явилися працівники колонії, які наказали всім вийти на вулицю. Для привернення уваги окупанти стріляли в повітря.
Так "Крафт" пролежав до ранку, побратим на псевдо "Лемко", не давав йому заснути. Через якийсь час до хлопців прийшли українські військовополонені медики. Вони почали сортувати поранених, визначаючи, кому можна допомогти на місці.
"Крафта" повезли на операцію разом з іншими полоненими. За час дороги декілька постраждалих померли. Воїну пощастило приїхати до лікарні живим.
Я ледь міг говорити, та й пам'ятаю все дуже погано, уривками, але тоді сказав їй (санітарці – 24 Канал) якийсь діагноз, який мені продиктували наші хлопці, військовополонені медики. Тоді ця жіночка відкидає з мене ковдру і бачить, що піді мною в ношах багато крові. Вона хапається за голову, починає міряти тиск, а він 60 на 40 – це дві цифри, які я так і запам'ятав. Вона ще така каже: "Ну ти не можеш вже бути живим", а я лиш відповів, навіть промямлив, що "як бачите",
– розповів "Крафт".
Воїну поставили крапельницю й викликали ще одну "швидку". Його привезли в медзаклад, де було краще хірургічне відділення. Там "Крафта" прооперували й він перебував там до початку вересня.
Хірург розповів "Крафту", що в його тілі на момент операції залишилося 1 – 1,5 літра крові. Однак організм військового був сильний і зміг витримати такий критично низький рівень.
"Я коли відійшов від наркозу і мене перевели з реанімаційного відділення, до мене приходив хірург, щоб подивитися, як я. І він питав, чи я спортсмен, а я такий – ну так, все життя займався чимось різним – то футболом, то волейболом, то легкою атлетикою. Він тоді сказав: "Тобі дуже пощастило, бо тебе серце викачало. Люди з такою крововтратою, як в тебе, не виживають". Я тоді подумав, ну супер", – згадує "Крафт".
У вересні 2022 року військовополоненого обміняли й після пережитих жахів він повернувся до спокійного життя.

