Фото на обкладинку Playboy, суперечки з прем’єр-міністром та футбольна кар’єра: як живуть нащадки диктатора Муссоліні сьогодні

Через понад 80 років після падіння фашистського режиму в Італії, прізвище Муссоліні продовжує звучати в політичних колах країни. Нащадки диктатора Беніто Муссоліні як приховують свого походження, а й активно використовують їх у сучасної політичної діяльності, викликаючи суперечливі реакції в італійському суспільстві.

Сам Беніто Муссоліні був фігурою складною та суперечливою та вирізнявся ексцентричними вчинками. З активного соціаліста він перетворився на засновника фашистського руху, неодноразово очолював уряд Італії, створив поліцейську державу.

Успіх нащадків Муссоліні в сучасному італійському суспільстві порушує важливі питання про природу політичної спадщини та її вплив на виборчі процеси. З одного боку, їхні досягнення демонструють силу впізнаваного бренду, з іншого — викликають дискусії про те, наскільки доречним є використання історичної спадщини, пов'язаної з авторитарним режимом.

Ракеле Муссоліні: від скромних результатів до політичного тріумфу

Найяскравішою зіркою політичної династії стала Ракеле Муссоліні — донька Романо Муссоліні, який був джазовим музикантом і третім сином диктатора. Її політична кар'єра демонструє вражаючу динаміку зростання: якщо 2016 року на виборах до міської ради Риму вона отримала скромні 657 голосів, то 2021 року її підтримали вже 8200 виборців.

Цей результат став рекордним серед усіх кандидатів та перевищив її попередній показник у 12 разів. Ракеле представляла крайню праву партію "Брати Італії", яка останніми роками значно посилила свої позиції в італійській політиці.

Але у 2024 році Ракеле Муссоліні заявила, що переходить до групи "Forza Italia", яка входить до правлячої коаліції Італії, але вважається більш ліберальною у питаннях цивільних прав. Перед цим вона почала суперечку з прем’єр-міністром Мелоні з приводу статі Іман Хеліф, алжирської боксерки, яка билася з італійкою Анджелою Каріні на Олімпійських іграх.

Попри очевидні переваги відомого прізвища, Ракеле Муссоліні наполягає на тому, що її успіх зумовлений виключно особистими заслугами та наполегливою працею. У публічних виступах вона вважає за краще зосереджуватися на проблемах Риму та уникає дискусій про фашистську спадщину свого діда, демонструючи прагматичний підхід до політичної діяльності.

Алессандра Муссоліні: від модельного бізнесу до європейської політики

Іншою помітною фігурою в сімейній політичній династії стала Алессандра Муссоліні — зведена сестра Ракеле. Її кар’єрний шлях відрізняється особливою різноманітністю: від моделі Playboy та актриси до серйозного політика європейського рівня.

У молодості Алессандра знімалася в кіно і працювала моделлю; 1983 року з'явилася на обкладинці італійського і німецького Playboy, а також випустила музичний альбом у Японії. Вона задумалася про зміну професії, коли їй запропонували змінити прізвище — на що не погодилася, підкресливши свою сімейну ідентичність.

Алессандра двічі обиралася до італійського парламенту від правих партій і має значний досвід роботи в Європарламенті, де представляла Італію з 2004 до 2008 року та з 2014 до 2019 року. Однак і її політична кар'єра не обійшлася без міжнародних ускладнень. 1992 року вперше обрана до парламенту Італії від неофашистської партії (MSI), пізніше брала участь у створенні та очолила свою партію "Azione Sociale", ставши першою жінкою — лідером партії в Італії. Її погляди на соціальні питання іноді були несподівано прогресивними: вона захищала права жінок, ЛГБТ і підтримувала легалізацію абортів, чим викликала неоднозначні оцінки навіть серед консерваторів.

У 2005 році її тимчасово усували від регіональних виборів через звинувачення у використанні фальшивих підписів, але після голодування і рішення суду знову допустили до виборів. У 2007 році її різкі висловлювання про румунів ("всі румуни — злочинці") призвели до розвалу вкрай правої фракції Європарламенту "Ідентичність, традиції і суверенітет".

Політична активність сім'ї не обмежується старшим поколінням. У 2019 році правнук диктатора Джуліо Чезаре зробив спробу потрапити до Європарламенту, хоча й безрезультатно.

Нове покоління: спорт замість політики

Серед сучасних нащадків Беніто Муссоліні політика приваблює не всіх. Показовим прикладом є 21-річний Романо Флоріані Муссоліні — син Алессандри, який підписав контракт із престижним римським футбольним клубом "Лаціо". Вихованець академії "Роми" та гравець молодіжної системи "Лаціо", він раніше виступав на правах оренди в клубах Серії B "Пескара" та "Юве Стабіа", де в сезоні 2023/24 провів 37 матчів, забив один гол і зробив кілька результативних передач.

Його повернення до "Лаціо" влітку 2025 року супроводжувалося інтересом з боку ЗМІ з огляду на прізвище та резонанс навколо особи праправнука диктатора. Але сам Романо в інтерв’ю неодноразово наголошував, що хоче, щоб його судили виключно за футбольними заслугами. Однак у липні 2025 року він перейшов на правах оренди з "Лаціо" до клубу Серії А "Кремонезе" з опцією викупу близько 5 мільйонів євро. Перехід знов викликав інтерес у вболівальників та преси, оскільки "Кремонезе" знаходиться в провінції, де під час Другої світової війни було розстріляно його прадіда Муссоліні.

Феномен сім'ї Муссоліні показує, як історична пам'ять і сучасна політика переплітаються у складні візерунки, де нащадки історичних постатей змушені балансувати між спадщиною минулого та вимогами сучасності. Їхній успіх у різних сферах — від політики до спорту — свідчить про те, що вплив відомих прізвищ в італійському суспільстві залишається значним чинником суспільного життя.