/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F80a82821d44f98f231b13c7cfe2040cb.png)
Надлегкі судна допоможуть збивати "шахеди"? У Раді зареєстрували новий законопроект: чого чекати
Сам законопроект розрахований швидше на імітацію діяльності, каже експерт
У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №13463-1 про спрощення експлуатації надлегких повітряних суден. Його подання пов’язують із потребами оборони, боротьбою з дронами, гуманітарними місіями та розвитком персональної авіації в умовах воєнного стану.
"Телеграф" поспілкувався з колишнім офіцером Повітряних сил ЗСУ та військовим експертом Анатолієм Храпчинським, аби розібрати деталі цього законопроєкту та з’ясувати, що зміниться у повітряному просторі країни.
Що таке "надлегкі повітряні судна"
У пояснювальній записці до законопроєкту наводиться нове визначення: надлегке повітряне судно — це будь-який літальний апарат з максимальною злітною масою до 450 кг, розрахований на не більше двох осіб та призначений виключно для рекреаційного або спортивного використання. Якщо порожня маса не перевищує 120 кг, такі апарати не потребуватимуть реєстрації в державному реєстрі, а лише проходитимуть електронний облік.
Йдеться, зокрема, про прості одномісні літаки, гелікоптери, мотодельтаплани, параплани з двигунами, гіроплани та безпечні в експлуатації мікролайти, які активно використовуються в ЄС і США для особистих потреб, а також у сільському господарстві, медицині, рятувальних операціях, спостереженні та навіть в охороні об'єктів.
Як це працює в ЄС та США
У Євросоюзі та США надлегка авіація давно функціонує в режимі спрощених процедур. Наприклад, у США такі апарати регулюються Part 103 Федерального авіаційного регламенту FAA — без вимоги ліцензії пілота, медичних довідок і сертифікації, за умови дотримання обмежень щодо швидкості, висоти та місця польоту. Аналогічна лібералізація діє в EASA (Європейське агентство з авіаційної безпеки).
Автори українського законопроєкту вказують, що Україна досі залишається у радянській моделі авіарегулювання, що робить експлуатацію надлегких апаратів майже неможливою через фінансові, бюрократичні й юридичні бар’єри.
Що заборонено зараз
Після початку повномасштабного вторгнення і запровадження воєнного стану, всі польоти цивільної авіації в Україні були заборонені. Це стосується також надлегких і рекреаційних апаратів, навіть якщо вони технічно не становлять загрози для безпеки. Будь-який політ потребує дозволу Генштабу, а запуск без такого дозволу може розцінюватися як загроза й навіть наражати оператора на кримінальну відповідальність.
Що пропонують змінити
Законопроєкт передбачає:
- визначення поняття надлегкого судна в Повітряному кодексі;
- спрощену реєстрацію або електронний облік таких суден;
- звільнення від ліцензії пілота за умови проходження короткого курсу і тестування;
- виключення з Повітряного кодексу ряду вимог для найменших апаратів;
- можливість регулювання польотів під час воєнного або надзвичайного стану окремими підзаконними актами Міноборони або ЦОВВ;
- створення правової основи для використання надлегкої авіації в обороні, зокрема для моніторингу, пошуку та боротьби з ворожими дронами.
Навіщо це ЗСУ
У пояснювальній записці йдеться про можливість використання легкої авіації у боротьбі з БпЛА, а також для повітряного моніторингу, доставки, пошуку та евакуації. Такі апарати коштують у рази дешевше за військові дрони чи літаки, можуть стартувати з коротких смуг або просто з поля, а підготовка пілота займає кілька тижнів.
Гендиректор компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський вважає, що новий законопроєкт про надлегку авіацію справді спрощує допуск до керування легкими літаками, але не створює повноцінної правової бази для їх бойового застосування.
"Закон сформований для того, щоби спростити допуск і збільшити кількість пілотів, які можуть керувати легкими літаками. Він написаний з логіки: є ініціатива перехоплювати "шахеди" легкомоторною авіацією — тож давайте спростимо вимоги, щоби не отримувати повноцінне міжнародне посвідчення пілота (PPL)", – сказав Храпчинський.
За його словами, закон дозволяє в умовах воєнного стану керувати легким літаком до 450 кг після проходження спрощеної підготовки, але це рішення — винятково процедурне.
"Це не дає пілоту жодного правового зв’язку з державою, з армією, не визначає, хто несе відповідальність, які завдання можна виконувати, в який час доби можна літати, які засоби забезпечення отримає пілот. Це просто спрощення, без жодного механізму взаємодії з ЗСУ", — наголосив він.
Також експерт застеріг: надлегкі літаки не мають радіолокаційних або навігаційних систем, що робить їх уразливими в умовах застосування РЕБ і під час тривог.
"У нас знову шматочок імітації замість комплексного підходу. Ми ухвалюємо окремі ініціативи — але без загального стратегічного закону провалюємося у всіх напрямках", — підсумував Храпчинський.
На думку експерта, навіть якщо в Україні буде ухвалений ідеальний закон про легку авіацію, ці літаки не зможуть ефективно допомогти в перехопленні дронів-камікадзе.
"Вони не вплинуть на боротьбу з шахедами. Ми намагаємося знайти засіь збити дрон, а не зробити логіку використання "шахеда" неефективною", — сказав Храпчинський. Він критикує підхід, коли кожна нова ідея — дрони-перехоплювачі, легка авіація тощо — сприймається як панацея, без глибокого аналізу реальних потреб.
За словами експерта, легкі літаки не мають ні швидкості, ні засобів ураження, ні навігаційного чи захисного обладнання, щоб ефективно переслідувати "шахеди", які летять із високою швидкістю і вибуховою частиною до 90 кг.
"У нас вже були випадки, коли досвідчені бойові пілоти на винищувачах гинули через зіткнення з уламками "шахедів". А ми пропонуємо відправити за ними легкі літаки, які літають значно повільніше. Це просто нереалістично", — пояснив він.
Храпчинський наголошує, що ефективною була б не легка аматорська авіація, а спеціалізовані літаки, які використовують у США чи Мексиці проти повітряних цілей.
"Якщо ми хочемо результат — нам потрібні системи виявлення, радари, засоби ураження. А не стріляти через відкритий ліхтар аероплана по "шахеду". Це несерйозно", — підсумував експерт.
На його думку, головна проблема — не відсутність засобів, а відсутність системного підходу до побудови ППО та детекції малорозмірних цілей.
"Ми не здешевлюємо принцип перехоплення — ми його подорожчаємо без гарантії результату", — наголосив Храпчинський.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Покровський напрямок — головний нерв фронту цього літа. Саме туди Росія стягнула найбільшу кількість сил, важку техніку, керовані авіабомби та рої дронів. Противник намагається обійти Покровськ і прорвати лінію оборони, закидаючи малі диверсійні групи та завдаючи ударів по логістиці. Що зараз відбувається на цій ділянці і чи здатний ворог взяти місто штурмом "в лоб" — на ці запитання у бліц-інтерв’ю відповів речник ОСУВ "Хортиця" Віктор Трегубов.

