Відкритий банкінг: фінансова революція чи прощання з банківською таємницею?
Відкритий банкінг: фінансова революція чи прощання з банківською таємницею?

Відкритий банкінг: фінансова революція чи прощання з банківською таємницею?

З 1 серпня 2025 року в Україні набере чинності Положення про відкритий банкінг в Україні. Це система, яка дозволяє керувати всіма своїми рахунками в різних банках через один застосунок, користуватися новими сервісами та отримувати вигідні пропозиції.

Як це працюватиме, що отримають клієнти, як відкритий банкінг вплине на роботу банків та чи є підводне каміння? Відповіді на ці питання – у матеріалі Коротко про.

Що це таке

Відкритий банкінг дозволяє банкам і фінтех-компаніям безпечно обмінюватися фінансовими даними клієнтів – звісно, за їхньої згоди. Суть відкритого банкінгу полягає в можливості надавати фінансовим сервісам дозвіл на доступ до рахунків: картки можна буде об’єднати в єдину систему та налаштувати порядок використання. Наприклад, якщо на картці не вистачає грошей, суму можна буде автоматично списати з іншого рахунку.

«Відкритий банкінг передбачає безпечний та структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси (АРІ), які передаються виключно за згодою користувача з метою отримання відомостей з рахунку користувача (баланс, історія операцій) та ініціювання платіжної операції», - пояснили в регуляторі.

Основні зміни, які запроваджує відкритий банкінг:

  • огляд усіх рахунків в одному сервісі;
  • нові мобільні застосунки з аналізом витрат;
  • здійснення миттєвих платежів без входу в банк;
  • контроль за доступом до фінансових даних;
  • вищий рівень безпеки.

Проте єдиної думки щодо відкритого банкінгу у експертів все ж таки немає. В той час як одні називають нову послугу «фінансовою революцією» та обговорюють переваги, інші радять попрощатися з банківською таємницею.

Нові можливості та новий рівень захисту

На думку Анни Довгальської, заступниці голови правління "Глобус Банку", відкритий банкінг – це позитивна ініціатива, яка стратегічно важлива для розвитку фінансового сектору. Це крок до прозорішої, технологічно зрілої фінансової системи, яка відкриває нові можливості як для клієнтів, так і для банків та відповідає європейським стандартам.

- Відкритий банкінг передусім створює нову архітектуру ринку фінансових послуг, де ключову роль починають відігравати треті сторони – фінтех-компанії, постачальники платіжних сервісів, маркетплейси, - пояснює Довгальська. - Для банків-власників рахунків (ASPSP) ця модель менш вигідна в короткостроковій перспективі. Адже банки, з одного боку, зобов’язані відкрити доступ до даних своїх клієнтів стороннім компаніям, а з іншого – несуть витрати на впровадження, кіберзахист і відповідність регуляторним вимогам.

Натомість фінтехи та постачальники сервісів отримують нові можливості для запуску інноваційних продуктів, зниження бар’єрів для виходу на ринок та побудови персоналізованих рішень для клієнтів.

Проте, продовжує експертка, для самого банку відкритий банкінг створює середньо- та довгострокові переваги:

  • спрощення доступу до зовнішніх партнерських сервісів через платформи відкритого банкінгу (API);
  • оптимізація частини операцій - наприклад, дистанційне відкриття рахунків, скоринг, платіжні інтерфейси);
  • можливості розширювати бізнес-модель банку.

- Все це сприятиме переходу банку до більш відкритої екосистемної моделі, очікується трансформація IT-архітектури, операційних процесів і підходів до управління даними. Важливо, що банк повинен буде забезпечити найвищі стандарти безпеки та відповідності вимогам НБУ, - підсумувала Анна Довгальська.

Підводне каміння

Система відкритого банкінгу для нас нова, тому все ж таки залишається ризик витоку даних, несанкціонованих транзакцій, використання фішингових схем (коли шахраї маскуються під справжні сервіси).

Щоб себе захистити, експерти радять:

  • детально ознайомитися, на що саме даєте згоду;
  • користуватися лише авторизованими сервісами;
  • підключити двофакторну автентифікацію.

Запуск системи розпочнеться поступово: банки адаптуватимуть свої сервіси протягом 5 місяців - до кінця 2025 року. Внаслідок цих змін клієнти отримають більше контролю за своїми фінансовими даними, можливість легко інтегрувати різні сервіси – від керування рахунками в одному інтерфейсі до швидкого отримання послуг третіх сторін (наприклад, кредитування, фінансове планування). Це зробить фінансовий досвід зручнішим, швидшим та персоналізованим.

Проте не важко припустити, що зручність, а разом з нею і прозорість операцій зросте за рахунок повного контролю за рухом коштів.

- Обмін даними розкриє чимало «схематозу», тому деякі будуть незадоволені, - припустив у розмові з Коротко про президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. - Але якщо людина не порушує закон, працює «в білу», платить податки, - проблем не буде. По суті, я не бачу радикальних змін, адже частковий обмін даними працює і зараз. Тож це просто упорядкування системи, щоб вона мала «цивілізований вигляд». А також крок до прозорості, що є суто європейською практикою.

До речі, як пояснили у НБУ, впровадження відкритого банкінгу є завершальною частиною імплементації норм Директиви ЄС про платіжні послуги 2015/2366 (PSD2).

А експерти заспокоюють: колись ми і до онлайн-банкінгу ставилися з деякою недовірою, а зараз він став звичною частиною нашого життя. Відкритий банкінг – це черговий крок вперед у сфері цифрових послуг. Так, на початку він також викликає певні питання, але цілком можливо, що пройде зовсім небагато часу, і ми вже не уявлятимемо фінансове життя без таких послуг.

Теги за темою
Банк
Джерело матеріала
loader
loader