Заборону публічного виконання пісень мовою держави-агресора слід законодавчо врегулювати, — Івановська

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що публічне виконання російськомовних пісень в умовах повномасштабної війни викликає справедливе суспільне несприйняття — навіть якщо формально таке виконання не суперечить чинному законодавству.

Про це вона сказала, коментуючи суспільні дискусії навколо недопустимості звучання російськомовного культурного продукту в публічному просторі, йдеться у повідомленні на сайті Уповноваженої із захисту державної мови.

За словами Івановської, стаття 23 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначає, що мовою культурних заходів є державна мова. Водночас законом допускається використання інших мов у виконанні художніх творів, якщо це не суперечить іншим нормам.

«Виконання пісень російською мовою саме по собі не є порушенням мовного законодавства. Закон “Про культуру” обмежує відтворення творів російських артистів або компаній, пов’язаних із державою-агресором, однак не забороняє саме мову виконання», — пояснила мовна омбудсманка.

Вона також наголосила, що її мандат поширюється на контроль за застосуванням державної мови під час публічних заходів, зокрема мовою оголошень, афіш, квитків тощо. Натомість порушення громадського порядку або заборон культурного продукту з Росії — це вже зона відповідальності поліції.

«Правова допустимість — не те саме, що культурна чи суспільна прийнятність. У час війни публічне виконання російськомовного репертуару викликає категоричне несприйняття у більшості громадян. Сцена й вулиця — це простори смислів, і вони мають звучати українською — мовою духовної сили українства», — заявила Івановська.

Вона також нагадала, що в деяких містах, зокрема Києві й Тернополі, вже ухвалено рішення про обмеження використання російськомовного культурного продукту, однак ці рішення не мають передбачених законом санкцій.

«Суспільна підтримка таких обмежень очевидна, але вони потребують законодавчого врегулювання на загальнодержавному рівні — з чіткими правовими рамками для місцевої влади, організаторів заходів та виконавців», — підсумувала мовна омбудсманка.

Вона закликала державу створити зрозумілі та ефективні правові механізми для підтримки української мови як мови опору, сили та майбутнього.

Фото: Навчально-науковий інститут філології КНУ