Хто захистить військових? Що не так із законом про Військового омбудсмана та коли його можуть ухвалити

У другій половині липня суспільна дискусія знову повернулася до законопроєкту простворення інституту Військового омбудсмана.Поштовхом стала емоційна публікація Уповноваженої з питань захисту прав військовослужбовців Ольги Решетилової, яка фактично виконує функції, що ще не мають законного підґрунтя.

"Я вже з великою точністю можу передбачити, де з дня на день вибухне наступний публічний скандал… Дуже чекаю на прийняття закону про Військового омбудсмана. І просто благаю нардепів не блокувати й нарешті прийняти його", — написала вона у Facebook після безрезультатних спроб достукатися до командування через офіційні листи та розмови.

Що відбувається, чому посадовці не можуть знайти спільну мову та як це впливає на наших захисників, пояснює "Телеграф"

Більше ніяких відписок

Отже, йдеться про законопроєкт №13266 — ініціативу президента, якій у травні надали статус невідкладної. Це означало, що Верховна Рада мала розглянути документ поза чергою і в пріоритетному порядку.

Документ передбачає створення інституту Військового омбудсмана. Його на п’ять років призначатиме президент, не більше ніж на два строки поспіль. Омбудсман матиме окремий офіс і право перевіряти військові частини. Він зможе самостійно реагувати на скарги військовослужбовців, не чекаючи дій від командування, а також ініціювати провадження і притягнення командирів до відповідальності.

Основне завдання омбудсмана — забезпечувати дотримання прав військовослужбовців, посилювати інституційний захист прав у Збройних силах і військових формуваннях, особливо в умовах воєнного стану. Фактично, це перша спроба закріпити на законодавчому рівні систему, яка вже працює в ручному режимі. Адже, як нагадаємо, ще наприкінці грудня 2024 року глава держави підписав указ про призначення Ольги Решетилової Уповноваженою президента України з питань захисту прав військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Сьогодні Решетилова не має повноважень Військового омбудсмана. Її офіційна посада координувальна і дорадча. Проте вона вже працює з десятками звернень від військових щодня — із січня таких було понад 8 тисяч.

"Спочатку функціонувала телефонна лінія, але згодом ми відмовилися від неї й зробили один канал комунікацій — офіційну електронну пошту. Якщо ми бачимо у зверненні ознаки кримінального правопорушення, то звертаємося до слідчих органів. За перші пів року роботи за результатами моїх заяв ДБР відкрило три провадження, а скільки розслідувань після моїх звернень провела Військова служба правопорядку — я навіть не рахувала", — говорить Ольга Решетилова "Телеграфу".

Як пояснила посадовиця, багато зі скарг не вирішити одномоментно, бо вони попросту не в її компетенції. Наприклад ті, що стосуються нагородження бійців, забезпечення їх зброєю, пошуку зниклих безвісти, та різних управлінських питань. Такі звернення її апарат опрацьовує, узагальнює та направляє тим структурам, які мають їх розглядати.

"Загалом опрацювання скарг — це моя особиста ініціатива, яка наразі реалізовується в межах Закону "Про звернення громадян", ніякими іншими документами це не передбачено", — говорить Решитилова.

За її словами, вона обрала підхід з опрацюванням скарг ще до прийняття закону про Військового омбудсмана, аби вже зараз мати можливість допомогти військовослужбовцям, заглибитися у проблеми у війську, а також протестувати на практиці модель роботи майбутньої інституції.

Водночас допоки закон №13266 не прийнято, Решитилова працює з обмеженими можливостями: не може самостійно ініціювати перевірки у військових частинах, має лише формальний доступ до підрозділів, а Генеральний штаб ЗСУ або взагалі ігнорує її звернення, або реагує із великим запізненням.

Військовий омбудсман матиме кардинально інші повноваження. Йому не доведеться чекати, поки Генштаб, Міноборони чи командування різних родів військ самі проведуть службове розслідування. Омбудсман зможе діяти самостійно, навіть притягувати командирів до відповідальності через суд, якщо ті ігноруватимуть його рекомендації. Крім того, закон дозволить створити повноцінний офіс зі штатом спеціалістів різного профілю. Без професійної команди експертів, як говорить Решитилова, досягти системних змін у розв'язання проблем неможливо.

Саме тому, на її думку, вкрай потрібна самостійна інституція з конкретними законними інструментами.

Але хтось не в захваті

Попри невідкладність, закон зупинився в парламенті. Лише в червні 287 народних обранців проголосували за документ у першому читанні, а до другого справа поки не дійшла. Хоча зазвичай президентські ініціативи, визначені як невідкладні, ухвалюють одразу в цілому.

Серед противників — нардеп Тарас Батенко з фракції "За майбутнє". Він вважає, що закон створить інституційне дублювання і може зашкодити нинішньому Уповноваженому з прав людини, а витрати на офіс у 137 мільйонів гривень занадто великі. А от Сергій Соболєв з "Батьківщини" стверджує, що законопроєкт взагалі може бути визнано неконституційним, оскільки президент не має повноважень одноосібно призначати омбудсмана.

"Це піар-продукт президента, а не реальний захист прав військових", — каже в розмові з "Телеграфом" Іванна Климпуш-Цинцадзе з "Європейської солідарності". На її думку, цей законопроєкт суперечить базовим принципам балансу влад.

"Створення і призначення додаткового військового омбудсмена на додачу до представника Верховної Ради України, який уже має всі ці повноваження, — це просто нонсенс", — заявила вона. На її думку, в тій редакції, яку запропонував президент, омбудсмен не матиме незалежності й не зможе захищати тих, хто постраждав від рішень навіть самого Верховного головнокомандувача.

Климпуш-Цинцадзе переконана, що треба розвивати наявну інституцію омбудсмена, "як роблять в усіх інших країнах". Коли "Телеграф" запитав, чи може команда Дмитра Лубінця опрацьовувати додатково понад 8 тисяч скарг на рік замість створення нового офісу, депутатка відповіла, що незалежно від можливостей пана Лубінця, головне — створити ефективну структуру, яка реально захищатиме права військових. Це, на думку Климпуш-Цинцадзе, найкращий і найсильніший альтернативний формат.

А вже всередині цієї системи, яка не зводиться до однієї особи, важливо, щоб були ветерани та військові, які мають досвід бойових дій і розуміють, що відбувається і на полі бою, і всередині системи Збройних сил та Сил оборони.

Водночас, за словами Ольги Решитилової, яка може отримати посаду Військового омбудсмана, ці інституції різні. І ключова відмінність полягає у тому, що Уповноважений ВР з прав людини не розглядає справи, які пов'язані зі службовою діяльністю.

"Навіть у відповідях на скарги військових Уповноважений ВРУ зазначає, що не розв'язує питання, що стосуються військової служби. А Військовий омбудсман, навпаки, зосереджений саме на подоланні проблемних питань, пов’язаних з проходженням військової служби. Військовослужбовці мають спеціальний правовий статус, обмежені у своїх правах та свободах, але дотепер не мають механізму захисту своїх прав", — говорить вона.

Крім того, вона зазнає, що у законопроєкті, який наразі знаходиться на розгляді у Верховній Раді, військовий омбудсман підпорядковується безпосередньо Верховному Головнокомандувачу і може лише пропонувати рішення президенту напряму, в тому числі для розгляду на ставці.

Що далі

За словами Климпуш-Цинцадзе, друге читання вже затягнулося до осені. Наступне засідання Ради заплановане у четвер, 31 липня, але вона сумнівається, що цей законопроєкт буде в порядку денному.

"Наразі я не бачу, щоб влада демонструвала шалену поспішність у просуванні цього законопроєкту", — зазначає депутатка.

Тим часом військові активно підтримують Решитилову у соціальних мережах. Зокрема, адміністраторка 155-ї окремої механізованої бригади написала у коментарях, що Уповноважена свого часу дуже допомогла їм, і за це бійці щиро вдячні. Вона запропонувала створити петицію від десятків сотень родин зниклих безвісти, яку буде змушений розглянути президент.

"Родини зниклих безвісти врятували таким чином закриття регіональних комісій з пошуку, то чому б не спробувати так само вплинути на Верховну Раду?" — написала вона.

Утім, Решетилова відповіла, що президент вже зробив все від нього залежне, і тепер мʼяч на полі Верховної Ради. На її думку, парламент має знайти час на розгляд тих "сотень беззмістовних правок" або ж відкликати їх. Врешті-решт поки політики сперечаються про повноваження та підпорядкування, українські військові залишаються без повноцінного механізму захисту своїх прав.