Чому в європейських поїздах такий поганий Wi-Fi

Інтернет у європейських поїздах часто викликає розчарування у пасажирів.

Залізничні компанії обіцяють комфортні умови для роботи онлайн, однак на практиці сторінки не завантажуються, пошта не надсилається, а про стрімінг можна і не мріяти, повідомляє видання POLITICO.

Експерт компанії Ookla Люк Кіхоу пояснює, що головна причина поганого сигналу - висока швидкість поїздів і часта зміна вишок стільникового зв'язку. На швидкості близько 200 км/год поїзд перетинає зону покриття однієї вишки приблизно щохвилини. Це викликає так званий ефект Доплера, за якого сигнал постійно змінює частоту і стає нестабільним.

Залізничні компанії також попереджають пасажирів про можливі перебої зв'язку. Наприклад, французька SNCF під час підключення до Wi-Fi виводить повідомлення, в якому не рекомендує дивитися відео, щоб не перевантажувати обмежений канал зв'язку.

Ще однією проблемою є конструкція вагонів. Багато європейських поїздів використовують спеціальне покриття на склі, яке перешкоджає поширенню сигналу і перетворює вагони на свого роду клітини Фарадея. Це аналогічно тому, як мобільний зв'язок пропадає в ліфтах або підземних парковках.

Бельгійська компанія SNCB взагалі відмовилася від встановлення Wi-Fi у поїздах через високі витрати і слабке покриття мобільних операторів. Замість цього SNCB вирішила замінити скло вагонів на більш придатне для проходження сигналу і перекласти відповідальність за зв'язок на телеком-компанії.

Іншою важливою причиною поганого сигналу в поїздах є природа радіочастот, використовуваних для 5G. Ці частоти погано проходять через дерева і листя, які часто розташовані вздовж залізниць. Влітку, коли дерева покриваються густим листям, якість сигналу значно знижується. Додайте до цього тисячі тунелів по всій Європі, і стане зрозуміло, чому інтернет у поїздах не працює стабільно.

При цьому одні країни справляються із завданням краще за інших. Лідером серед європейських країн є Швейцарія, де швидкість Wi-Fi у поїздах приблизно в 30 разів вища, ніж в Австрії та Нідерландах.

Деякі компанії почали тестувати супутникові технології. Чеська залізниця вже експериментує з сервісом Starlink Ілона Маска, а французька SNCF розглядає як Starlink, так і його європейського конкурента - компанію Eutelsat. Однак і це не ідеальне рішення, оскільки супутниковий зв'язок підходить більше для літаків, ніж для наземного транспорту.

Не останню роль відіграє обладнання, встановлене у вагонах. Наприклад, у Польщі поїзди, як і раніше, оснащені обладнанням стандарту Wi-Fi 4 (2009 рік), який значно повільніший за сучасні стандарти.

Використовувати замість Wi-Fi мобільну точку доступу телефону теж не найкраще рішення. Якщо всі пасажири одночасно увімкнуть свої особисті мережі, відбудеться значна інтерференція сигналів, що погіршить якість зв'язку ще більше.

Таким чином, проблеми з Wi-Fi у поїздах навряд чи зникнуть найближчим часом. Поки що пасажирам залишається тільки запастися терпінням.