Роздільний збір сміття у Києві: влада пояснила, від чого залежить кількість контейнерів

У Києві поступово збільшується мережа контейнерів для роздільного збору побутового сміття. Із початку 2025 року придбано майже пів тисячі сміттєвих баків для сортування сміття. Загалом у столиці розміщено 3 900 контейнерів для скла, пластику, сухої фракції, небезпечних відходів тощо. Про це повідомив директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко, інформує «Главком»

За словами директора Департаменту, вже 43% контейнерних майданчиків у місті обладнані для сортування кількох видів сміття, ще на 15% передбачена можливість відбирати один окремий компонент, наприклад, пластик чи скло. 

«У зоні обслуговування КП «Київкомунсервіс» вже працює 564 контейнери типу «дзвінок» для полімерів, 581 – для скла, 310 контейнерів-сіток для пластику та 2 256 – для сухої фракції відходів. Також є 192 спеціальні контейнери для збору небезпечних відходів. Підприємство продовжує їх встановлювати там, де є запит людей, які дійсно готові змінювати побутові звички, де є розуміння глобальної важливості розвитку безпечної та правильної утилізації відходів», – пояснив Дмитро Науменко.

Директор Департаменту також додав, що саме зусилля кожного окремого мешканця з належного сортування і формують ту рушійну силу, яка спонукає суспільство дотримуватись більш прогресивних і цивілізованих підходів у цій сфері.

«Ми всі впливаємо на загальний результат, від якого залежить збільшення частки відходів, що не поїдуть на захоронення до полігону. Їх транспортують на сортувальні лінії й станції, де додатково сортуються за видом і призначенням. Після цього відібрані ресурсоцінні матеріали відправляються на підприємства з відповідними виробничими потужностями для переробки й перетворення вторинної сировини на нову продукцію», – говорить Дмитро Науменко.

Розвиток безпечної та правильної утилізації відходів не можливий без відповідального сортування сміття

інфографіка: КМДА

На офіційному сайті підприємства «Київкомунсервіс» працює «Інтерактивна мапа контейнерів для побутових відходів», яку можна переглянути за посиланням. На мапі можна перевірити розташування контейнерів, графіки вивезення, кількість будинків, прив’язаних до майданчика, а також інформацію про заборгованість чи користувачів-юридичних осіб.  

До слова, харків’янка, яка через повномасштабне вторгнення з родиною переїхала на Хмельниччину збудувала будинок зі сміття.