Смерть підприємиці стала останньою краплею: бізнес Києва вимагає зупинити «мафоцид»
Смерть підприємиці стала останньою краплею: бізнес Києва вимагає зупинити «мафоцид»

Смерть підприємиці стала останньою краплею: бізнес Києва вимагає зупинити «мафоцид»

Смерть підприємиці стала останньою краплею: бізнес Києва вимагає зупинити «мафоцид» - Фото 1

Власники знесених торговельних павільйонів закликають Віталія Кличка запровадити мораторій на демонтаж МАФів та створити механізми компенсацій і захисту підприємців

Столичні підприємці подали колективне звернення до міського голови Києва з проханням змінити політику впорядкування тимчасових споруд. Люди, що багато років пропрацювали у роздрібній торгівлі та залишилися без роботи, сподіваються, що влада почує їх і підтримає. Крім того, бізнес-спільнота пропонує конкретний план виходу з кризи.

Підприємці Києва, серед яких і власники знесених МАФів, об’єдналися у колективному зверненні до міського голови Віталія Кличка – ініціаторкою його створення стала очільниця громадської організації “Київський міський комітет порятунку бізнесу” Тетяна Петренко. Останньою краплею у конфлікті довкола знесення МАФів стала смерть підприємиці й активістки Земфіри Торохтій, яка, за словами Тетяни Петренко, не витримала після того, як впродовж липня були знесені п’ять її кіосків. Жінка пережила інсульт, провела понад тиждень у реанімації та померла.

“Вона була не просто підприємницею, не просто правозахисницею. Вона була совістю нашої спільноти. Людиною, яка не боялась судитися, боротися, захищати не лише себе, а й кожного з нас. Вона не витримала тиску, демонтажів, байдужості системи. Її тимчасові споруди знесли один за одним – і з ними зруйнували все, на чому трималось її життя”, – зазначила Тетяна Петренко.

У пам’ять про колегу та заради права працювати підприємці вирішили об’єднатися і створили звернення до міського голови. У документі вони пропонують запровадити тимчасовий мораторій на демонтаж тимчасових споруд, аби уникнути нових трагедій, і провести чесний публічний діалог. Автори звернення наполягають, що мораторій має діяти до ухвалення нового, справедливого рішення Київради, яке збереже місця для тих, хто працював чесно, передбачить компенсації для тих, чия діяльність припиняється, та захистить соціально вразливі групи.

Серед інших вимог – скликання відкритої наради з представниками профільних департаментів КМДА, голів фракцій Київради, комісії з питань підприємництва та бізнес-об’єднань, щоб визначити етичні межі регламентів і знайти рішення, яке не позбавлятиме людей гідності. Ще один пункт звернення – ініціювати нове рішення Київради з механізмом компенсацій або перехідного періоду для тих, хто працював законно, сплачував кошти до бюджету та мав чинні дозволи; а також захистом тих, для яких торгівля у МАФах є єдиним джерелом існування. Підприємці просять створити робочу групу за їхньої участі, щоб напрацювати такі механізми.

Підготовлений ними проєкт рішення деталізує пропозиції, повідомляє КиївВлада: мораторій має поширюватися на тимчасові споруди з чинними документами станом на 24 лютого 2022 року – на період воєнного стану та шість місяців після його завершення. Договори пайової участі для таких об’єктів пропонується автоматично продовжити на цей же строк. Робоча група при КМДА має включати представників влади, депутатських фракцій, Громадської ради та підприємців у рівних частках.

Це вже не перша спроба представників малого бізнесу бути почутими. На початку літа сотні власників кіосків і павільйонів збиралися під КМДА та вимагали зупинити масові демонтажі та виставлення локацій на аукціони з непідйомними для власників МАФів цінами. Люди тримали плакати “Кличко, ти в курсі, що у нас війна?” і “Припиніть демонтажі – не руйнуйте наш бізнес під час війни”. Міська влада на діалог не вийшла, а демонтажі тривають і досі.

До Prozorro.Продажів КМДА вдавалася ще на початку 2024 року: які локації продавали бізнесу

Нагадаємо, в середині березня 2025-го Інформатор писав, що КМДА підписала новий меморандум про співпрацю з Prozorro.Продажі. Одночасно місто здало в оренду 9 локацій під тимчасові споруди у Печерському районі Києва – дохідність усіх за місяць складе понад півмільйона гривень, а якщо підрахувати усю суму за 5 років, вийде більш вражаюча цифра у 28,5 млн. Тим часом, із майже 200 локацій, доступних у “найцентрішому” районі столиці лишилися вільними всього-навсього 30.

Між тим, ми розповідали, що до залучення системи Prozorro.Продажі місто вдавалося ще на початку лютого 2024 року. Тоді КП “Міський магазин” оголосило про проведення торгів на право розміщення атракціонів у Києві. У системі були опубліковані оголошення щодо 61 локації. Мінімальна ціна тоді починалася від 25 тис. грн з ПДВ. // Інформатор

Tweet
Джерело матеріала
loader
loader