/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F8cc3cf969eb0bb2b00754113ba5cf94c.jpg)
На його честь назвали міст у Києві: як виглядає могила легендарного інженера Євгена Патона
Патон зробив великий внесок у розвиток зварювальних процесів і мостобудування
У вівторок, 12 серпня, виповнюється 155-та річниця від дня народження відомого українського інженера-будівельника Євгена Патона. Він брав участь у проєктуванні та будівництві моста через Дніпро у Києві, який згодом назвали мостом Патона. Також Євген був батьком академіка Бориса Патона, який помер у 101 рік.
"Телеграф" розповість про діяльність видатного вченого у галузі зварювальних процесів і мостобудування Євгена Патона, а також де його поховали.
Що відомо про Євгена Патона
Євген народився у 1870 році в Ніцці, що у Франції. Його батько був колишнім гвардійським полковником і російським консулом у Франції. Окрім Євгена, у сім'ї було ще четверо братів і двоє сестер. Здобув освіту у Дрезденському технічному університеті та Петербурзькому інституті Корпусу інженерів шляхів сполучення.
До 1895 році Патони проживали у Німеччині. У 1904 році Євген прийняв пропозицію створити в Києві кафедру конструювання мостів. Протягом 1904—1938 років Євген очолював кафедру Київського політехнічного інституту.
Упродовж своєї діяльності Патон створив 350 праць. Його профілем було проєктування і будівництво мостів. Вчений став автором методів розрахунку раціональних конструктивних схем металевих споруд мостів. Також він впроваджував способи відновлення зруйнованих мостів.
У 1910 році Євген спроєктував Парковий міст через Петрівську алею. А у 1925 році завдяки Патону на опорах зруйнованого Миколаївського ланцюгового моста через Дніпро звели міст імені Євгенії Бош.
У 30-х роках вчений почав досліджувати електрозварювання. Він заснував метод швидкісного автоматичного зварювання під флюсом, який назвали "метод Патона". Євген займався розрахуванням міцності зварних конструкцій, механізацією зварювальних процесів та вивчав основи електричного зварювання плавленням. Під керівництвом Патона винайшли метод автоматичного швидкісного зварювання, який мав велике значення для технічного розвитку.
Євген створив кафедру інженерних споруд в Академії наук України. На її основі у 1934 році заснували Інститут електрозварювання, в якій Патон був директором до 1954 року. Під час Другої світової війни Євген суттєво вплинув на обороноздатність Радянського Союзу. Він створив технологію та обладнання для зварювання спеціальних сталей, наприклад для танкових башт.
У 1953 році на честь Патона назвали міст через Дніпро в Києві, який зводили під його керівництвом. За свою діяльність Євген отримав чимало нагород і звань, зокрема став Заслуженим діячем науки УРСР і Героєм Соціалістичної Праці.
Євген перебував у шлюбі з Наталія Будде. У подружжя народилося двоє дітей — Володимир і Борис. Обидва стали успішними науковцями: Володимир — доктором технічних наук і заслуженим винахідником УРСР, а Борис — інженером та матеріалознавцем.
Смерть і могила Євгена Патона
Науковець відійшов у вічність 1953 року в Києві. Патона поховали у Києві на Байковому кладовищі — на центральній алеї, ділянка №1. Йому встановили високий пам'ятник у вигляді гранітної плити, над якою височіє погруддя вченого. Архітектором меморіалу, який встановили 1954 року, став Авраам Милецький.
Натомість син науковця, відомий інженер Борис Патон, похований з ним і своєю мамою в одній могилі. Йому виготовили такий самий пам'ятник, як і батьку — бронзове погруддя, встановлене на високій гранітній основі. Борис Патон прожив до глибокої старості і помер аж у 101 рік.

