Дешеві панелі вже не рятують: чому сонячна промисловість Китаю зазнає краху

У таких умовах китайські компанії розв'язали економічну війну одна з одною, знижуючи ціни нижче собівартості, щоб утриматися на плаву. Ситуацію і наслідки для ринку проаналізувало африканське видання Monitor.

Китай робить панелі собі у збиток

Китай довгий час був лідером у сфері сонячної енергетики та символом промислових амбіцій, але зараз бореться з наслідками власних політичних рішень. Комуністична партія Китаю (КПК) роками нав'язала вертикальний підхід до промислового планування, роздаючи виробникам субсидії, землі та дешеві кредити, підштовхуючи їх до швидкого розширення, але не звертаючи при цьому уваги на реальний ринковий попит.

У підсумку потужності з виробництва полікремнію в Китаї зросли до більш ніж 3,5 млн тонн у 2024 році, тоді як світовий попит застряг на рівні близько 1,9 млн тонн. Ця невідповідність спровокувала запеклу війну за клієнтів, головною зброєю в якій стало заниження цін нижче ринкової вартості.

Навіть лідери галузі зазнали багатомільярдних збитків. Згідно з останніми звітами, чистий борг таких компаній, як Jinko Solar і Trina Solar, зріс більш ніж на 60% з 2020 року, тоді як вільний грошовий потік залишається стабільно негативним.

Наразі ці компанії виживають не за рахунок хороших продажів на ринку, а завдяки державній підтримці, політичному захисту та фаворитизму з боку регулюючих органів. Це створює спотворену конкуренцію, де виживання залежить від підтримки влади та зв'язків, а не від результатів.

На думку аналітиків, до такої ситуації призвело не просто погане планування, а саботаж промисловості з боку уряду, який бажає за всяку ціну отримати найбільшу частку на світовому ринку. КПК вирішило, що кількість важливіша за якість і стабільність. Тому невеликі компанії, нездатні конкурувати з державними гігантами, опинилися на межі банкрутства через зростаючі борги за низької завантаженості потужностей.

Нещодавно провідні виробники полікремнію, такі як Tongwei і GCL Technology Holdings оголосили про формування спільного підприємства, покликаного врятувати слабших гравців. Цей механізм має надати фінансову допомогу, поглинути надлишкові активи і зобов'язання, але не зможе усунути першопричини кризи, а вони лежать у політичній площині.

Політичний параліч

Незважаючи на неодноразові заклики Міністерства промисловості та інформаційних технологій (МІІТ) до "впорядкованої конкуренції", уряд не зміг провести значущі реформи. Мінімальні ціни та обмеження виробництва, запроваджені в середині 2025 року, мали обмежений вплив, оскільки застарілі та неефективні заводи продовжують працювати, готові знову наповнити ринок у разі зростання цін. Партія втратила довіру інвесторів, оскільки почала рятувати галузь вже після того, як було завдано великої шкоди.

Ба більше, китайська сонячна продукція стикається зі зростаючим неприйняттям на світових ринках. Колись її модулі цінували за доступність, тепер до неї ставляться скептично. До того ж, інформація про примусову працю працівників у Сіньцзяні, де виробляється майже половина світового полікремнію високої якості, призвели до заборон на імпорт і етичних перевірок.

Багато країн, включно зі США, звинувачують Китай у демпінгу за ціною, нижчою за собівартість, з метою придушення конкуренції, в той час як непрозорі субсидії та неринкова поведінка порушують норми Світової організації торгівлі. Ця практика не тільки підриває принципи справедливої торгівлі, а й псує репутацію китайського експорту сонячної енергії.

У Китаї теж розуміють, що продаж продукції за ціною нижче собівартості приречений на провал, а величезні потужності самі по собі не можуть компенсувати збитки. Виробникам зараз необхідні нові технології, ефективність і прозорість зараз життєво важливі, але централізований контроль КПК пригнічує конкуренцію і творчий потенціал.

Через ці проблеми країни прагнуть диверсифікувати свої ланцюжки поставок і нарощувати внутрішні потужності, тому вплив Китаю на ринку сонячної енергетики може ослабнути. США, ЄС та Індія вже активно інвестують у місцеве виробництво, спираючись на стратегічні стимули та торговельні бар'єри.

Раніше писали, чому сонячна енергетика переживає кризу в Іспанії. Місцеві компанії за підтримки уряду побудували стільки електростанцій, що іноді виробляють надто багато енергії. Її доводиться продавати дешево, тому оператори зазнають збитків.