Електромагнітна зброя: як Україна може змінити правила війни з дронами
Електромагнітна зброя: як Україна може змінити правила війни з дронами

Електромагнітна зброя: як Україна може змінити правила війни з дронами

Електромагнітна зброя – новий перспективний від зброї, що може змінити хід війни, і Україна разом зі світом не стоїть осторонь. Американська Leonidas від Epirus обіцяє знищувати рої дронів, а Харківський інститут електромагнітних досліджень уже постачає компоненти ЕМЗ світу. Фокус дізнався, чи має Україна власні розробки у цій сфері і які технічні виклики стоять на перешкоді цьому.

Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones та громадська діячка, нещодавно заявила, що електромагнітна зброя – надзвичайно перспективний напрям, який визначатиме майбутнє військових технологій.

"Це один з видів зброї в найближчому майбутньому. Варто вже вчитись виготовляти та застосовувати", — зазначила громадська діячка.

Компанія Epirus у липні 2025 року отримала контракт від армії США на 43,5 млн доларів для створення двох удосконалених систем Leonidas IFPC-HPM GEN II, призначених для знищення БПЛА, зокрема роїв дронів. Нова версія базується на чотирьох системах, поставлених у травні 2024 року, і враховує відгуки військових після бойових тестів. GEN II матиме вдвічі більшу дальність (до 2 км), на 30% вищу потужність, нові батареї для тривалої роботи та режим пакетної стрільби для ураження кількох цілей.

"Наша HPM-технологія готова протистояти загрозі дронів", – заявив гендиректор Epirus Енді Лоуері.

Чи може наразі електромагнітна зброя заподіювати шкоду людям і техніці

За словами аналітика Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Їжака, межа між традиційними системами РЕБ і електромагнітною зброєю не є чіткою, оскільки обидві технології базуються на використанні радіохвиль, але різняться за потужністю та призначенням. У той час як РЕБ призначений для глушіння чи спотворення сигналів, ЕМЗ має потенціал фізично пошкоджувати електронні пристрої, що робить її перспективною, але складною у реалізації.

Їжак пояснив, що концепція електромагнітної зброї не є новою. Ще за часів холодної війни потужні радари, такі як станції дальнього радіолокаційного забезпечення (ДРЛЗ), могли випадково впливати на електроніку літаків, якщо ті потрапляли під їхній промінь. В Україні колись існували подібні станції, а в Росії вони досі використовуються. Такі радари, попри основне призначення для сканування простору, мають настільки високу потужність, що можуть викликати фізичні пошкодження на невеликій відстані. Однак свідоме створення ЕМЗ, яка б цілеспрямовано знищувала електроніку, наприклад, дрони чи системи зв’язку, залишається на стадії експериментів у всьому світі, включно з Україною.

"Наразі електромагнітна зброя існує лише у вигляді експериментальних зразків. Такі системи теоретично здатні створювати потужний електромагнітний імпульс (ЕМІ), подібний до того, що виникає під час ядерного вибуху, який виводить з ладу електроніку на великій відстані. Сучасні розробки, наприклад американські системи THOR, Leonidas та Phaser дозволяють генерувати короткі, але надзвичайно потужні імпульси тривалістю в наносекунди, які можуть знищувати дрони груп 1 та 2 (за американською класифікацією) на відстані 1-2 кілометри. Такі системи, як правило, розміщуються в контейнерах зі спрямованими антенами, подібно до лазерної зброї", — зазначив аналітик.

Які проблеми електромагнітної зброї

Олексій Їжак підкреслює, що попри потенціал, розвиток електромагнітної зброї стикається з кількома ключовими проблемами:

  1. Висока потужність і ризик самопошкодження. Для створення імпульсу, здатного фізично знищувати електроніку, потрібна величезна енергія. Однак такий сигнал може пошкодити не лише ворожі системи, а й власне обладнання чи цивільну інфраструктуру. "Наприклад, на полі бою, де активно використовуються рої дронів, спрямований електромагнітний імпульс може випадково вивести з ладу дружні системи зв’язку чи електроніку", — додає експерт.
  2. Технічні обмеження. Сучасне обладнання для ЕМЗ залишається громіздким і складним у використанні. Для масового виробництва потрібні компактніші системи та надійні антени, які можуть точно спрямовувати імпульс, мінімізуючи побічні ефекти.
  3. Відсутність масового виробництва. Жодна країна світу, за даними Їжака, ще не досягла рівня, коли ЕМЗ стала б масовою зброєю. Експериментальні зразки існують, але їх інтеграція в бойові умови ускладнена через технічні та логістичні бар’єри.

Які перспективи створення електромагнітної зброї в Україні

У контексті війни з Росією електромагнітна зброя могла б стати важливим інструментом для протидії сучасним загрозам, таким як рої дронів чи високоточні системи ворога. Україна вже має певний досвід у сфері РЕБ, які активно використовуються для глушіння ворожих дронів і порушення їхніх систем управління. За словами Їжака, якщо РЕБ досягне достатньої потужності, він може перейти в категорію електромагнітної зброї, здатної не лише глушити, а й фізично знищувати цілі.

Видання Defense Express писало, що в Україні розробкою електромагнітної зброї займається Харківський інститут електромагнітних досліджень. Інститут не лише зберіг радянські напрацювання, а й досяг значного прогресу. Після початку російської агресії у 2014 році він запропонував об’єднати зусилля для створення ЕМЗ, що зацікавило Міноборони та РНБО. Хоча про конкретні зразки на озброєнні ЗСУ інформації мало, Україна через інститут стала потужним постачальником компонентів ЕМЗ на світовий ринок. Їхні "девайси" замовляють високорозвинені країни, що підтверджує технологічний потенціал України. Зокрема йдеться про портативний вибухомагнітний генератор.

"Технологічний прорив у створенні компактних і надійних систем ЕМЗ може змінити ситуацію. Наприклад, розробка антен із точним наведенням і зменшення розмірів обладнання зроблять такі системи більш практичними для бойового застосування. В Україні, де активно розвивається оборонна промисловість, це може стати важливим напрямком, особливо з огляду на потреби Збройних сил у протидії російським технологіям", — підкреслив Їжак.

Україна, яка зіткнулася з масовими атаками російських дронів і ракет, могла б отримати стратегічну перевагу завдяки ЕМЗ. Однак, за словами аналітика, для цього необхідно подолати технічні обмеження та інвестувати в дослідження. Міжнародна співпраця, наприклад, із країнами НАТО, може прискорити цей процес, забезпечивши доступ до передових технологій і фінансування.

Нагадаємо, раніше Epirus оголосила про випуск потужної мікрохвильової системи Leonidas H2O, розробленої для боротьби з човновими моторами, безпілотними надводними суднами і безпілотними літальними апаратами.

Фокус також повідомляв, що Китайські вчені розробили двокіловатний волоконний лазер, який можна швидко розгорнути для військового або промислового застосування в найекстремальніших кліматичних умовах.

Теги за темою
Зброя
Джерело матеріала
loader
loader