/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F1c6d4481e38ee25ba577681f76db3727.jpg)
Пруть на водопій: мета росіян щодо захоплення важливого об'єкту виявилася марною
Проблема з водою в Донецьку тягнеться з самого початку окупації регіону
11 серпня стало відомо, що окупанти пішли в активний наступ на північ від Добропілля і змогли захопити вузький виступ довжиною приблизно 10 кілометрів у напрямку до Слов'янська, звідки напряму до траси на Краматорськ і Слов'янськ залишається понад 20 кілометрів. Уже 13 серпня стало відомо, що прорив було зупинено. Однак, окупанти давно заявляли про плани захоплення Слов'янська — мовляв, лише це може забезпечити Донецьку агломерацію водою. А ситуація там з водопостачанням критична, і це ще м'яко сказано.
Колаборанти пояснюють необхідність захоплення Слов'янська потребою отримати контроль над каналом "Сіверський Донець — Донбас", який починається поблизу цього міста. Цей канал до війни забезпечував 94% питної води для Донецької області. Він постачав воду до великих міст, включно з Донецьком і Маріуполем. Але його інфраструктура зазнала серйозних пошкоджень через бойові дії та російські обстріли ще у 2022 році. "Телеграф" з'ясував, чи допоможе окупантам цей наступ повернути воду у Донецьк та інші міста регіону, а також які справжні плани окупантів щодо регіону.
Зруйнували самі — тепер хочуть "відновити"
На початку повномасштабного вторгнення канал отримав значні пошкодження в районі Часового Яру та Бахмута. Насосні станції, фільтри та трубопроводи були зруйновані або виведені з ладу. Це складна система з кількома насосними станціями, які подають воду на висоту до 250 метрів через сім підйомів. Без електропостачання та належного обслуговування відновити роботу каналу буде надзвичайно складно. Тому очевидно, що навіть у разі захоплення Слов'янська відновлення каналу потребуватиме величезних ресурсів і часу.
Водогін за мільярди, який не працює
Окупанти намагалися компенсувати нестачу води, будуючи водогін "Дон — Донбас" з Ростовської області. Цей проєкт виявився неефективним. Він забезпечує лише третину потреб регіону — до 300 тисяч кубометрів на добу замість необхідних 850 тисяч.
Проєкт супроводжувався корупцією та неякісним виконанням робот. Це ще більше обмежило його ефективність і не розв'язало проблему водопостачання на окупованих територіях. Саме тому Донецьк та прилеглі міста і містечка потерпають від нестачі води.
Коли природа також проти окупантів
Головні водосховища регіону — Волинцевське, Ханженківське та Старокримське — обміліли, і причиною цього є не лише посушливі зими та спекотне літо. Окупанти вкрай неграмотно розподіляли водні ресурси регіону, вичерпуючи і так обмілілі водойми, що лише погіршило ситуацію. Підживити ці водосховища можна лише за допомогою подачі води з річок. Головною водною артерією Донбасу є річка Сіверський Донець, але через посуху та відсутність води вона теж обміліла — нещодавно тут зафіксували найнижчий рівень води за 72 роки.
Де колись плавали на човнах, скоро гратимуть у футбол
Фото головних водойм регіону більш ніж ілюстративні. Наприклад, Ханженківське водосховище під Макіївкою повністю обміліло. Вода була викачана цілком.
Єнакіївське море перетворилося на калюжу, яка поступово заростає травою. Місцеві жителі кажуть, що незабаром на дні водосховища можна буде грати у футбол.
Волинцевське водосховище, звідки брали воду Єнакієве та найближчі населені пункти, також висохло. За літо воно досохне остаточно. У такому ж стані інші водосховища Донбасу під Донецьком, Макіївкою та Харцизьком.
Ісаківське водосховище під Алчевськом теж практично порожнє. На 60% водойма наповнювалася за рахунок шахтних вод. Після того як окупанти знищили шахтні водовідливи, води в попередній кількості вже не буде — вся вона йде під землю.
Бійки за воду — це реальність
Ранок у донеччан тепер починається не з кави, а з кількадесятиметрових черг по воду. Воду в місті подають кілька разів на тиждень — весь інший час треба набирати у пляшки привозну або купувати у магазині.
У Донецьку через нестачу води почалися конфлікти між жителями. Люди звинувачують один одного в "крадіжках води" та надмірному її використанні. Вони пишуть доноси на сусідів і нерідко влаштовують бійки.
У Маріуполі окупанти перевели місто на погодинний графік подачі води. Тепер вона подається двічі на день — вранці та ввечері. Старокримське водосховище, звідки місто брало воду, вичерпане.
Через водний колапс на Донбасі окупаційна адміністрація збирається відключати та зупиняти промисловість. Ватажок "ДНР" Денис Пушилін продовжує заявляти, що води не буде, доки не захоплять Слов'янськ. При цьому він не згадує, що водогін доведеться будувати фактично заново.
Які справжні мотиви окупантів
Іван Тимочко, голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, пояснює справжні мотиви окупантів:
"Колаборанти Донецької окупаційної адміністрації розповідали, що коли росіяни зайдуть в Слов'янськ, то в Донецьку буде вода. Це лише виправдання, бо вода, яка йшла в сам Донецьк, йшла зі Сіверського Дінця та іншими шляхами, в основному трубопроводами. Вони зараз понищені, і знищили їх самі росіяни, коли вони атакували Збройні Сили на Донецькому напрямку".
За словами військового експерта, обіцянки захопити Слов'янськ — це спосіб виправдатися перед місцевим населенням. Росіяни побоюються бунтів через нестачу води, хоча кому там бунтувати, якщо чоловіків всіх "спалили" по фронтах, а решту активними людьми швиденько займеться ФСБ.
"А чого вони домагаються цим наступом? Вони хочуть захопити всю Донецьку область. Це в тому числі і політичне питання. це дасть їм можливість а-ля показати результати так званого СВО", — додає Тимочко
]
Чи дійсно окупанти можуть пустити воду в Донецьк зі Слов'янська
Навіть у разі захоплення каналу "Сіверський Донець — Донбас" окупанти зіткнуться з серйозними труднощами у відновленні водопостачання Донецька. Пошкоджена інфраструктура, брак ресурсів, корупція та природні фактори роблять швидке відновлення малоймовірним.
До того ж, окупаційна влада не спроможна ефективно вирішувати проблему водопостачання. Невдалий проєкт водогону "Дон — Донбас" та постійні скарги місцевих жителів це підтверджують.
Для повноцінного відновлення водопостачання потрібні масштабні інвестиції, ремонт інфраструктури та стабільне електропостачання.
Ситуація у водосховищах: порівняння з минулими роками
Завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон в коментарі "Телеграфу" пояснив, що нинішні проблеми з водопостачанням на окупованій частині Донбасу мають насамперед техногенний та воєнний характер, а не пов’язані з кліматичними змінами.
За словами експерта, рівень води у більшості водосховищ Донецької та Луганської областей на серпень 2025 року не є критично низьким. Для порівняння, літо 2020 року було гіршим за обсягами води у багатьох водоймах регіону. Аналіз багаторічних спостережень, зокрема за супутниковими знімками, показує, що за останнє десятиріччя води нерідко було менше, ніж нині.
Водночас є близько п’яти водосховищ, де рівень води дійсно суттєво впав. Проте навіть у цих випадках вода ще залишається, а причини зниження рівнів — переважно техногенні.
Ключові фактори дефіциту
Головною причиною нинішньої кризи Гапон називає ведення активних бойових дій та наслідки господарювання окупаційної "влади". Через руйнування каналу Сіверський Донець – Донбас припинився звичний транзит води. Пошкоджено як русло і гідротехнічні споруди, так і насосні станції.
В поганому стані перебуває і вся супутня водна інфраструктура — греблі, плити, труби, насосні та очисні станції. До цього додається вичерпання підземних вод із горизонтів, які активно використовували останні десять років.
Для повноцінної роботи водопостачання Донбасу необхідна не лише робота каналу Сіверський Донець – Донбас, а й подача води з Дніпра через канал Дніпро — Донбас. Ця система включає водосховища Харківщини, частина яких зараз пошкоджена внаслідок бойових дій. Дамби подекуди зруйновані або підірвані, що унеможливлює нормальне функціонування водного балансу регіону.
Перспективи відновлення
Експерт наголошує, що без сталого миру і тривалого відновлення всієї водної інфраструктури Донецької, Луганської та Харківської областей забезпечити населення окупованих територій навіть мінімально необхідними обсягами води неможливо. З кожним роком запаси підземної води скорочуватимуться, мережі зношуватимуться, а насосні та очисні станції поступово виходитимуть з ладу.
Водогін з Росії: технічні обмеження
Щодо водогону з Дону, Гапон зазначив, що за супутниковими знімками важко оцінити реальний стан робіт і рівень води у джерелах. При цьому існують об’єктивні технічні перешкоди:
- у самому Дону немає надлишку води, а кліматичні зміни лише зменшують її обсяги;
- перепади висот вимагають будівництва численних насосних станцій;
- для заміни води з Дніпра та Сіверського Донця потрібні кілька гілок водогону;
- магістральні труби мають супроводжуватися сотнями кілометрів дрібніших мереж, які розподіляють воду по населених пунктах.
Експерт підкреслив, що основна проблема полягає не лише у доставці води в одну точку, а в її розподілі по регіону. Оскільки значна частина місцевих мереж зруйнована або непридатна до експлуатації, навіть надходження води з Дону не вирішить проблему в цілому.
Нагадаємо, "Телеграф" писав, що одесит чітко потролив мешканців Донецька, які страждають без води.

