Закарпаття: під забудову вітряками місцеві депутати віддали 216 гектарів землі на Вододільному хребті

Про це повідомляється у Фейсбуці ГО "Save Пікуй", де виклали запис трансляції сесії Жденіївської сільської ради. 

Як анонсувалось раніше, сьогодні, 15 серпня, Жденіївська селищна рада провела чергову сесію. На ній селищні депутати проголосували за рішення про відведення двох земельних ділянок на Вододільному хребті та надали дозвіл на виготовлення технічної документації та виконання на цих земельних ділянках інженерно-геологічних досліджень для компанії «Вітряний парк Верховинський».

Йдеться про ділянки між населеними пунктами Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець - загалом 216 га землі на полонині.

Як повідомив в коментарі Суспільному в.о. голови Жденіївської селищної ради Юрій Русин, за рішення віддати земельні ділянки під вітропарк проголосували 12 із присутніх на сесії 17 депутатів. 

Також на сесії були присутні екоактивісти та місцеві жителі. Під час сесії відбулася дискусія, активісти закликали селищних депутатів не голосували за винесене на сесію рішення.

Раніше в ГО "Екосфера" пояснили, що Верховинський Вододільний хребет – черговий у планах забудови карпатського високогір’я вітропарками. Замість субальпійських луків – тут постане новий індустріальний майданчик. Під це відводиться 216 га землі державної власності сільськогосподарського призначення. Верховинський Вододільний хребет, який слугує водорозділом басейну р. Тиси (Чорне море) та басейну р. Вісли (Балтійське море), оточений з усіх боків лісами, пралісами та особливо цінними територіями природно-заповідного фонду. Туди немає автомобільних доріг, лише піші стежки. 

Цей хребет є дуже популярним туристичним маршрутом, вздовж хребта проходить Закарпатський туристичний шлях, який з’єднує Східні Бескиди (на кордоні з Польщею) із Чорногірським хребтом та Мараморосами (на кордоні з Румунією). Цей хребет представляє собою вузький гребінь з виходом кам’яних порід назовні, тому здалеку нагадує гребінь сплячого дракона.

В ГО "Екосфера" пояснили, що для пересування будівельної техніки по хребту та для риття і заливки бетоном котлованів цей гребінь доведеться зрізати і розрівняти, фактично повністю знищивши хребет. Йдеться не просто про знищення цінних субальпійських екосистем, знищення лісів і пралісів в результаті прокладання доріг, а навіть про знищення рельєфу хребта.

Раніше Укрінформ повідомляв, що Закарпатський окружний адміністративний суд відклав оголошення рішення у справі за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» до Тур’є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на Полонині Руні, який, на думку юристів, був ухвалений з численними порушеннями законодавства.

Судове засідання щодо забудови вітряками Полонині Руна на Закарпатті / Фото: Юлій Зозуля. Укрінформ

На початку 2025 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів зупинило розгляд документів з оцінки впливу на довкілля проєкту забудови полонини Руни на період судового розгляду справи. 

Проте у квітні 2025 року на полонині розпочалися роботи із будівництва дороги, було також залито кілька майданчиків для основи вітряків. Тоді представники забудовника в коментарі Укрінформу заявили, що на це є дозволи Державної інспекції архітектури та містобудування. Наразі забудовник вже залив на Руні дев'ять фундаментів під вітроустановки.

Перше фото: ГО "Екосфера" / Фейсбук