В Африці виявили новий вид давнього предка людини

Міжнародна група вчених зробила важливе відкриття в Африці: знайдено нові викопні рештки та новий вид давніх предків людини. Науковці виявили, що Australopithecus та найдавніші представники роду Homo співіснували на одній території приблизно 2,6–2,8 мільйона років тому.

Про це пише видання phys.

Вивчені рештки походять з дослідницької ділянки Леді-Герару в Ефіопії. З 2015 по 2018 роки там було зібрано 13 зубів, які належать новому виду Australopithecus. Крім того, на ділянці знайдено рештки ранніх Homo, вже відомих науковцям після відкриття щелепи LD 350 у 2013 році.

Робота під назвою «New discoveries of Australopithecus and Homo from Ledi-Geraru, Ethiopia» опублікована у престижному журналі Nature. Проєкт Леді-Герару очолюють науковці Арізонського державного університету. Ця територія вже відома як місце відкриття найстарішого представника роду Homo та перших кам’яних знарядь Олдованської культури.

Науковці переконані, що зуби Australopithecus з Леді-Герару належать новому виду, а не до знаменитої Australopithecus afarensis, відомої за прізвиськом «Люсі». Це підтверджує, що представники цього виду не існували молодшими за 2,95 млн років.

«Ці відкриття руйнують поширене уявлення про лінійну еволюцію людини від мавпи до неандертальця та сучасної людини. Еволюція — це не пряма лінія, а гіллясте дерево з багатьма зниклими видами,» — зазначає палеоеколог Кей Рід з ASU.

Що саме знайдено

Тринадцять зубів, які дають ключову інформацію про новий вид Australopithecus та ранніх Homo. Це важливо, бо поки зуби — єдиний матеріал, на основі якого можна зробити висновки про новий вид. Для остаточного визначення знадобляться додаткові рештки.

Вчені визначають вік знахідок завдяки вулканічному попелу, який містить кристали польового шпату. Ці кристали дозволяють точно датувати шари породи, у яких були поховані скам’янілості. Таким чином можна відтворити геологічний контекст та вік зубів — приблизно 2,6–2,8 мільйона років.

Дослідження також дає змогу реконструювати середовище, в якому мешкали ранні гомініни. Сучасні розсічені_badlands_ Леді-Герару різко відрізняються від рельєфу давніх часів: тоді ріки текли через рослинні ландшафти, утворюючи дрібні озера, що то розширювалися, то звужувалися.

Важливе питання для палеоантропологів: чи харчувалися ранні Homo та новий вид Australopithecus однаково? Чи змагалися вони за ресурси, чи ділилися ними? Чи зустрічалися щодня? Поки відповіді на ці питання немає, і дослідники продовжують вивчення емалі зубів, щоб отримати додаткові дані про харчування цих видів.

«Кожне нове відкриття нагадує нам, що потрібні додаткові рештки, аби зрозуміти історію наших предків. Чим більше знахідок, тим точніше ми можемо відтворити життя гомінінів,» — підкреслює Рід.

Команда проєкту Леді-Герару складається з численних вчених та полевих дослідників, переважно з Арізонського державного університету або його випускників.