Реформуорганів правопорядку гальмують із ОПУ, але найбільша проблема не в людині, яка це робить – експерт

Журналісти-розслідувачі не раз зазначали, що реформа органів правопорядку гальмується через заступника голови офісу президента Олега Татарова. Та уявлення про те, що заміна однієї людини змінить і ситуацію – хибне, адже людина виконує лише функцію, а боротися насамперед треба з іншим, пише керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у статті «Реформи і фасад: подвійні стандарти органів правопорядку в контексті євроінтеграції».

«За фасадом євроінтеграційного прогресу ховається «стара гвардія» органів правопорядку. Чимало керівників поліції успішно пережили атестацію в 2015–2016 роках, а до нових органів — ДБР, БЕБ — прийшли ті самі кадри з інституційною пам’яттю попередніх часів. Вони досі часто діють за пострадянськими принципами, де пріоритетом є лояльність і контроль. На рівні типових проваджень (крадіжок, грабежів, тілесних ушкоджень) відтворюються старі практики незаконних дій, приховування заяв від обліку, переконання потерпілих у тому, що «вони самі винні», тощо. А на рівні резонансних проваджень — іще гірше, всюди помітні аргументи політичної доцільності», – пише автор.

Крапивін нагадує, що медіа та громадськість часто вказують, що саме за сприяння Татарова гальмується реформа органів правопорядку. Зокрема, за даними журналістів-розслідувачів, заступник голови ОПУ вибудував «силову вертикаль», яка впливає на основні органи правопорядку, блокує судову реформу, призначає на керівні посади кадри, повʼязані з ним тощо. Тоді як представники таких органів під час приватних розмов кажуть, що насправді вплив Татарова перебільшують.

«Часом бажання пояснити всі проблеми одним прізвищем є відвертим редукціонізмом, який не пояснює нічого, лише створює хибне уявлення, що достатньо змінити одну людину на посаді — й усе буде інакше. Система так не працює. Насправді тут важлива виключно функція, яку має якісно виконувати поставлена людина. А чи Татаров це, чи хтось із іншим прізвищем — не так важливо. Людей, здатних надавати такі «послуги» президенту, насправді достатньо», йдеться у статті.

Тому питання, за словами Крапивіна, полягає швидше у підходах та цінностях. Експерт наголошує, що боротися потрібно з бажанням контролювати незалежні інституції та гілки влади. До того ж у війну це бажання дедалі більше набуває ризикованих для демократії форм.

Зокрема, Служба безпеки все частіше використовує наратив «російського сліду» як інструмент тиску на опонентів. Цей «аргумент» спецслужба використовує не лише у випадках, коли дійсно є неспростовні факти причетності людини до РФ.

«Це, звісно, викликає запитання про політичну заангажованість, однак і критикувати за такі дії незручно. Адже під час війни СБУ виконує надважливу роботу — нищить ворога й активно протидіє колаборантам і держзрадникам. Утім, СБУ — це насамперед контррозвідувальний орган, і що більше він матиме повноважень, то ймовірніше, що «права рука не знатиме, що робить ліва». Паралельно ці ж структури й люди на міжнародних зустрічах запевняють партнерів у своїй відданості реформам, демонструють презентації пілотних проєктів, кажуть про впровадження стандартів ЄС і готовність до змін», – підсумовує Крапивін.

Нагадаємо, «зв’язком із РФ» СБУ виправдовує й арешт керівника міжрегіонального управління детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова. СБУ затримала його 21 липня за підозрою у держзраді та відправили під варту без права застави. Спецслужба звинувачує Магамедрасулова та його батька у співпраці з республікою Дагестан і навіть як доказ опублікувала аудіозапис. Однак на очищеній від шумів звуковій доріжці чітко чути, що мова між батьком і сином йшла про Узбекистан.

Затримання Магамедрасулова передувало ініціативі депутатів щодо зменшення повноважень НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Відповідний закон, який підпорядковував їх генеральному прокурору прийняли наступного ж дня, однак під тиском суспільства президент Зеленський був вимушений подати законопроєкт, що скасовувала цю ініціативу та відновив інституційну незалежність антикорупційних органів.

В інтерв’ю ZN.UA очільник САП Олександр Клименко зазначав, що зараз здійснюється тиск на певних людей, аби вони свідчили, що в НАБУ є російський вплив. Після обшуків у співробітників бюро всі розслідування на деякий час фактично зупинилися, адже багато хто став дуже обережним. Більше про це читайте у першій тадругій частинах інтерв’ю Клименка редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій.