/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F6ab7bdbf66188a0b6b31c0e3d5d53b6b.jpg)
Бомбить Киев, отменить санкции: почему в правительстве Литвы готовы к союзу с друзьями Путина
21 серпня у Сеймі Литви розпочалося офіційне обговорення нової кандидатури на посаду прем’єр-міністра.
Голосування за призначення Інги Ругінене головою уряду має відбутися до 26 серпня.
Однак до того керівна Соціал-демократична партія Литви має визначитися зі своїми коаліційними партнерами.
Попри очікування, соціал-демократи вирішили не відмовлятися від альянсу з популістською та недружньою до України партією "Зоря Німану".
Однак це виявилося не єдиною сенсацією литовської коаліціади.
Існує чимала ймовірність, що до нової коаліції увійде відверто проросійська партія, представники якої закликали до зняття санкцій з РФ та Білорусі.
І навіть – до бомбардувань Києва.
Як таке могло статися? І чи є загрози для підтримки України Вільнюсом?.
Друга спроба соціал-демократів.
Наприкінці липня Литву сколихнула політична сенсація – пробувши на посаді лише сім з половиною місяців, у відставку подав прем’єр-міністр Гінтаутас Палуцкас.
Причиною відставки стала низка корупційних скандалів, пов’язана із самим прем’єром та членами його родини.
А каталізатором кризи став демарш коаліційної партії "Демократичний союз "В ім'я Литви".
Лідер "демократів" та одночасно – спікер Сейму Саулюс Скверняліс заявив про готовність вийти з коаліції, якщо Палуцкас не піде у відставку.
Цей тиск спрацював, проте коаліційна криза лише набирала обертів.
Соціал-демократи недовго дискутували щодо кандидатури майбутнього прем’єра – менш ніж за тиждень оголосили, що на цю посаду пропонують очільницю Міністерства соціального захисту і праці Інгу Ругінене.
Щоправда, якщо кандидатура нового прем’єра мала заспокоїти критиків, то цей план відверто провалився.
І річ виявилася не в тому, що Ругінене двічі відвідувала РФ для зустрічі з родичами – у 2015 та 2018 роках.
Більше питань викликала інформація, отримана від Державної служби безпеки, про можливі ризики, пов'язані з діяльністю чоловіка кандидатки на посаду прем'єрки.
Зокрема, було відзначено, що він мав ділові контакти з компаніями, чиє керівництво активно підтримувало РФ.
Щоправда, як визнає президент Литви Гітанас Науседа, у спецслужб немає інформації "про фактори ризику, які мають прямий зв'язок з національною безпекою".
"Просто ділові зв'язки, можливі зв'язки з конкретними особами, погляди цих осіб", – уточнив він.
В опозиції вже вимагають напередодні голосування передати депутатам дані спецслужб щодо Ругінене – наразі з ними мав змогу ознайомитися лише президент.
Проте сумнівно, що цей крок здатний вплинути на процес призначення.
Адже, як запевняє президент Науседа, оцінивши всю наявну інформацію, є всі підстави очікувати, що Ругінене успішно працюватиме на посаді очільниці уряду.
Інша річ – кандидатура нової прем’єрки була запропонована в ситуації, коли склад коаліції ще залишається невідомий.
І єдине, що наразі точно можна стверджувати – що на керівну коаліцію Литви чекає переформатування.
Зміни, але не такі.
Попередня коаліціада у Литві принесла гучну сенсацію – попри те, що соціал-демократи впевнено виграли вибори і мали широкий вибір потенційних коаліційних партнерів, до формування уряду було запрошено не лише вже згаданий "Демократичний союз "В ім'я Литви", а й євроскептичну партію "Зоря Німану".
Це відверто популістська партія, лідер якої Ремігіюс Жемайтайтіс перебував під слідством за антисемітські заяви.
А до того він робив і антиукраїнські заяви, зокрема – виступаючи за зменшення підтримки Києву.
Тому не дивно, що коаліція з таким учасником викликала вуличні протести, а президент Науседа поставив вимогою, що за квотою "Зорі Німану" міністрами мають бути призначені лише позапартійні фахівці.
Попри всі ці запобіжники, присутність у коаліції "Зорі Німану" стала джерелом регулярних скандалів.
Зокрема, у січні, обговорюючи параметри держбюджету, Жемайтайтіс вкотре закликав до зменшення допомоги Україні.
А у відповідь на пропозицію поїхати туди та подивитися на наслідки російської агресії, він відповів, "що не зобов'язаний туди їхати" і що причинами такого візиту може бути лише "хабарі, корупція, продаж зброї або продаж держави".
Саме тому нинішнє переформатування уряду виглядало як гарний шанс позбутися "Зорі Німану".
Тим більше, як вважалося, запросити їх до коаліції було особистою ініціативою попереднього прем’єра.
А відповідно, його наступниці зовсім необов’язково триматися за цей альянс.
"Очевидно, що Палуцкас і Жемайтайтіс – нерозлучна політична пара, яка триматиметься разом до самого кінця.
Ми можемо лише здогадуватися, що є тією субстанцією, яка їх тримає разом", – досить прозоро натякала на причини цього альянсу лідерка опозиційної партії "Ліберальний рух" Вікторія Чміліте-Нільсен.
Зрештою, вже згаданий спікер Сейму та лідер коаліційної партії "Демократичний союз "В ім'я Литви" Саулюс Скверняліс знову озвучив політичний ультиматум.
17 серпня він оголосив, що вимагає виключення з коаліції "Зорі Німану" – інакше демократи самі вийдуть з коаліції.
Втім, другий ультиматум вийшов менш вдалим, аніж перший – у Соціал-демократичній партії оголосили, що "Зоря Німану" залишається в коаліції, натомість демократам шукатимуть заміну.
"Побачимо, як воно піде, але насправді нашим колишнім великим партнерам просто потрібна слухняна виборча машина.
Партнери, які б захищали їх беззастережно, до останньої краплі кров, що б не робили соціал-демократичні політики", – прокоментував це рішення Скверняліс.
А от президент Науседа вважає, що збереження у складі коаліції "Зорі Німану" не має альтернатив.
"Чи хочемо ми, щоб уряд був здатний приймати рішення, чи ми хочемо дострокових виборів до Сейму?" – риторично запитує він.
За словами Науседи, "рік тому ситуація була іншою".
"Соціал-демократи тоді мали набагато ширший і вагоміший вибір, аніж зараз.
По суті, зараз вибір зведений до мінімуму", – вважає президент.
Запрошення для "друзів Путіна".
Варто уточнити: суто математично коаліція не потребує третього учасника.
Соціал-демократи та популісти разом мають 72 мандати, тоді як для більшості потрібно 71.
Втім, така більшість виглядає занадто хиткою, а тому потреба у третьому учаснику нікуди не поділася.
Однак, на відміну від минулорічної ситуації, зараз бажаючих увійти в таку коаліцію майже не знайшлося.
А точніше – про таку готовність заявила лише одна політична сила.
Йдеться про партію "Союз селян та зелених Литви".
Це одна з найстаріших партій країни, чия історія сягає ще періоду до радянської окупації.
Однак зараз її репутація істотно зіпсована керівництвом олігарха Рамунаса Карбаускіса.
Перший раунд перемовин виявився невдалим – "селяни" висунули низку умов свого входження до коаліції, дотриматися яких буде майже неможливо.
За підрахунками Мінфіну, виконання цих умов потребуватиме суттєвого збільшення бюджетного дефіциту, що створить проблеми у відносинах із Єврокомісією.
Тут сторони взяли паузу для подальших торгів, висловлюючи надію, що компроміс можливий.
Також звертає увагу єдина зовнішньополітична вимога "селян" – відновити дипломатичні відносини з Китаєм.
Проте цей крок відповідає намірам уряду – розмови про розмороження відносин із Пекіном ведуться від початку повернення есдеків до влади.
Втім, існує ще одна вимога "селян", яка здатна створити чималі проблеми.
Вже після виборів парламентська фракція "селян" об’єдналася з депутатами від дуже специфічної політичної сили, яка має назву "Виборча акція поляків Литви – Спілка християнських родин".
Наразі спільна фракція нараховує 11 мандатів (6 – члени "Союзу селян та зелених", ще двоє – позапартійні, що пройшли за списками "селян", і троє – представники "поляків").
І як стверджує формальний лідер "Союзу селян та зелених" Ауреліюс Веріга, входження до коаліції можливе лише всією фракцією.
"Або всі, або ніхто.
Ми справді команда, наші колеги добре справляються, ми працюємо разом і за жодних обставин не налаштовані розривати фракцію", – стверджує він.
Проблема полягає в тому, що "Виборча акція поляків" є найбільш проросійською політсилою Литви.
Зокрема, її лідер Вальдемар Томашевський (зараз – євродепутат) був неодноразово помічений із "колорадською" стрічкою, робив заяви на користь Путіна, в тому числі – виправдовуючи анексію Криму.
І звичайно – виступає за послаблення санкцій проти РФ та повне скасування санкцій проти Білорусі.
Ще далі пішов його однопартієць Збігнев Єдинський, який у 2014 році навіть закликав НАТО бомбити Київ, щоб зробити Україну більш поступливою до вимог РФ.
Доходило до того, що у посольстві Польщі робили спеціальні заяви, що ця політсила ніяк не пов’язана із задекларованим захистом прав польської меншини.
Наразі Вальдемар Томашевський переконує, що у разі включення до коаліції його партія лобіюватиме лише соціальні ініціативи.
Однак дуже сумнівно, що вони мовчатимуть під час розгляду зовнішньополітичних питань.
Невипадково 26 серпня, коли очікується голосування за призначення прем'єра, під будинком Сейму пройде акція "День ганьби".
"День ганьби настане, коли соціал-демократи, вкотре порушивши слово, передадуть країну партії "Зоря Німану", яку очолює наклепник та брехун.
А на додачу – до них приєднаються люди, слухняні Томашевському, політику, що виступає проти санкцій для Росії та Білорусі", – заявляють організатори.
* * * * *.
"Я підтримую Україну в її боротьбі до самої перемоги.
Інакше бути не може", – заявила Інга Ругінене відразу після висунення на посаду прем’єра.
Проте з такою коаліцією реалізувати цю обіцянку буде нелегко.
Особливо в ситуації замороження бойових дій та початку мирних перемовин.
Зокрема, лідер "Зорі Німану" Ремігіюс Жемайтайтіс вже заявив, що за жодних обставин не підтримає відправлення литовських військ в Україну.
Якщо його позиція всередині нової коаліції буде підкріплена голосами "пропутінських поляків", подолати цей опір буде дуже непросто.
Особливо в ситуації, коли коаліція та президент роблять усе можливе, щоб не допустити дострокових виборів.
Автор: Юрій Панченко,.
редактор "Європейської правди".

