Про Юлію Тимошенко з несподіваного ракурсу

Один чоловік закинув мені, що я працював на Юлю.

Та я цього не приховую, й не стидаюся. Працював. Юля – безбашенна, крута і не підла.

У 2008-му Юля написала статтю в Foreign Affairs: «Зупинити Путіна». Ту статтю писав я. Тоді про таке навіть подумать боялися Юля Путіна ненавиділа, Путін ненавидів Юлю.

У 2011-му був суд... Я писав: вони тебе вб'ють! Ти це розумієш?

– Розумію, казала Юля. Якось побачимся в інших світах...

Юля витягла Майдан 2004 сама. В Юлі свої таргани в голові, ну вона така є. Я на Юлю ніколи не скажу жодного поганого слова. Хоч мені й пропонували. За гроші. Коли я пішов від Юлі, в мене не було жодної копійки. Ми не крали! В мене була зарплата. Велика зарплата. Якось до мене прийшов дуже впливовий чоловік. Чоловік сказав: завтра зарезервований літак на Женеву, хай вона поїде, інакше їй п****а.

Я Юлі це сказав.

– Нікуди я не поїду, сказала Юля...

Приходила до мене Женя Тимошенко, питала: як маму врятувати? Вона помре! Не знаю, Женю, кажу. Не знаю. – Мабуть, ніяк. Я не працюю на Юлю з давніх давен, я Юлю поважаю!