Держстат до кінця року планує оцінити чисельності населення, але методика буде інша

Державна служба статистики до кінця цього року має намір провести оцінку чисельності населення України. Така оцінка не замінить перепис, але стане найкращим із можливих рішень у нинішніх умовах. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на інтерв'ю голови Держстату Арсена Макарчука в «Інтерфакс-Україна».

«Ми опинилися в ситуації, коли не знаємо, скільки у країні живе людей. І маємо шукати інші підходи для розрахунку чисельності населення. Маємо провести цю оцінку де-факто з нуля, коли немає єдиного надійного джерела, яке може нам забезпечити дані для оцінки», – розповів він.

За словами очільника відомства, до 2022 року при обчисленні чисельності населення Держстат спирався на дані перепису ще 2001 року. На ці дані накладались також дані щодо природного та міграційного руху населення: скільки померло, скільки народилося, скільки переїхало.

В умовах повномасштабної російської агресії така оцінка класичним методом неможлива, бо існує прогалина з 2022 року й закрити її немає змоги. Особливо це стосується виїзду за кордон, оскільки деякий час документи перевірялися, але дані в базу не вносились. 

Водночас він зауважив, що є багато інших даних, які у комплексі можна використати для проведення такої оцінки.

«Всі ці дані самі по собі ні про що не говорять, але якщо ми побудуємо модель, яка допоможе нам звести їх всі в одній точці, взаємно перевірити і вийти на певну цифру, ми зможемо зробити обґрунтоване припущення щодо кількості населення України. Воно не замінить собою перепис, але це буде найкраще з того, що наразі можливо. Мені здається, що в нас є всі можливості для того, щоб це зробити навіть в умовах війни», – наголосив Макарчук.

Голова Держстату згадав дані державних реєстрів, які суттєво покращились за час війни. Хоча, додав він, ці дані не геолокують людину: вона може бути у відповідному реєстрі в одному населеному пункті, а фактично проживати в іншому.

Також можна також використати дані мобільних операторів. Вони теж є неідеальними, оскільки люди можуть користуватись послугами кількох мобільних операторів. Крім цього є певні нюанси, які стосуються віднесення людини до якогось конкретного місця проживання.

Макарчук також згадав про можливість використати із дотриманням банківської таємниці дані банків, які знають, де знаходяться їхні клієнти, бо можуть бачити їхні операції в POS-мережі, фіксують звернення клієнтів до відділення. Також існують, зокрема, статистичні дані щодо кількості спожитих продуктів харчування в певній місцевості, за якими можна робити певні припущення щодо кількості населення, яке там прожива

Він підкреслив, що запит на оцінку чисельності населення є одним із наймасовіших. Кількістю людей, що проживають в Україні, цікавляться як органи влади та місцевого самоврядування, так і бізнес й громадяни.

«В нас є три головних показники, які цікавлять всіх: ВВП, інфляція і чисельність населення та його статево-віковий склад», – підсумував Арсен Макарчук.

Зазначимо, що демографічна структура біженців змінюється. Якщо на початку війни більшість становили жінки та діти, то тепер зростає частка чоловіків, зокрема тих, хто має право виїзду з України – багатодітних батьків, людей з інвалідністю та осіб похилого віку.