"У нас уже есть план, как интегрировать Приднестровье". Интервью о движении Молдовы в ЕС и Украине

Іна Кошеру – молдовська депутатка від керівної партії PAS, яка очолює у парламенті комітет з міжнародних відносин і європейської інтеграції Республіки Молдова.

Її посада тісно пов'язана з рухом Молдови до ЄС, адже на парламент лягає значна частина роботи у рамках вступного процесу.

Цього тижня вона відвідала Київ у складі делегації United for Ukraine, що об'єднує західних політиків, які підтримують нашу державу у часи збройної агресії РФ.

Іна Кошеру зараз в унікальній ситуації.

Попри високу посаду в нинішньому парламенті, вона не йде на вибори наступного скликання, і тому менше скута політичними рамками.

Але водночас вона підкреслює, що лишається у команді чинної партії влади, і пояснює, наскільки перемога PAS потрібна і самій Молдові, і Україні.

У розмові з "Європейською правдою" Кошеру визнала, що сценарій розділення Молдови та України у переговорах з ЄС вже відкинутий, цього не відбудеться до виборів, хоча деякий час тому Кишинів працював над ним.

А ще вона визнала підготовку уряду до реінтеграції Придністров'я.

Але головна публічна задача уряду зараз – переконати людей, що до 2028 року Молдова зможе запровадити усе європейське законодавство і бути юридично готовою до вступу в ЄС.

Остання теза є основою передвиборчої кампанії PAS.

Про все це йшлося у нашій розмові з депутаткою.

Ми подаємо її у скороченому вигляді, не у форматі "питання-відповідь", а лише прямою мовою від першої особи, згрупувавши цитати за тематиками.

Про намір Молдови бути готовою до вступу в ЄС до 2028 року.

Цей термін реальний.

Ми отримуємо від європейців сигнали, що це можливо, якщо в парламенті Молдови буде проєвропейська більшість.

Якщо проєвропейської більшості немає – тоді, звичайно, це відсувається на більш пізній термін, адже тоді не буде можливості дуже швидко ухвалити необхідне європейське законодавство.

Тому парламентські вибори 28 вересня цього року – це найважливіший рубіж, який ми повинні пройти, пояснивши виборцям ризики та можливості для майбутнього Молдови.

Але план дій, розроблений урядом, підтверджує, що 2028 рік – реалістичний термін.

Цього реально досягти, беручи до уваги фінансову та технічну підтримку, яку ми отримуємо від європейських партнерів.

Ми знаємо, що потрібні величезні зусилля.

Нам потрібно гармонізувати наше законодавство з 27 тисячами директив ЄС, 10 тисяч директив на рік.

Це дуже складно.

Ми розуміємо, що обсяг роботи неймовірний.

Але європейські партнери впевнені, що ми можемо це зробити до 2028 року.

І ми також розуміємо, що в цій роботі головною задачею є зміцнення демократичних інститутів.

Європейці постійно говорять нам про це і нагадують, що переговори починаються з кластера "Основи" і останнім закривається також кластер "Основи".

Вони хочуть бути впевнені, що Молдова та Україна будуть готові діяти за правилами ЄС, що в них діють демократичні інститути.

І якщо цього не буде – вступ до ЄС не буде можливим.

Про те, чи можливе розділення з Україною на шляху до ЄС.

Молдова та Україна разом йдуть до ЄС від 2022 року.

Ми разом отримали статус кандидата, разом відкрили переговори.

І дуже важливо, щоби практичні переговори за першим кластером, з фундаментальних питань, теж почали разом з Україною.

Таким є спільне бачення в уряді та у парламенті Молдови.

І нам дуже сумно бачити, що зараз одна країна ЄС (Угорщина.

– ЄП) блокує можливість відкриття кластерів.

Дійсно, напередодні парламентських виборів у Молдові були дискусії про те, як би нам відкрити переговори швидше (ніж для України.

– ЄП), щоб отримати позитивний сигнал для проєвропейського електорату в Республіці Молдова, показати їм, що переговори дійсно рухаються, продемонструвати темп, раз вже ми декларуємо мету – 2028 рік.

Але до дня виборів, 28 вересня, залишився тільки один місяць.

Передвиборча кампанія вже триває.

І я не думаю, що до дня голосування ми зможемо розпочати переговори з ЄС.

Цього не станеться протягом наступного місяця.

Щоб відкрити кластер, Євросоюзу треба зібрати Міжурядову конференцію.

Для європейців це – процес.

Вони повинні домовитися про дату, про місце проведення.

Жодного рішення з цього приводу немає.

І я впевнена, що воно не буде ухвалене.

Це означає, що ми, як і раніше, будемо в одній зв'язці з Україною.

Я підкреслю: звіти, опубліковані Європейською комісією, кажуть, що Молдова і Україна готові до початку переговорів.

Це дуже чітко заявлено.

Отже, ми повинні залишатися разом і розпочати переговори щодо першого кластера (і також інших кластерів, якщо європейці на це погодяться) одночасно.

А вже після цього першого кроку – дійсно, наш рух до Євросоюзу залежатиме від результатів, які ми будемо демонструвати.

Це merit-based process, принцип розширення ЄС.

Якщо Україна або Молдова швидше досягне успіхів у переговорах, то кожна з країн зможе окремо від іншої закрити якісь переговорні глави або домовитися про відкриття нових переговорних кластерів.

Але для відкриття першого кластера ми збережемо той самий формат, який ми мали з 2022 року.

Не варто також забувати, що надання Україні та Молдові статусу кандидатів у ЄС у 2022 році стало можливим завдяки мужності українців на лінії фронту.

Процес розширення ЄС прискорився лише завдяки тому, що проти України почалася брутальна агресія, повномасштабна війна з боку Російської Федерації.

Тому ціна, яку українці платять власним життям, щоб захистити європейську демократію..

Платять за це найвищу ціну.

Це – ще одна причина, чому ми повинні залишатися разом, принаймні поки не відкриємо перший кластер.

Фото з facebook-сторінки Іни Кошеру.

Ключові виклики, на які очікує Молдова в переговорах.

Боротьба з корупцією, безумовно, є одним з ключових викликів як у Молдові, так і в Україні.

У нас є дуже гучні справи проти наших олігархів, які покинули країну, але все ще зберігають вплив.

Один з цих олігархів, Ілан Шор, очолює злочинне угруповання, пов'язане з Кремлем.

На минулорічних виборах ми бачили безпрецедентне втручання у вибори з боку цієї групи.

Вони нелегально передали купу грошей до Республіки Молдова, маючи на меті взяти під контроль політичну ситуацію в Молдові та повернути її під вплив Російської Федерації.

Тут ми повинні показати європейцям результат.

І цей результат має продемонструвати судова гілка влади.

Ми розпочали реформування сектора юстиції ще у 2021 році, ухваливши перші закони про його реформування.

З того часу відбулася попередня перевірка (pre-vetting) Національної ради суддів та Національної ради прокурорів.

Це було непросто, система боролася проти нас.

Це не стало несподіванкою, адже багато суддів і прокурорів пов'язані з кримінальними угрупованнями.

Деякі судді та прокурори не пройшли процес попередньої перевірки.

Зараз ми бачимо, що деякі судді та прокурори також не хочуть проходити другий етап – перевірку на доброчесність, vetting – і просто залишають свої посади, бо розуміють, що не зможуть довести походження своїх грошей, будинків, автомобілів та іншого майна.

Ми розуміємо, що це не миттєвий процес.

Потрібен час, щоб очистити всю систему.

Але вже є ознаки того, що судді та прокурори не будуть пручатися, коли побачать, що процес незворотний, і підуть з системи, щойно зрозуміють, що не зможуть уникнути проходження vetting.

І якщо 28 вересня Молдова отримає проєвропейську більшість – вони побачать, що це неуникно, що далі тиск буде тільки більшим.

А от якщо результат виборів буде іншим – то для мене це виглядає дуже страшно.

Влад Плахотнюк та інші топсправи.

Володимир Плахотнюк – олігарх, який контролював Республіку Молдова з 2016 по 2019 рік, – нещодавно був заарештований у Греції, і тепер його мають екстрадувати до Молдови.

Ця справа стане справжнім випробуванням для судової системи Молдови, враховуючи тісні зв'язки між Плахотнюком і цією системою в минулому.

Побачимо, чи зможе наша система правосуддя впоратися з цією справою.

Але це не єдина показова справа.

Інший приклад – розслідування схеми підкупу виборців, яку координував Ілан Шор з Москви.

Вона складається з багатьох дрібних звинувачень щодо корупції проти людей, пов'язаних з Шором, які роздавали гроші виборцям, купуючи їхні голоси.

Є низка справ, які не завершені, тому що судді або прокурори, які ними займаються, не пройшли vetting (і не впевнені, чи зможуть його пройти), і наразі просто заморозили розслідування цих справ.

Також є справа Марини Таубер, депутатки парламенту, яка теж пов'язана зі злочинним угрупуванням Ілана Шора.

Це дуже показова історія: суддя, який розглядає справу Таубер, повідомив, що рішення у ній буде оголошено 30 вересня.

Ми ж всі розуміємо, що не випадково, коли дату рішення призначають за два дні після виборів, а не перед.

Дехто хоче побачити результат виборів, чи зберегли проєвропейські сили за собою уряд.

Це демонструє, наскільки високими є очікування і наскільки важливими є ці вибори.

Як ЄС оцінюватиме прогрес у виконанні першого кластера.

Якщо говорити про очікування ЄС щодо демократичних інституцій, щоб виконати європейські вимоги, "поставити галочку" – нам, зокрема, треба запевнити європейських партнерів, що в країні є незалежні ЗМІ, що вони доносять інформацією тими мовами, якими розмовляють люди у Молдові.

А якщо говорити про реформування сектора правосуддя та боротьбу з корупцією – треба довести, що закон діє.

Що ті люди, які брали участь у незаконних схемах, повинні відповісти за свої дії.

Зокрема, Брюссель очікує на завершення вже відкритих розслідувань, пов'язаних з Іланом Шором.

Ці судові процеси також будуть пов'язані з очікуваннями Брюсселя, що реформована судова система захистить вибори у Молдові, що на наступних виборах втручання Російської Федерації у вибори зменшиться.

Наразі Росія втручається у кожні вибори.

У 2023 році Кремль організував такий собі "тестовий майданчик", коли пустив у хід усі свої брудні інструменти, щоб підкупити електорат в окремому регіоні Молдови – Гагаузії.

Туди влили великі гроші, і у підсумку виборці проголосували за Євгенію Гуцул – людину, яку ніхто з них не знав.

А потім на цьому прикладі намагалися сфальсифікувати загальнонаціональні вибори у 2024 році.

У нас немає ідеалістичних очікувань, що ми зможемо повністю зупинити російську пропаганду, яка теж є інструментом втручання у вибори.

Наразі ні у Молдові, ні у ЄС немає багато рішень, як захистити "цифрові кордони".

Але злочинні групи, які купують голоси виборців, повинні бути притягнуті до відповідальності.

Звичайно, корупція існує не лише на виборах.

Вона є в багатьох сферах, наприклад, на митниці – і нам потрібно буде взятися і за це.

З дрібною корупцією також треба боротися.

Але якщо наша реформована судова система доведе, що вона може протистояти тиску і здійснювати правосуддя у топсправах щодо політичної корупції – тоді ми зможемо боротися і з дрібною корупцією.

У нас вже є одна людина, яку притягнуто до відповідальності у топсправі – це Євгенія Гуцул, "обрана" глава Гагаузії (суд присудив їй сім років ув'язнення за використання незадекларованих російських коштів, коли вона працювала на партію "Шор".

– ЄП).

Справа Гуцул показала, наскільки сильним може бути опір правосуддю.

Суддів, які розглядали її справу, залякували, як тільки могли! Ці люди та їхні родичі отримували телефонні погрози, що їх вб'ють.

Хтось надсилав їм фотографії обезголовлених тіл і тому подібне.

З огляду на це, ми повинні бути впевнені, що судді і прокурори чинитимуть опір подібному тиску і у майбутніх справах.

Для цього нам потрібні дуже кваліфіковані, доброчесні і добре оплачувані фахівці, які пройдуть процедуру vetting і захочуть принести нову якість у сектор правосуддя.

І що не менш важливо, вони мають бути незалежними від державних структур, не пов'язаними з жодними політиками.

Вони повинні будуть приймати рішення незалежно, у тому числі і від нинішньої проєвропейської більшості.

Придністровська проблема.

Придністров'я – дуже складне питання для Молдови.

Ми бачимо світло в кінці тунелю.

Все змінюється, і ключова зміна полягає в тому, що Росія більше не постачає туди газ через Україну.

Я наголошую саме на енергетиці, бо бюджет Придністров'я, який дозволяв існувати адміністрації цього регіону, формували з кількох основних джерел, і ключовим джерелом були доходи з продажу в Молдову електроенергії, виробленої з "безкоштовного" російського газу.

Тепер вони не можуть продавати таку електрику і не мають грошей на існування.

Ми досі маємо певну енергетичну залежність від Придністров'я, тому що електроенергія, яку Молдова купує на європейському ринку, технічно проходить через придністровську електромережу – так мережа була збудована в радянські часи, – і технічно вони можуть відключити нам електроенергію.

Але ми будуємо інтерконектор Вулканешти – Кишинів, щоб позбутися цієї залежності, і перша лінія буде побудована цього року.

Натомість Придністров'я тепер отримує газ за погодженням з владою Молдови.

У Придністров'я немає шляху вижити без нас.

Тому ми вже підготували план, як інтегрувати цей регіон, як почати платити там зарплати, і вони знають про цей план.

Це урядовий проєкт, який ми зараз обговорюємо.

Він має назву "План реінтеграції Придністровського регіону".

Ми розуміємо, що реінтеграція Придністров'я до Молдови коштуватиме дуже дорого, тож нам потрібно підрахувати ці витрати і зрозуміти, звідки ми візьмемо всі ці гроші.

Але у разі, якщо на виборах 28 вересня все складеться добре – зміни у Придністровському регіоні відбудуться дуже швидко.

Про зв'язок Придністров'я та вступу до ЄС.

Це питання дискусії і дебатів, як нам застосовувати європейські норми в цьому регіоні.

Я часом чую питання, чи потрібно нам реінтегрувати Придністров'я ще перед вступом Молдови в ЄС.

На даний момент ніхто не ставив нам умову, що ми повинні реінтегрувати Придністровський регіон до того, як станемо членом ЄС.

Але я не вірю, що ми зможемо обійтися без цього.

Це моя особиста думка.

Я переконана, що Європейському Союзу не потрібен новий член із замороженим конфліктом.

Тому нам потрібно працювати над придністровським конфліктом і знайти його вирішення ще перед вступом – навіть якщо це потребуватиме більших обсягів фінансової підтримки для цього регіону.

Ми чудово усвідомлюємо, що потрібно буде вкладатися в інфраструктуру, в економіку, підтримувати людей, які там живуть.

Всі це розуміють.

Але це реально зробити.

І це можна зробити дуже швидко.

Не забуваймо, що це – невеликий регіон, там живуть 200-300 тисяч людей.

І європейці підтримають нас у цих зусиллях, оскільки вони хотіли б зняти цю проблему до ухвалення рішення про те, що Молдова стає новим членом ЄС.

Єдина перепона – це російська присутність.

І цю проблему треба буде вирішити.

Розмовляв Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".