Брав участь у боях проти Хезболли та російських окупантів. Згадаймо Дмитра Фіалку

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Фіалку.

Футбольний тренер Дмитро Фіалка, який народився у Львові, але емігрував разом з родиною до Ізраїлю, де отримав громадянство, брав участь в лівансько-ізраїльській війні, повернувся в Україну, щоб тут одружитися, тренувати дітей. З початком повномасштабного вторгнення чоловік пішов боронити нашу землю від окупантів, а 1 вересня 2022 року поліг під Бахмутом, назавжди залишившись 39-річним. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на відділення НОК України у Львівській області.

Дмитро Фіалка народився 21 червня 1983 року в єврейській родині у Львові, там же навчався в школі № 61.

З дитинства хлопець полюбив футбол, тренувався у львівському СДЮШОР-4 у тренера Ярослава Бундза.

У 15-річному віці Фіалка за програмою репатріації виїхав у Ізраїль, де закінчив школу та університет і отримав ізраїльське громадянство. Три роки Дмитро служив в Армії оборони Ізраїлю, в бригаді «Нахаль», був гранатометником, брав участь у боях проти Хезболли у лівано-ізраїльській війні 2006 року. Після військової служби Дмитро працював тренером юнацької команди «Маккабі» в місті Беер-Шева. Під його керівництвом клуб потрапив у вищий юнацький дивізіон.

У 2014-му Дмитро Фіалка повернувся до Львова, де 2015-го одружився із працівницею єврейського молодіжного клубу Євою. Через рік у пари народилися донька Ліна, а у 2018-му – син. Дмитро працював футбольним тренером у дитячому клубі «Локомотив», а після об’єднання «Локомотива» та «Опору» у 2017-му став головним тренером у дитячо-юнацької футбольної академії «Динамо», окремо очолюючи команду U19. На цій роботі Фіалка працював до 2020-го, проводячи курси та семінари для колег, а сам стажувався в академії «Шахтаря».

З 2021-го Дмитро став тренером у дитячо-юнацькій футбольній школі клубу «Львів», де тренував команду U16. У лютому 2022 року команда Фіалки перемогла 1:0 київське «Динамо» і вийшла до півфіналу Зимового Кубка ДЮФЛУ. Та турнір не був завершений через російське вторгнення в Україну. Дмитро ось-ось мав отримати тренерську ліцензію PRO, але відклав навчання і пішов на фронт. Вже коли тренер брав участь у бойових діях, велика кількість його вихованців перейшли у дорослу команду «Львова».

Після початку повномасштабної війни Дмитро вступив добровольцем в підрозділ Добровольчого українського корпусу (ДУК) як інструктор та командир взводу, добирав добровольців до лав новоствореного 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» імені Тараса «Хаммера» Бобанича.

Пізніше Дмитро підписав контракт зі Збройними силами України та воював у складі Інтернаціонального легіону Сил територіальної оборони.

1 вересня 2022 року, в день коли його донька вперше йшла на перший дзвоник, Дмитро Фіалка загинув від кульового поранення в голову, отриманого під час виконання бойового завдання за лінією зіткнення на ворожій території у боях за Бахмут на Донеччині. Інформація про загибель була підтверджена 4 вересня. Після проведення ДНК-експертизи у Дніпрі 11 жовтня 2022 року тіло Дмитра Фіалки було передано родині.

21 жовтня 2022 року після церемонії прощання на площі Ринок у Львові воїна за юдейською традицією поховали на єврейській дільниці Янівського цвинтаря.

У Львові проводиться Всеукраїнський турнір серед тренерських колективів, присвячений пам’яті Дмитра Фіалки.

У воїна залишилася дружина і двоє дітей: донька народилася у 2016 році, син – у 2018-му. Також в Ізраїлі залишилися та живуть мати і молодший брат героя.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.