Конспірологія навколо вбивства Парубія. Буданов про ефективність в інформаційній війні

Середа, 3 вересня 2025 року

Привіт. На зв’язку редактор текстів «ДМ» Євген Бриж і вся наша команда, яка продовжує працювати попри всі складнощі. Не встигло закінчитися літо й початися осінь — а подій уже вистачає на цілий місяць.

Почнемо з трагічної — вбито Андрія Парубія. Зловтіха, хаос теорій і відверті нісенітниці — це те, що поширюють російські пропагандисти у зв’язку з цим. Ось тут читайте, що писали російські провладні медіа й пропаганда. Нападника затримали, він уже прокоментував свій вчинок. Ось тут можете прочитати те, що відомо про злочин станом на вечір вівторка. З Парубієм попрощалися у Львові. За цим посиланням читайте, що про це писали світові медіа. І, на жаль, російська дезінформація часом проникає й у доволі поважні видання. Що з цим робити?

Часткову відповідь дав керівник ГУР Кирило Буданов. Він виступав на міжнародному форумі «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості» й розповідав, що «протидіяти масштабній дезінформації неможливо, якщо у вас немає чітко вибудуваної, підтвердженої хоч чимось своєї позиції. І це є величезна проблема. Якщо стратегічно не задати алгоритми, будь-яка протидія не сприймається, абсолютно». І це стосується не лише протидії ворожим інформаційним впливам, а й того, про що пишуть і звідки отримують інформацію іноземні медіа про Україну. І ще цитата генерал-лейтенанта з нашого тексту: «Просто казати людям, що вам говорили брехню, — не спрацює. Бо людина психологічно не хоче визнавати, що вона десь помилялася». Ще раз рекомендую прочитати цей текст.

І якщо у вас опускаються руки від усвідомлення того, який масив роботи потрібно виконувати, щоб у нас в Україні не стало одурених людей, — ось цей текст вам допоможе. Це доповідь учасника панелі «Російські когнітивні та інформаційні технології дестабілізації демократичного світу» на цьому ж форумі Валерія Кондратюка, генерал-лейтенанта, ексначальника ГУР та СЗР України. Він покроково розповідає, як, власне, протидіяти. Тут теж краще зацитувати: «Інформаційний вплив країни-агресорки — це не хаотичні дії, а системна стратегія, яка поєднує методи радянських спецслужб та новітні інструменти XXI століття. Інформаційна війна росії — фронт, що діє безупинно. Вона має на меті змінювати свідомість людей, розхитувати демократії та створювати побудовану на дезінформації паралельну інформаційну реальність».

І ось така паралельна реальність, багатоголосся прихованої пропаганди на тлі браку наших голосів призводять до того, що за кордоном усе частіше чути російський «погляд» на війну, а в нас — знаходяться добровільні помічники. Ще раз рекомендую читати цей текст, у ньому є і презентація з планом контрзаходів.

Ще один матеріал, який вам не варто пропустити, — текст про організаторів концертів у Польщі, на одному з яких стався інцидент за участі українців, що скінчився депортаціями та новим витком антиукраїнських коментарів. Це якраз приклад нагнітання дезінформації на, здавалося б, цілком нейтральній події. Тож і організаторам слід бути уважнішими, і знати їх тепер ми маємо.

А ще один спосіб протидії дезінформації — це правильне, відповідальне інформування. Буквально дії, що роблять українців розумнішими, а не емоційно заведеними й агресивними. Так у нас склалося, що телемарафон не дає збалансованої інформації та різних точок зору (черговий моніторинг до вашої уваги), а от Суспільне цю місію намагається виконувати. Зараз починається бюджетний період — а в законі зазначений обсяг фінансування, який має йти на Суспільне. Цим, власне, суспільні медіа й вирізняються: ніхто не має на них впливати наданням чи ненаданням грошей. І якраз для того, щоб це медіа існувало хоча б у нинішньому його стані, українські громадські організації звернулися до влади з проханням зберегти належну підтримку фінансування Суспільного під час планування бюджету на наступний рік. За цим варто стежити, щоб не опинитися без того голосу, який може робити нас усіх обізнанішими.

І не менш важливу роботу, ніж медіа, виконують українські культурні діячі. Вони показують Україну та війну так, як вона є. Фільм «2000 метрів до Андріївки», який зняли оскароносний режисер і лавреат Пулітцерівської премії Мстислав Чернов разом з оператором Алексом Бабенком, з’явився у прокаті. Наша кореспондентка побувала на допрем’єрному показі та написала звідти репортаж. Якщо хочете сходити (або не хочете, а просто прагнете бути в курсі) — ось він. Саме ця стрічка представить Україну на «Оскарі», а за перші вихідні прокату її подивилися вже 10 тисяч глядачів.

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»