Команда вчених заявила, що геоінженерія не врятує нас від зміни клімату
Команда вчених заявила, що геоінженерія не врятує нас від зміни клімату

Команда вчених заявила, що геоінженерія не врятує нас від зміни клімату

Чому геоінженерія – це не вихід?

Геоінженерія – це загальний термін для великомасштабних технологічних втручань у природні системи Землі з метою редагування клімату. Ідеї варіюються від цілком футуристичних до тих, що вже проходять перші випробування. Всі їх умовно можна поділити на дві великі групи: управління сонячним випромінюванням (SRM) та видалення вуглекислого газу (CDR), пише 24 Канал з посиланням на Frontiers.

  • До першої групи належать пропозиції розпилювати в стратосфері дрібні частинки (наприклад, крейду, діоксид сірки чи подрібнені в порох алмази), щоб відбивати сонячне світло назад у космос, тим самим зменшуючи його нагрівальний вплив на поверхню планети та нижні шари атмосфери. Це імітує охолоджуючий ефект від виверження вулкана, коли струмені вулканічних газів закривають небо. Ще одна ідея – робити хмари яскравішими, щоб вони відбивали більше сонячного світла.
  • До другої категорії можна віднести технології прямого вловлювання вуглекислого газу з повітря, а також більш екзотичні ідеї, як-от "удобрення" океану спеціальними мінералами для стимуляції росту фітопланктону, який поглинає вуглець.

Варто зазначити, що існує дуже багато вчених, які бояться цих ідей. Вони вважають, що ігри з такими технологіями можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Річ у тім, що навіть найпотужніші та найсучасніші суперкомп'ютери не можуть передбачити, яким буде довгостроковий вплив. Ми ненароком можемо запустити самопідтримуваний цикл, який призведе до значного похолодання по всій планеті, призвівши до втрати врожаїв або навіть до нового льодовикового періоду. З цими науковцями солідарні й представники влади, адже багато хто або просто боїться давати дозвіл на такі експерименти, а інші взагалі видали пряму заборону на це.

Інші вчені навпаки підтримують ці ідеї. Так, у 2023 році група з понад 60 науковців написала відкритого листа із закликом до подальших масштабних досліджень у галузі сонячної геоінженерії як одного з перспективних способів боротьби з глобальним потеплінням.

Але тепер існує й третя сторона, яка вважає, що геоінженерія в кращому разі є "кліматичним пластиром", який не призведе до значних змін. Головна проблема полягає в тому, що ці методи спрямовані на боротьбу з симптомами, а не з першопричиною глобального потепління – викидами парникових газів від спалювання викопного палива. Навіть якщо ви знизите кількість сонячного світла, яке потрапляє на Землю, вуглекислий газ продовжить накопичуватися в атмосфері, провокуючи подальше потепління, яке спонукатиме нас до ще більшого охолодження. Це замкнене коло.

Ключова небезпека полягає в тому, що покладання надій на технологічне "виправлення" може створити хибне відчуття безпеки та відволікти людство від єдиного доведеного способу зупинити потепління – радикального скорочення викидів. Експерти побоюються, що це дасть "зелене світло" для подальшого використання викопного палива, лише погіршуючи ситуацію в довгостроковій перспективі. Адже якщо температура вже не піднімається, то можна без жодних проблем бурити, викачувати, спалювати й викидати.

Проблеми геоінженерії

Великомасштабні втручання в кліматичну систему пов'язані з колосальними та непередбачуваними ризиками:

  • Наприклад, моделювання показує, що розпилення аерозолів у стратосфері може порушити регіональні погодні патерни, спричинивши посухи в одних частинах світу та повені в інших. Це створить геополітичну напругу, адже з'являться "переможці" та "переможені".
  • Існує також ризик так званого "шоку припинення". Якщо з якоїсь причини (технічний збій, війна, економічна криза) розгортання технології раптово зупиниться, планета може зіткнутися зі стрімким і катастрофічним стрибком температури. Фактично, розпочавши такий проєкт, майбутні покоління будуть змушені підтримувати його століттями.
  • Не менш важливими є питання вартості й масштабу. Щоб мати хоч якийсь значущий ефект, геоінженерні проєкти вимагатимуть безпрецедентних ресурсів та логістики. Наприклад, деякі методи удобрення океану потребували б охоплення близько 10% його поверхні, а вартість таких ініціатив може сягати сотень мільярдів доларів.
  • Зрештою, залишаються етичні питання та вплив на права людини. Комітет ООН з прав людини попередив, що геоінженерія може серйозно зашкодити мільйонам, а то й мільярдам людей. Найбільше можуть постраждати ті, хто найменше винен у кліматичній кризі – корінні народи, дрібні фермери та рибальські громади, чиє життя безпосередньо залежить від стабільних екосистем.

Таким чином, наукова спільнота сходиться на думці, що замість того, щоб гнатися за фантастичними техно-виправленнями, уряди мають зосередитися на реальних, хоч і складних, рішеннях: справедливому та швидкому згортанні використання викопного палива та переході на відновлювані джерела енергії.

Теги за темою
Техно
Джерело матеріала
loader
loader