/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F5ae3f89810db008fcc3f3f031d8880e4.jpg)
Ахіллесова п'ята НАТО: чи зможе Польща протистояти Росії у ймовірній війні
Після атаки російських дронів над Польщею постає ключове питання: чи готова Варшава до прямого зіткнення з Росією? Попри рекордні витрати на оборону й масштабну модернізацію армії, останні події показали вразливі місця у системі ППО та потребу швидкої реакції НАТО. Фокус проаналізував, чи вистачить Польщі сил і ресурсів для відбиття можливої агресії.
У ніч 10 вересня 2025 року десятки російських безпілотниківпорушили повітряний простір Польщі, що Варшава розцінила як провокацію Росії.
РФ заперечує провину, звинувачуючи Україну та називаючи звинувачення "міфами". Кремль стверджує, що дрони не могли досягти Польщі через обмежену дальність, хоча українські джерела припускають використання додаткових паливних баків. Білорусь відмежувалася, посилаючись на радіоелектронну боротьбу. ISW вважає, щоРосія тестувала реакцію НАТО, зокрема швидкість рішень Альянсу. Дрони могли цілитися в аеропорт Жешув-Ясьонка, ключовий для постачання зброї Україні.
Напад РФ на Польщу: ймовірні сценарії
Військовий експерт Дмитро Снєгірьов вважає, що у разі ймовірного нападу на Польщу, основною метою армії Росії буде захоплення так званого Сувалського коридору. Цей коридор, протяжністю до 100 км, проходить через території Польщі та країн Балтії. Ця загроза, названа "Ахілесовою п'ятою" НАТО ще у 2015 році тодішнім командувачем сил Альянсу в Європі Беном Ходжесом.
"Сценарій захоплення Сувалського коридору є ключовим елементом російсько-білоруських військових навчань протягом останніх десяти років. Останні маневри на території Білорусі, що відбувалися у вересні 2025 року, також моделювали цей сценарій", — зазначає Фокусу Снєгірьов.
За оцінкою експерта Росія у разі вторгнення до Польщі може готувати угруповання чисельністю 100–150 тисяч осіб для реалізації сценарію Сувалського коридору. Атака здійснювалася б одночасно з двох напрямків — із Калінінграда та Білорусі. Це дозволило б відрізати частину польської території та ізолювати країни Балтії від основних баз НАТО. Одночасно Росія може задіяти Балтійський флот для блокування країн Балтії та Польщі.
У разі війни з Росією: чи готова Польща до протистояння
Однією з головних проблем регіону Сувалського коридору Снєгірьов називає те, що довгий час там була слабка інфраструктура. Залізничні колії в країнах Балтії залишалися радянського стандарту, що відрізняються від європейських, а пропускна спроможність автомобільних шляхів була недостатньою для швидкої передислокації військ. Польща та країни Балтії активно працюють над вирішенням цих проблем. Зокрема, проведено реконструкцію залізниць, розширено автодороги та збільшено їхню пропускну здатність. Ці заходи спрямовані на забезпечення оперативного розгортання сил НАТО у разі кризи.
Крім того, Польща та країни Балтії проводять інженерно-фортифікаційні роботи, зокрема мінування прикордонних територій і будівництво укріплень. Обидві сторони заявили про вихід з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін, що є прямою відповіддю на російську загрозу. Ці дії свідчать про серйозне ставлення до можливого вторгнення.
Також Польща проводить модернізацію своєї армії.
"Польща, як одна з провідних країн НАТО, витрачає на оборону 4% ВВП — рекордний показник серед членів Альянсу, де середній рівень становить 2,2–3%. Це дозволяє Варшаві реалізовувати амбітні проєкти з переоснащення армії. Зокрема, Польща закуповує зенітно-ракетні комплекси Patriot у США, танки та бронемашини у Південної Кореї, а також реактивні системи залпового вогню. Власний військово-промисловий комплекс Польщі активно виробляє бронетехніку, артилерійські снаряди та засоби ураження", — зазначає експерт.
Крім того, за даними Снєгірьова, Польща реформує свої збройні сили, створюючи підрозділи територіальної оборони, які можуть оперативно розгортатися у прикордонних районах. Останні події показали їхню здатність швидко прибувати до пунктів збору. На території Польщі також розміщені авіаційні підрозділи країн НАТО, зокрема з Нідерландів і Німеччини, а Жешув використовується як ключовий логістичний центр для підтримки України.
Однак, за його словами, нещодавня атака російських безпілотників виявила слабкі місця в системі протиповітряної оборони Польщі та НАТО.
"Для знищення дешевих БПЛА "Гербера", вартістю до 10 тисяч доларів використовувалися дорогі винищувачі F-35. Остання година польоту коштує 40 тисяч доларів, а ракети до них вартістю 1,5 мільйона доларів. Коефіцієнт знищення аеродинамічних цілей склав лише 20%, що контрастує з ефективністю української ППО, яка нейтралізує до 90% подібних загроз. Ці дані вказують на потребу модернізації систем ППО для протидії масованим атакам дронів", — підкреслює експерт.
Загроза для Польщі з боку РФ: чи підключаться до оборони країни НАТО
Снєгірьов вважає, що у разі нападу на Польщу може отримати підтримку від інших країн Альянсу, зокрема застосовуючи вже існуючий на її теріторії військовий контингент НАТО. Однак бюрократичні процедури НАТО ускладнюють швидку реакцію.
"Після провокації, як-от нещодавнє вторгнення дронів, спочатку активується стаття 4 Статуту НАТО, що передбачає консультації сторін у разі загрози територіальній цілісності. Час, потрібний на ці консультації, може затримати перехід до статті 5 про колективну оборону, що є вразливим місцем у протидії російській агресії", — розповідає він.
Водночас на думку експерта, НАТО змінило тактику: якщо раніше Альянс допускав тимчасову окупацію територій до розгортання резервів, тепер акцент — на негайній протидії агресору на кордонах. Це свідчить про готовність НАТО до російських провокацій, хоча бюрократичні перепони залишаються викликом.
Однак все ж таки Дмитро Снєгірьов оцінює вірогідність нападу Росії на Польщу у найближчий час вкрай низькою. Єдина, що РФ може продовжити провокації. Основна мета яких не лише військовий тиск, але й примус до територіальних поступок, зокрема з боку України, яка розглядається Росією як "третя сторона" у переговорах.
"Росія використовує ці провокації для збору розвідувальних даних, аналізуючи, які радари активуються, які позивні використовуються, і як швидко реагують різні країни НАТО. Наприклад, нещодавня атака російських безпілотників була спрямована на аеропорт Жешув-Ясьонка — ключовий логістичний хаб для постачання західної військової допомоги Україні. Це підтверджує, що Росія тестує не лише військові, але й політичні реакції Альянсу", — резюмує експерт.
Нагадаємо, що атакою на ПольщуМосква збирає розвіддані про радари й реакцію Альянсу, цілячись, ймовірно, в аеропорт Жешув-Ясьонка — ключовий хаб допомоги Україні.
Також Фокус писав, що голова МЗС України Андрій Сибіга закликав партнерів терміново посилити протиповітряну оборону України та захист від дедалі більшої кількості російських дронів і ракет, оскільки дії ворога стають все агресивніше.

