Що має статися у Польщі, щоби запрацювала 5 стаття НАТО, та як планує діяти Путін

Чергова нічна атака Росії на Україну 10 вересня виявилася особливою.

Одночасно з обстрілом українських об'єктів зо два десятки бойових безпілотників полишили український повітряний простір та попрямували до Польщі.

У відповідь польські збройні сили уперше вирішили відкрити вогонь на ураження, тимчасово закривши для цього повітряний простір країни.

Ця історія лишила низку запитань.

В Україні найбільше запитань лунає до реакції НАТО на цей інцидент.

Попри те, що російське вторгнення в повітряний простір Польщі було навмисним – воно не подолало поріг, який дозволяє ставити питання про запуск відомої "статті 5".

Про те, якою є ця межа і навіщо Росія спланувала цю атаку, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Нова сходинка війни.

Що є метою РФ і чому НАТО не вважає "нападом" атаку дронів на Польщу.

Далі – стислий її виклад.

Те, що відбулося у ніч на 10 вересня – далеко не перший випадок порушення кордону держави-члена НАТО російськими безпілотниками.

Щоразу, коментуючи ці інциденти, уряди постраждалих держав та представники НАТО були змушені переконувати журналістів, що це, мовляв, "ненавмисний" інцидент.

Хоча ці пояснення часто були не до кінця чесними.

Зараз все – принципово інакше.

Навіть за офіційними даними йдеться про 19 дронів, що перетнули польський кордон.

Це не може бути випадковістю, це – свідоме спрямування військової техніки на Польщу.

Ще одна відмінність – у серйозності сприйняття інциденту польською армією.

Уперше від початку великої війни, авіацію не лише підняли у небо, а й дали наказ на бойове застосування.

Поляки збили частину дронів.

Варшава визнала "акт агресії" проти країни в офіційній заяві свого генштабу.

А це – не просто гучні слова, а юридичний термін.

То чи не тягне членство Польщі в Альянсі на офіційне зобов'язання інших держав-членів стати на її захист?.

Коротка відповідь – ні.

Дронова атака на Польщу не досягла того рівня, коли спільна оборона стає можливою.

Хай як дивно це може звучати, але за нормами міжнародного права не кожне застосування зброї між державами є "збройним нападом".

Що мало статися, щоб дії РФ стали нападом на НАТО?.

Як мінімум, має йтися про цілеспрямовану, свідому та санкціоновану російським керівництвом атаку на конкретні важливі об'єкти у Польщі.

Випадковий перетин кордону російськими дронами або ракетами, як це неодноразово ставалося у минулому – є актом агресії проти Польщі, Румунії тощо, але не є збройним нападом на них.

Однак одночасний запуск кількох дронів та/або ракет у логістичний центр у Жешуві не лишить сумнівів у тому, що йдеться про свідомий напад.

Навіть у разі, якщо ці дрони та ракети зіб'ють на підльоті до цілі.

Навіщо це Путіну?.

Стратегічна мета Путіна – розвал "колективного Заходу" і підрив довіри між членами НАТО.

Очевидно спланована Росією атака на члена Альянсу (та ще й Польщу, близького союзника США), після якої НАТО не може вчинити дій у відповідь – ідеально пасує для цієї мети.

Бо питань та претензій про "безпомічне НАТО" – не уникнути.

Також дуже ефективним став підрив довіри до протиповітряної оборони Альянсу.

Крім того, від організацій, що моніторять інформаційний простір у Польщі, надходить інформація, що у польському сегменті соцмереж активізувалися боти, які просувають вигідні Росії нарративи – від "НАТО вам не допоможе" до "Україна винувата".

У ситуації, що склалася, не лише Польща, а й Альянс у цілому опинилися перед непростим вибором.

Докладніше – в аналітиці Сергія Сидоренка Нова сходинка війни.

Що є метою РФ і чому НАТО не вважає "нападом" атаку дронів на Польщу.