/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fe1758e0b6f3eef735ca18f40010afe0f.jpg)
"Зелені чоловічки" в Естонії: чи врятує НАТО Балтію, якщо РФ почне нову війну
Дронова атака на Польщу стала не лише провокацією Кремля, а й сигналом: що буде, якщо російські війська чи "зелені чоловічки" з'являться в Нарві чи Ризі? Чи спрацює знаменита п'ята стаття НАТО, чи Альянс виявиться неспроможним діяти? Фокус розбирався, які сценарії можливі у разі нападу РФ на країни Балтії, як може відреагувати НАТО і що це означатиме для майбутнього європейської безпеки.
Російська атака дронами на територію Польщі перетворилася на перевірку готовності НАТО до реальних викликів. Варшава вперше з початку повномасштабної війни скористалася Статтею 4 Північноатлантичного договору, закликавши союзників до консультацій через загрозу своїй безпеці.
Офіційний Брюссель намагається продемонструвати єдність. Генсек Єнс Столтенберг заявив, що реакція Альянсу була "успішною": у небо підняли польські F-16 та нідерландські F-35, працювали італійські літаки ДРЛО, літаки-заправники та системи ППО Patriot. У НАТО підкреслюють, що спільні дії союзників дали змогу нейтралізувати загрозу та показали готовність до оборони.
Втім політологи наголошують: офіційні заяви та символічні дії не зупинять Кремль. Відсутність жорсткої відповіді лише підштовхує Москву до нових атак.
Провокація РФ як виклик для НАТО: що показала атака "Шахедів" на Польщу
Інцидент із російськими дронами в Польщі політолог Володимир Фесенко називає свідомою провокацією. За його словами, це був багатозадачний тест: Москва перевіряла, як реагуватиме Альянс на масований обстріл безпілотниками.
"Головна мета — подивитися, чи зможе НАТО відпрацювати групову реакцію", — пояснює він.
Результат виявився суперечливим. З одного боку, літаки союзників піднялися в небо, спрацювали системи ППО, долучилися Нідерланди та інші країни. З іншого — політична реакція виявилася надто повільною й млявою.
"Хтось очікував, що Польща відразу оголосить війну чи відповість ударами по Росії, чи Білорусі. Це були наївні та завищені очікування. Реальний військовий напад викликав би зовсім іншу відповідь. Але цей інцидент не став достатньою підставою для воєнної ескалації", — каже Фокусу політолог.
За його словами, військові механізми НАТО показали ефективність, а от політичні — продемонстрували слабкість.
"Немає швидких процедур ухвалення рішень. Це ризик: можна втратити час у момент, коли він критично важливий", — попереджає Фесенко.
Ще одна проблема — неготовність до масових атак дронів.
"Західні армії повторили нашу помилку 2022 року, коли по "Шахедах" запускали багатомільйонні ракети Patriot. Це нераціонально: так можна швидко вичерпати запаси. Україні довелося створювати дешевші й ефективніші системи протидії. І тепер НАТО стоїть перед тим самим викликом", — нагадує експерт.
Генерал Бен Ходжес, за словами Фесенка, також закликає будувати багаторівневу систему ППО: окремо для боротьби з ракетами та окремо — з дронами.
Експерт звертає увагу й на внутрішньополітичні проблеми Польщі. Президент Анджей Дуда скликав Раду національної безпеки лише наступного дня після інциденту, що виглядало запізніло. Усередині країни є розбіжності між президентом і урядом, чим активно намагається скористатися Росія. Кремль одразу почав поширювати меседжі, що винна Україна, і що війну треба зупинити.
"Погано, що частина українських медіа почала тиражувати фейкові інтернет-опитування з російськими ботами. Це лише підіграло Москві", — зазначає Фесенко.
Хто наступний після Польщі: чи наважиться РФ вдарити по Балтії
Напередодні атаки на Польщі, в Кремлі лунали погрози у бік Фінляндії. За словами політолога, ця країна вже підстрахувалася, вступивши в НАТО, і має одну з найбоєздатніших армій у Європі з огляду на масштаби.
"Максимум, на що здатна Росія проти Фінляндії зараз — це локальні провокації. Другого фронту Москва не відкриє, бо ризик війни з НАТО автоматично означає ризик ядерної ескалації", — переконаний Фесенко.
Єдина ситуація, коли такий сценарій може стати реальнішим, — це поразка України, тоді апетити Путіна зростуть, і ризики для інших країн Європи посиляться.
Фінляндія, на його думку, більш захищена від подібних маніпуляцій. Там високий рівень довіри до влади, є історична пам'ять про радянсько-фінську війну та добре підготовлена армія. У Польщі ж, навпаки, потрібно посилювати інформаційну роботу з громадською думкою, інакше внутрішні суперечності лише поглиблюватимуться.
Найбільший ризик Фесенко бачить у країнах Балтії.
"Естонія, Латвія — маленькі держави з відносно слабкими арміями. У деяких містах, як-от Нарва, є великі російськомовні громади з проросійськими настроями. Це створює умови для гібридних провокацій за сценарієм Донбасу 2014 року — "зелені чоловічки", внутрішні заворушення, інформаційні атаки", — каже експерт.
Саме тому, на його думку, НАТО вже зараз має розробити окремі протоколи реагування на гібридні загрози — від швидкого залучення спецслужб до використання військових підрозділів і виконання поліцейських функцій.
Водночас у Балтії вже посилена присутність НАТО: дислоковані американські, британські та німецькі військові частини. У разі прямого нападу вони автоматично вступлять у бій. Проте головна проблема Альянсу, підсумовує Фесенко, залишається незмінною — швидкість і адекватність ухвалення політичних рішень.
"Саме тут і полягає слабке місце НАТО, яке й хотіли перевірити росіяни, атакувавши Польщу", — резюмує політолог.
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, Росія не ризикне розпочинати повноцінну війну з Фінляндією чи іншими країнами НАТО. Причина — відсутність переконливої аргументації для агресії.
"Росіяни діють, як класичні нацисти: їм потрібна причина для виправдання. До Фінляндії зараз "причепитися" дуже важко. Крім того, Фінляндія має потужну армію, побудовану за принципами територіальної оборони, і сучасну систему захисту. Логістичні центри, які Росія намагається зводити на кордоні, ще не завершені. А відстань від України не дозволяє запускати сюди дрони так само легко, як у випадку з Польщею. Тому вторгнення у Фінляндію наразі виглядає малоймовірним", — пояснює експерт.
Інша ситуація — з Естонією. Там є значна кількість російськомовних мешканців, особливо в Нарві, де чимало людей навіть не мають естонського громадянства. Це створює передумови для гібридного сценарію: "захист російськомовних", "зелені чоловічки", локальна ескалація.
"Ще під час першої каденції Трампа в НАТО моделювали такий сценарій і назвали його "казус Нарви". Проблема тоді зводилася до питання: чи вистачить політичної волі, особливо у США, щоб обороняти країну. І сценарій починався з фрази: "Що таке та чортова Нарва, де вона знаходиться?", — пригадує Рейтерович.
Два сцінарії для НАТО — або війна або програти
На думку політолога, якщо Росія таки зважиться на пряме вторгнення в країну НАТО, у Альянсу буде лише два варіанти:
- Вступити в конфлікт усіма силами (принаймні конвенційною зброєю на початковому етапі).
- Або не відреагувати — і тоді НАТО фактично припинить існування.
"У разі бездіяльності почнеться процес створення регіональних союзів. Наприклад, Франція могла б гарантувати безпеку Німеччини, оскільки має ядерну зброю. Британія — своїм сусідам. Але НАТО як структура стане непотрібним", — зазначає експерт.
Він вважає, що повна відмова Альянсу від реакції малоймовірна. На думку Рейтеровича, росіяни можуть запустити "зелених чоловічків", але в НАТО вже не повірять у цей міф. Рано чи пізно вони вступлять у конфлікт. Це буде складно, не в перший день, але реакція буде. Інакше після черга дійде до Латвії, потім до Німеччини.
Ключова інтрига — поведінка США. Формально саме американські генерали керують структурами НАТО в Європі. Теоретично Білий дім може спробувати перекласти відповідальність на ЄС, але це одразу стане крахом для Альянсу.
"У статуті НАТО всі країни рівні, і навіть якщо Трамп чи інші консерватори хотіли б дистанціюватися, повністю відмовитися вони не зможуть. Бо якщо Росія атакує, то вона робить це разом із Китаєм. А значить, це вже глобальна історія", — підкреслює експерт.
Рейтерович моделює можливий сценарій: Росія заходить на територію країни НАТО, через певний час Альянс починає реагувати, і Москва зазнає серйозних втрат. Після цього Путін може заявити: "Ми стоїмо на межі ядерної війни, я готовий відступити". І вийти з конфлікту, але запропонувати укласти "нову угоду безпеки", у яку, наприклад, буде вписана Україна.
"У Кремлі розраховують: війна з НАТО, в якій ми формально не програли; вирішення питання України на своїх умовах; і вигляд переможця. Це так званий Карибський сценарій 2.0, про який думали ще у 2022 році", — пояснює він.
За словами політолога, тоді, у 2022-му, оточення відмовило Путіна від такого кроку, бо вважало, що Україну можна перемогти без ризику війни з НАТО. Сьогодні ж ситуація інша: Росія в глухому куті, і Кремлю потрібен вихід.
"Завершити війну з Україною — це визнати поразку. Завершити війну з НАТО — це показати себе героєм, який "зупинив ядерну катастрофу". Ось у чому небезпека", — підсумовує Ігор Рейтерович.
Нагадаємо, раніше Фокус розбирався, чому польська ППО не збила "Шахеди" та на що розраховувала РФ у цій провокації.

