Начальниця одеського бюро судмедекспертизи розповіла, як встановлюють особи репатрійованих загиблих

«Ми прийняли 10 репатріацій з початку травня 2024 року. Загалом за півтора року Одеса прийняла 2600 репатрійованих тіл. Це тіла, які ми отримали за обміном із Росією. Наймасштабніший обмін тілами за час повномасштабної війни відбувся влітку. В Україну доставили 6 тисяч тіл, з яких Одеса прийняла 1700 – 1600 у червні та ще 100 у серпні», – розповіла Папіж.

За її словами, вагони, в яких доставляють тіла, підключені до електропостачання, температура всередині становить мінус 10 градусів. Тілам присвоюють особистий номер, після чого починають дослідження. Щоб отримати ДНК-профіль будь-якого біологічного матеріалу, відібраного від репатрійованого тіла, потрібно в середньому від 14 до 21 доби. Це залежить від виду відібраного матеріалу: м’язова тканина, кісткова чи хрящова. Також важливим є стан біологічного об’єкта – наскільки він пошкоджений через зовнішні фактори, зазначила вона.

Репатріація тіл загиблих бійців на Одещині / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ

Папіж розповіла, що Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи є другим в Україні, яке отримало від МВС офіційний дозвіл завантажувати отримані генетичні дані до електронного реєстру геномної інформації людини.

Вона додала, що якщо особу загиблого встановити не вдалося, через рік тіло ховають як невідомого, згідно із законодавством та за погодженням зі слідством. Так трапляється у випадку, коли немає з чим порівняти генетичний матеріал. Наприклад, якщо загиблий не мав рідних або вони перебувають на тимчасово окупованих територіях. Якщо ж особу загиблого встановлено, місія «На щиті» передає тіло родичам для подальшого поховання.

«Ми не знаємо, що саме в пакеті й з чим доведеться працювати. Буває, що всередині і три стопи, і три руки. Усі тіла надходять як невідомі. Якщо при тілі є особисті речі – це лише додаткова інформація для слідства. Ми все одно проводимо генетичну експертизу», – розповіла начальниця бюро.

За її словами, в мішках із тілами фахівці часто знаходять вибухонебезпечні предмети, найчастіше – гільзи, заіржавілі гранати та «скиди» з дронів. Тому разом із судмедекспертами на репатріаціях працюють вибухотехніки, які вилучають небезпечні предмети для подальшої утилізації.

Як зазначив лікар-судмедексперт Віктор Магрінчук, переважна більшість тіл належить чоловікам віком від 20 до 40 років. Вони загинули внаслідок вибухових травм та уламкових поранень.

«На багатьох тілах відсутні кінцівки або голови, і важко сказати, чи це наслідок поранення чи тортур. Більшість тіл перебувають у стані жировоску – замазкоподібної консистенції, що ускладнює виявлення слідів ран, рубців тощо. Але зберігаються переломи кісток черепа й тулуба – це дає можливість встановити причину смерті особи», – пояснив фахівець.

Наразі Одеса готова прийняти 300 тіл в рамках наступного обміну для проведення досліджень і встановлення осіб загиблих захисників.

Як повідомляв Укрінформ, в Україну за результатами репатріаційних заходів повернули тіла 1000 загиблих.