План действий на 90 млрд евро: как ЕС готовит помощь Украине и чего потребует от Киева

14 січня Європейська комісія презентувала пакет законодавчих пропозицій, на підставі яких Україна у нинішньому та наступному роках зможе отримати вже схвалену позику в розмірі 90 млрд євро.

Як і в чинних макрофінансових механізмах підтримки, ці гроші надаватимуть в обмін на здійснення реформ: від Києва вимагатимуть продовжувати реформування державного управління, верховенства права, енергетичного ринку, а також – успішної боротьби з корупцією.

Завершити всю необхідну підготовчу роботу офіційний Брюссель планує протягом 1,5 місяців.

Проте бажано поквапитися – для того, щоб перший транш кредитних коштів Україна отримала вже у квітні, вся необхідна технічна та законодавча робота має бути завершена вже на початку березня.

Це важливо, адже саме на початку другого кварталу, за оцінками економістів, Україна стикається з браком фінансування як для ключових бюджетних секторів, так і для ЗСУ.

Чи досяжними є такі плани, розповідаємо у цьому тексті.

Дві третини – на ЗСУ, третина – в бюджет.

"Протягом різдвяних свят Росія посилила свої удари, вбиваючи цивільне населення та атакуючи енергетичну інфраструктуру.

Цьому має настати кінець.

Ми всі прагнемо миру для України.

І для цього Україна має перебувати в позиції сили.

Саме тому восени ми домовилися, що покриємо військові та бюджетні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки.

Сьогодні вранці Європейська комісія ухвалила законодавчі пропозиції, які реалізують цю домовленість", – заявила 14 січня у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Йдеться про позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки, яку надасть Євросоюз Україні.

З цих коштів, за словами фон дер Ляєн, приблизно дві третини – тобто близько 60 млрд євро – буде виділено на військову допомогу Україні, а решту – близько 30 млрд євро – як загальну бюджетну підтримку.

"Військові" кошти будуть використовуватися за тією самою ідеологією, за якою будується механізм кредитування спільних європейських оборонних закупівель SAFE.

На гроші з кредиту ЄС закуповуватимуть обладнання: переважно в ЄС, а також в Україні та державах-партнерах ЄС по Європейській економічній зоні та Європейській асоціації вільної торгівлі (наприклад, у Норвегії чи Швейцарії).

Але якщо необхідних озброєнь чи боєприпасів немає в наявності ані в ЄС, ані у вказаних державах-партнерах, їх все-таки можна буде придбати в інших країнах.

Наприклад, у Великій Британії або у США.

Натомість 30 млрд євро бюджетної підтримки будуть надаватися Україні на тих же умовах, та й фактично тими ж методами та шляхами, як і макрофінансова підтримка Ukraine Facility.

Головна ідея надання бюджетного фінансування Україні від ЄС може бути сформульована коротко: гроші в обмін на реформи.

Конкретні умови отримання цих коштів ще мають бути визначені.

Наразі в Єврокомісії відзначають, що для їх отримання Україні доведеться впроваджувати реформи з покращення демократичних процесів, верховенства права та протидії корупції.

Три кроки до кредитування України.

Початково планувалося, що фінансова та військова допомога Україні протягом 2026-27 років буде надана з використанням заморожених активів Росії, які в ЄС переважно зберігаються на території Бельгії.

Але після твердого опору бельгійської сторони, яка вимагала від ЄС надати їй низку гарантій, що для більшості партнерів виявилися неможливими, був знайдений альтернативний шлях – надання Україні коштів, котрі сам Євросоюз запозичить на міжнародних фінансових ринках.

Проте повертати ці гроші офіційний Київ буде зобов’язаний лише після того і у разі, коли Росія виплатить йому репарації за збитки та руйнування, спричинені війною.

Законодавчі пропозиції щодо реалізації цього плану і представила Єврокомісія 14 січня.

Трохи деталей.

Європейський Союз надасть Україні позику в розмірі 90 млрд євро на 2026 та 2027 роки у рамках механізму розширеного співробітництва ЄС (enhanced cooperation) за участю 24 з 27 держав-членів.

Три країни, а саме Угорщина, Словаччина та Чехія, не братимуть участі у кредитуванні України – це була умова того, що вони не ветували цю ініціативу на Єврораді у грудні.

Використання саме цього механізму дозволить ЄС внести зміни до довгострокового бюджету, збільшуючи його за рахунок зовнішніх запозичень для фінансової підтримки третій країні (тобто – Україні).

Проте такий механізм вимагав від ЄС ухвалення законодавчих змін.

Яких саме, стало відомо 14 січня, коли Єврокомісія оприлюднила проєкти трьох документів.

Серед них:.

Пропозиції щодо створення позики на підтримку України (на підставі ст.

212 Договору про функціонування Європейського Союзу, ДФЄС) у розмірі 90 млрд євро.

Пропозиції щодо внесення змін до Регламенту про Ukraine Facility (на підставі ст.

212 ДФЄС) як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні.

Пропозиції щодо внесення змін до Регламенту про Багаторічну фінансову рамку (на підставі ст.

312 ДФЄС), щоб дозволити покриття позики Україні за рахунок "бюджетного запасу" (headroom) бюджету ЄС.

Ухвалення цих документів і забезпечить фінансування України протягом наступних двох років за рахунок спільного запозичення ЄС на ринках капіталу.

Позика Україні буде гарантована за рахунок "бюджетного запасу" (headroom) бюджету ЄС, як і у випадку з іншими програмами фінансової допомоги для України, що впроваджуються з 2023 року, такими як механізм Ukraine Facility та позика макрофінансової допомоги у рамках ініціативи кредитів прискорення надзвичайних доходів (ERA) під проводом G7.

Варто додати, що відсотки за позикою для України будуть покриті внесками до бюджету ЄС держав-членів, що беруть участь у позиці (27 мінус Угорщина, Словаччина та Чехія).

Заморожені активи РФ – питання не закрите.

Попри те, що в ЄС обрали шлях підтримки Києва шляхом залучення кредитних коштів, там досі не виключають, що в якийсь момент все ж бути можуть задіяні російські заморожені активи.

"Також є інший елемент, на якому я хочу наголосити і який було погоджено паралельно з сьогоднішнім пакетом на засіданні Європейської ради у грудні.

Йдеться про те, що наша пропозиція щодо репараційної позики (reparation loan) залишається на порядку денному….

Для нас також вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", – заявила 14 січня Урсула фон дер Ляєн.

Президентка Єврокомісії нагадала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій".

"Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій.

Отже, підсумовуючи: сьогодні ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", – додала вона.

"Умова для України повернути позику полягає в тому, що Росія виплатить репарації за руйнування, які вона спричиняє в Україні.

І тому важливо, що частиною цієї пропозиції є також те, як я вже згадував, що ЄС залишає за собою право використовувати грошові залишки з іммобілізованих російських активів для погашення цієї позики на підтримку України.

Це важливий елемент", – не залишив місця для двозначного трактування єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.

Встигнути до квітня.

Ключове питання – чи зможе ЄС пройти всі бюрократичні процедури лише за півтора місяця?.

"Ми розраховуємо на швидке погодження цих пропозицій Європейським парламентом та Радою.

Таким чином ми зможемо забезпечити, щоб Україна отримала свій перший транш дуже скоро, вже у квітні", – такий план поставила перед собою Урсула фон дер Ляєн.

"Звичайно, ми усвідомлюємо значні та нагальні потреби України у фінансуванні.

Саме тому ми справді прагнемо розпочати ці виплати у квітні.

З одного боку, ми будемо взаємодіяти зі співзаконодавцями ЄС, щоб забезпечити швидкий законодавчий процес, який, сподіваємося, завершиться до початку березня, що дозволить здійснити виплати у квітні", – пролив більше світла на цю тему Валдіс Домбровскіс.

Одночасно Єврокомісія працюватиме з українською владою над підготовкою фінансової стратегії України на 2026 рік, щоб усі необхідні документи для отримання кредиту були підготовані та кроки могли бути вчасно зроблені.

Паралельно йде ще один процес: Брюссель взаємодіє з іншими міжнародними партнерами, які надають фінансову підтримку Україні, щоб заохотити їх здійснити відповідні фінансові внески на початку першого кварталу 2026 року, щоб покрити дефіцит фінансування, з яким Україна стикається вже в першому кварталі.

Отже, законодавчий процес в ЄС має завершитися до початку березня.

На якому ми світі зараз?.

Ще 23 грудня Єврокомісія ухвалила проєкт рішення Ради ЄС "Про надання дозволу на розширене співробітництво щодо заснування позики для України", який вже на початку січня був попередньо схвалений Комітетом постійних представників (Coreper) на рівні послів ЄС та направлений на подальше затвердження Європарламентом.

Очікується, що євродепутати затвердять рішення на пленарному засіданні у Страсбурзі 19-22 січня, і після цього воно буде остаточно прийняте Радою ЄС (проблем не буде, адже для цього потрібна лише кваліфікована більшість).

Рішення про надання дозволу на розширену співпрацю з Україною має стати першим кроком і базою, яка дає можливість рухатися далі та переходити до, власне, операцій з бюджетом та фінансами.

14 січня Єврокомісія також передала нові законодавчі пропозиції до Ради ЄС для їхнього розгляду та подальшого ухвалення – і надсилання у Європарламент для затвердження.

Як стало відомо "Європейській правді", перше обговорення пропозицій на рівні послів ЄС у Брюсселі викликало низку питань, що, втім, поки що не становить проблеми – час ще є, і його багато.

Нові вимоги до України.

Але в Єврокомісії нагадують: отримання Україною коштів залежить не лише від швидкості законодавчого процесу чи подальшої імплементації затверджених рішень.

"Як і у випадку з іншими механізмами фінансової підтримки ЄС для України, цей пакет буде підкріплений потужними механізмами обумовленості (conditionality).

Це включає заходи щодо зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією, передбачені Планом для України", – заявили у Єврокомісії.

Чого саме очікують від України, пояснила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

"Наша пропозиція включає механізм підтримки України Ukraine Facility як основу для надання позики, тісно пов'язуючи її із суворою програмою реформ для просування переговорів про вступ.

Це відображає нашу незмінну рішучість підтримувати впровадження Україною прискореної програми реформ, що є центральною для формування надійного шляху до членства в ЄС", – розповіла вона.

Єврокомісарка Кос також додала:.

у Брюсселі чудово знають, що впроваджувати реформи – непросто.

Вочевидь, це була відповідь на слова президента України Володимира Зеленського, коли він попросив західних партнерів не ставити Україні "надмірних вимог" щодо реформ в обмін на фінансову підтримку.

"Вони (реформи) складні для будь-якого уряду, а тим більше коли країна веде війну.

Але механізм підтримки України має досвід ефективного досягнення цих реформ заради майбутнього України за найскладніших обставин.

І він працює", – наголосила Кос.

Єврокомісарка констатувала: у рамках Ukraine facility 63 кроки з 68, запланованих до виконання для останніх запитів на виплату, було завершено.

Проте ЄС хоче, щоб процес реформування не лише не зупинявся, а й щоб реформи бути посилені й пришвидшені.

Саме тому до проєкту змін до існуючого фінансового інструменту Ukraine facility, з яким мала змогу ознайомитися кореспондентка "Європейської правди", було внесено норму про те, що чинний узгоджений з Україною план реформ має бути оновлений, "включно із заходами щодо зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією".

Тож найцікавіше – ще попереду.

Авторка: Тетяна Висоцька,.

кореспондентка "Європейської правди", з Брюсселя.