«Один за всіх і всі за одного»: історія чотирьох братів зі Львівщини, які разом служать у ЗСУ

Четверо братів зі Львівщини служать у лавах Збройних сил України, залишаючись вірними родинному принципу: «Один за всіх, та всі за одного». Історію захисників оприлюднили на сторінці 211-ї понтонно-мостової бригади Сил підтримки.

Один із братів, Тарас, працював столяром, але ще з дитинства мріяв стати військовим. Він пройшов базову та спеціалізовану підготовку й нині виконує завдання оператора радіоелектронної боротьби. 

«Моя робота полягає в тому, щоб посадити ворожого дрона й не дати йому завдати удару по наших позиціях. Це означає зберегти життя побратимів», — пояснює воїн.

Тарас воював на Харківщині та Донеччині. Під час одного із завдань він зазнав важкого поранення після атаки дрона, вижив завдяки допомозі побратимів. Найбільшою опорою для нього залишаються брати: один воює поруч, другий має бойовий досвід штурмовика ще з 2014 року, третій служить в іншій частині. 

«Ми з дитинства були разом, і разом прийшли у військо. Бо це наш дім, наша земля, і ми боротимемося до останнього», — говорить Тарас.

Нещодавно він вдруге став батьком. Каже, що мріє, аби його діти жили у вільній і мирній країні. Після завершення війни брати планують продовжити службу в армії — вже під мирним небом.

Раніше повідомлялося, що в Україні знайшли 18-річного поляка Войцеха Антоні, який зник на початку березня. Юнак вступив на службу до 25-ї бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. За словами Войцеха, він долучився до Сил оборони України, щоб «рятувати людей, захищати їх від російських загарбників та боротися за Україну і Європу».