/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd1a2f9dd7b14e5b81d83381687a29cd1.png)
Українські полярники вперше за тривалий час зафіксували родину косаток
Про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши відповідне відео, передає Укрінформ.
Команда НАНЦ не зустрічала китоподібних протягом усього серпня, хоча виходила в море доволі часто. Лише на початку вересня їй пощастило.
«Ми їхали човном, і наш сисадмін та драйвер Женя жартома сказав, що іноді хвилі океану дуже схожі на фонтани, які видають кити. Я озирнулася, щоб глянути, про що йдеться, і одразу зрозуміла, що це не хвилі. Було видно, що фонтанчиків багато, і вони досить близько один до одного. Ми почали наближатися, я готувалася проводити дослідження. Але, на жаль, косатки дуже швидко запливли між островами, і ми їх втратили», — розповіла біологиня Зоя Швидка.
За складом та розміром групи науковці припускають, що це була та ж сама родина косаток, яку вони спостерігали в липні. Тоді їм трапилася група з 12 особин, двоє з яких були ще зовсім юними. Особливості забарвлення вказують, що ці косатки, імовірно, належать до одного з екотипів B.
У НАНЦ зазначають, що косатки дуже маневрені та швидкі, тому зазвичай узяти біопсію чи зробити фото або відео для ідентифікації — непросто.
Живуть ці китоподібні в тісних сімейних групах, на чолі яких стоїть найстарша та найдосвідченіша самиця. Зазвичай подібні об’єднання налічують від 5 до 20 особин. Кожна родина має власні унікальні звукові сигнали, за якими її члени впізнають одне одного.
Косатки вирізняються складною соціальною поведінкою та ієрархією. Після смерті ватажка група розпадається: дочки з власним потомством утворюють нові родини, а самці здебільшого залишаються осторонь.
Як повідомляв Укрінформ, у березні науково-дослідний корабель «Ноосфера» з командою 30-ї Української антарктичної експедиції на борту прибув до станції «Академік Вернадський».
Фото: Фейсбук / Національний антарктичний науковий центр

