Таємно поховали у День народження мами: історія пілота В'ячеслава Радіонова
Таємно поховали у День народження мами: історія пілота В'ячеслава Радіонова

Таємно поховали у День народження мами: історія пілота В'ячеслава Радіонова

Мовчазний та тихий, але дуже відповідальний В'ячеслав Радіонов з дитинства палко захопився своєю майбутньою професією та жив авіацією. Однак у 25 років юний пілот здійснив останній бойовий виліт, захищаючи своїх побратимів ціною власного життя.

Мамі він телефонував не часто, щоб та не хвилювалась. Так сталось і ввечері напередодні повномасштабного вторгнення – син лише сказав їй не панікувати і на цьому розмова завершилась. Вже за кілька днів В'ячеслава таємно поховали у День народження його мами.

В рамках проєкту"Життя після втрати" Інна Кнігіна – мама загиблого пілота – поділилась з 24 Каналом історією найболючішої втрати. Для неї син завжди живий, просто "він на завданні".

Не зупинила б навіть операція: як В'ячеслав став пілотом

Радіонов В'ячеслав народився 16 січня 1997 року в Запоріжжі та був єдиним сином у батьків. З дитинства був спокійним та серйозним. Коли йому було 9 років, помер батько. Тому змалечку, за словами мами, В'ячеслав був дуже відповідальним. Інколи жінці здавалось, що він доросліший за неї.

"У нього було загострене відчуття справедливості. Я по житті ішла як всі, боялась казати "ні". Він був не такий – якщо вважав, що так правильно, ніколи не підстроювався під когось", – сказала Інна.

Велику роль у вихованні хлопця відіграв дідусь. Чоловік був військовим штурманом і рано пішов на пенсію – у 45 років. Дідусь працював на меблевій фірмі та весь свій вільний час проводив з онуком.

З 6 років В'ячеслав вже міг скласти стілець, стіл, міг прикрутити розетку. Це не була "важка" дитина у вихованні. Так, він балувався, бігав. Однак одного разу вчитель у початковій школі спитав мене, невже я часом сварю сина, якщо це така ідеальна дитина. Він гарно вчився, ми займались ним. Навіть згодом на службі він завжди знаходив час читати книги,
– зауважила вона.

В'ячеслав з дитинства захоплювався авіацією та займався авіамоделюванням. Брав участь у міжнародних конкурсах та не один раз займав призові місця. Двічі хлопець вигравав відпочинок у таборі "Артек". В сім'ї хлопця ціла династія авіаторів – дядько В'ячеслава – штурман, брат – пілот цивільних літаків, ще один дідусь – авіаінженер.

Таємно поховали у День народження мами: історія пілота В'ячеслава Радіонова - Фото 1В'ячеслав захоплювався авіацією з дитинства / Фото надане 24 Каналу

"Він завжди казав, що хоче бути лише військовим пілотом, інших варіантів не розглядав. В 11 років у нього був запалений апендицит. Ми приїхали в лікарню і лікар сказав, що треба видаляти. В'ячеслав тоді спитав, чи без апендициту можна літати, а лікар пожартував і сказав, що ні. Син встав, почав іти і сказав, що не піде на операцію. Ми пояснили, що це жарт і ледве вмовили його на операцію", – пригадала Інна.

Мама не хотіла такої професії для сина, намагалась його переконати обрати іншу та згодом подати документи в інші навчальні заклади. Однак хлопець настояв на своєму – у 2014 році закінчив Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник" і вступив у Харківський національний університет Повітряних сил ім. І. Кожедуба.

Саме в цей рік розпочалась російсько-українська війна. Інна мала надію, що коли син завершить навчання, війна вже закінчиться.

Таємно поховали у День народження мами: історія пілота В'ячеслава Радіонова - Фото 2В'ячеслав – студент університету Повітряних сил / Фото надане 24 Каналу

"Парад закінчився, а його немає": про політ до Дня Незалежності

У 2019 році В'ячеслав підписав контракт з ЗСУ і вже у 2021 році брав участь у військовому параді з нагоди 30-ї річниці незалежності України в ролі пілота МіГ-29.

Син був не багатослівним, тому просто сказав мамі: "Я буду літати на параді". Жінка спостерігала за дійством по телевізору та в один момент почала сильно хвилюватись.

"Весь парад передивилась, всі літаки вже полетіли, техніка пройшла, а сина немає. Думала, що щось трапилось, нічого хорошого в голову не приходило. Дзвонити не могла, бо знала, що не візьме слухавки. А виявилось, що він летів в самому кінці і з літака пускав синій дим (інший пілот мав жовтий колір, щоб утворити синьо-жовтий стяг – 24 Канал). Була гордість", – наголосила жінка.

Таємно поховали у День народження мами: історія пілота В'ячеслава Радіонова - Фото 3
Радіонов в одному з літаків на параді / Фото з архіву Повітряних Сил

24 лютого – останній бій

Інна підкреслила, що син завжди вирізнявся мужністю, ніколи не сумнівався щодо можливостей нашої країни. Ще з початку російсько-української війни жінка боялась та не знала, як будуть розгортатись події. Натомість В'ячеслав казав: "В Росії на один літак більше, ніж у нас".


Радіонов перевіряє літак перед вильотом / Фото з архіву Повітряних Сил

23 лютого 2022 року ввечері мама останній раз спілкувалась з сином. Попри невтішні прогнози та припущення, він запевняв Інну, що все буде добре і не варто "розводити" паніку.

Не знаю, чи догадувався він, чи ні. Навіть якби так, все одно нічого б мені не сказав. Я завжди дуже переживаю. Тому напевно добре, що він мені нічого не казав. Він завжди ставив мене перед фактом і нічого заздалегідь не казав. Наприклад, у 2019 році він літав на Донбас, про що я не знала. Лише згодом він сказав мені, що оформляє собі УБД,
– зауважила вона.

В ніч на 24 лютого 2022 року жінці приснився страшний сон. Вона прокинулась і одразу почула вибухи в Запоріжжі. Про початок війни її повідомила свекруха. Дядько В'ячеслава подзвонив Інні та сказав, що з сином все гаразд і він полетів. Однак невідомо, звідки він взяв таку інформацію.

"Я написала сину, що якщо він може, щоб мені подзвонив, якщо ні, щоб скинув мені смайлик чи плюс. Я знала, що якби В'ячеславу не можна було б говорити, він би й не взяв трубку, бо був відповідальним. Ми всі думали, що він полетів", – згадала жінка.

Однак насправді її син залишився у місті Василькові, що на Київщині. В перший день вторгнення росіяни почали атакувати аеродром. В'ячеслав підняв свій військовий літак і ціною власного життя прикрив зліт інших льотчиків.

Вильоти пілота / Фото надане 24 Каналу

"Наступного дня я підозрювала, що щось не так. В мене є маленька собака, яка тоді почала скулити. Я підійшла її гладити, а вона дивилась на мене через плече. Тоді я відчула… Я пішла відразу до свекрухи. Коли підходила, двері у квартиру були відкриті і вона кричала. Я все зрозуміла. До неї подзвонили з аеропорту і сказали…" – розповіла Інна.

Таємний похорон в День народження мами

Тіло В'ячеслава знайшли місцеві мешканці міста Васильків. До Інни подзвонив місцевий капелан і жінка одразу попросила привезти тіло сина додому – в Запоріжжя. Капелан погодився приїхати на Правий берег міста, адже на Лівому тоді було небезпечніше через обстріли окупантів. Він хотів привезти сина до матері, але можливостей фактично не було.

Спершу Інна настоювала, щоб тіло везли. А потім пройшло трохи часу, вона подумала, подзвонила капелану і сказала: "Люди будуть ризикувати своїм життям, щоб привезти тіло. Через це хтось може постраждати".

Капелан запропонував поховати сина таємно у Василькові, щоб не було зрозуміло, що він військовий льотчик. Адже якби прийшли росіяни, вони б могли трощити і розкопувати (могилу українського військового – 24 Канал). Я погодилась. Вони похоронили 28 лютого і скинули мені мітку. Я погано пам'ятаю дати, але це число запам'ятала – в цей день у мене День народження,
– сказала жінка.

У листопаді 2022 року В'ячеслава перепоховали на Алеї Героїв Васильківського кладовища. Мама пригадала, що тоді вирішила вже не везти тіло до Запоріжжя.

"Десь на завданні": про прийняття втрати сина

Інна запевнила, що її син для неї живий і досі. Так їй психологічно легше сприймати втрату, бо по-іншому – неможливо.

Я розумію, що він загинув. Однак я часто думаю, що він десь на завданні,
– зазначила вона.

Жінка додала, що коли їй було 29 років, у неї помер чоловік. Однак втрату дитини не можна зрівняти ні з чим, бо це – найважчий біль, який лише може бути у житті.

Таємно поховали у День народження мами: історія пілота В'ячеслава Радіонова - Фото 4
Пілот обожнював небо / Фото з архіву Повітряних Сил

В'ячеслав Радіонов отримав посмертне звання Героя України з врученням ордена "Золота Зірка". На честь пілота названо одну з вулиць у Шевченківському районі Запоріжжя та провулок у Деснянському районі Києва, селище Биківня.

Джерело матеріала
loader
loader