Польська економіка розвивається рекордними темпами, попри погрози РФ — Bloomberg

Польща, попри агресивну політику Росії та постійні погрози з боку Кремля, демонструє одне з найдинамічніших зростань у Європейському Союзі й перетворюється на стратегічну економічну опору ЄС,

Як зазначає Bloomberg, країна, що межує з Україною, вперше з моменту вступу до ЄС у 2004 році виходить у лідери економічного зростання на континенті.

За прогнозами економістів, валовий внутрішній продукт Польщі (915 млрд доларів) зросте на 3,3% у 2026 році та на 3,2% у 2027-му. Для порівняння, середній показник у ЄС складе 1,4% і 1,7%, а в Росії — 1,4% та 1,5% відповідно.

Аналітики вважають, що успіх Польщі підтверджує ефективність єдиного європейського ринку з вільним переміщенням товарів, капіталу, послуг і робочої сили. Це також аргумент для опонентів інтеграції — від прихильників Brexit у Великій Британії до американських політиків, які критикували імміграцію та тарифи. Символом цієї суперечки став так званий "польський сантехнік" який багато років згадувався у британських та європейських ЗМІ як уособлення дешевої робочої сили, попри внесок мігрантів у економіку цих країн.

Bloomberg наголошує, що ВВП Польщі постійно зростає із 2016 року й продовжуватиме рух вгору щонайменше ще три роки. За даними агентства, це безпрецедентно для країни з часу початку обліку статистики у 1986 році: з 2017-го польська економіка зросла на 93%, випередивши темпи Великої Британії на 58%.

Видання також відзначає рекордне зростання споживчих витрат: із моменту референдуму про Brexit у 2016 році вони збільшилися на 125%, що втричі перевищує середній показник у єврозоні (40%) і значно перевершує темпи провідних економік — Великої Британії (30%), Німеччини (40%), Франції (34%), Італії (26%), Іспанії (45%), Швейцарії (20%) та Нідерландів (57%).

За останні 15 років Польща істотно скоротила історичний розрив із більш розвиненими країнами Європи: ВВП на душу населення зріс приблизно на 50%, тоді як у Великій Британії цей показник майже не змінився. Після вторгнення Росії в Україну ця тенденція лише посилилася: Польща піднялася з 16-го місця за темпами зростання ВВП у 2023 році на 2-ге цього року.

Як пише видання, Сильне зростання підтримують фінансові ринки. Злотий із 24 лютого 2022 року зміцнився до долара на 14%, ставши найкращою валютою серед 23 найбільш торгуваних на ринках, що розвиваються. Польські державні облігації принесли 31% прибутковості, випередивши показники 30 європейських урядів, тоді як у Великої Британії, Німеччини та Франції цей показник був негативним (-22%, -11% та -12% відповідно). Серед 50 країн, що випускали боргові папери з фіксованим доходом протягом останніх трьох років, Польща забезпечила 24% прибутковості, перевершивши бенчмарк, який упав на 6%.

У Bloomberg вказують, що фондовий ринок країни також показує сильні результати. Індекс прибутковості великих і середніх компаній зріс на 49% у доларовому еквіваленті та посів шосте місце серед 46 провідних країн. Більше 40% польського ринку складають 35 фінансових компаній, які демонструють прибутковість на рівні 73%. Серед 459 компаній світового фінансового індексу Bloomberg п’ять польських банків і одна страхова компанія зросли на 36% цього року, перевищивши середній світовий показник (23%). При цьому польські банки залишаються відносно недооціненими: інвестори платять лише 1,7 рази за їхні чисті активи проти 4,7 разів за еталонний показник.

Усе це, підсумовує Bloomberg, пояснює, чому Україна може відчувати певний комфорт, маючи поруч надійного союзника, який стає одним із ключових економічних стовпів Європи.

Перемогу на президентських виборах в Польщі історика Кароля Навроцького багато хто в Україні зустрів більш ніж насторожено.

Це дещо нагадує ситуацію десятирічної давності, коли на той момент ще малознаний молодий політик Анджей Дуда сенсаційно переміг Броніслава Коморовського і став новим президентом Польщі. Як і зараз, тоді українські медіа і політикум в основному поставилися до президента з "Права і Справедливості" з осторогою. І, як показав час, українські політичні еліти так і не випрацювали стратегії успішного діалогу з польськими консерваторами, подекуди просто очікуючи, коли вони втратять владу. Отже, саме час цю ситуацію змінювати.

Що для цього треба зробити, у статті "Як Україні говорити з новим президентом Польщі Навроцьким" розповідає політолог-міжнародник Олександр Шевченко.