Відверто про перевірку на поліграфі та зарплати у БЕБ: інтерв'ю з Олександром Цивінським
Відверто про перевірку на поліграфі та зарплати у БЕБ: інтерв'ю з Олександром Цивінським

Відверто про перевірку на поліграфі та зарплати у БЕБ: інтерв'ю з Олександром Цивінським

Після довгих затягувань Бюро економічної безпеки все ж отримало свого директора – ним 6 серпня 2025 року став Олександр Цивінський, який раніше був на посаді директора НАБУ.

Для того, аби все ж обійняти посаду, Цивінському довелося навіть проходити перевірку на поліграфі. Його призначення супроводжувалося скандалом та звинуваченнями, які так і не підтвердилися – його батько нібито має російське громадянство. Що цікаво, про це не знає навіть сам Цивінський.

Директор БЕБ в ексклюзивному інтерв'ю24 Каналу розповів, які зараз є проблеми у бюро та що він вже зробив, перебуваючи на посаді трохи більше місяця.

Як відбувалася перевірка Цивінського на поліграфі?

Прем'єрка Юлія Свириденко заявила, що після рішення конкурсної комісії, належних перевірок і проходження поліграфа, немає застережень щодо вашої кандидатури. Як проходила ця перевірка і після яких поставлених питань, на вашу думку, зникли питання до вас?

Перевірка на поліграфі відбувалася з дотриманням всіх умов. Я сам безпосередньо є поліграфологом і добре розумію, як воно має бути.

То ви могли обдурити поліграф?

Обдурити поліграф може будь-яка людина. Тут питання в тому, щоб не поліграф обдурити, а спеціаліста. Дуже велике значення має дотримання всіх правил. Якщо вони всі виконуються, є якісне обладнання та кваліфікований спеціаліст, то це практично неможливо.

У нашому випадку був фаховий спеціаліст, тобто він навчався у кращих вчителів, зокрема іноземних – у найбільш авторитетній американській асоціації поліграфологів (APA). Сама перевірка повністю відповідала всім вимогам і що важливо – були застосовані валідні методики. Тобто ті методики, яким можна довіряти. Ось.

Питання стосувалися щодо країни-агресора, щодо моєї взаємодії та наявності інформації про потенційне громадянство країни-агресора мого батька.

Чому потенційне?

Потенційне, тому що станом на цей момент у мене немає жодного документа, який би підтверджував те, що він дійсно є громадянином країни-агресорки. Я писав листи, але на цьому завершив пошук інформації.

Я так розумію, цих відомостей ні в кого немає. Була якась інформація 30-річної давнини – 1995 рік. Потім була якась інформація з телеграм-каналу щодо 2005 року, 20-річної давнини. Інших відомостей ні в мене безпосередньо, ні з засобів масової інформації, або з якихось інших джерел, не було.

Але я прийняв рішення добровільно пройти цю перевірку. Пройшов. Усі питання, які потенційно десь у когось могли бути щодо цього, зняті. Тепер я працюю на посаді.

Інтерв'ю з Олександром Цивінським: дивіться відео

Перед тим як вам призначали додаткові перевірки, хоча наскільки я розумію процедурою це не передбачено…

Ні, не передбачено.

Чи були у вас зустрічі з СБУ, яка загалом і подала інформацію щодо можливих ризиків вашої персони?

Ні, не було.

Які ще питання вам ставили, які ви вважаєте ключовими?

Усі питання стосувалися виключно будь-якої взаємодії з представниками країни-агресорки. Основна кількість питань стосувалася тієї інформації, яку я надавав про свого батька. Тобто про те, що ми не взаємодіємо, про те, що я не обізнаний про наявність у нього цього громадянства.

Питання, які виносить поліграфолог, досить специфічні, але зміст ключовий був ось такий. Тобто саме на це мав дати відповідь спеціаліст за результатами проведення перевірки.

На вашу думку, якби ваш батько справді мав громадянство Росії, і якби ви підтримували з ним контакти – якими були б шанси загрози державі?

Нульові. Він 30 років живе в Україні. Є різні сімейні відносини, так склалося, що ми не спілкуємося вже дуже-дуже тривалий час. Але навіть якби він і був громадянином країни-агресорки, отримавши це громадянство в 1995 році, він 30 років живе в Україні – десь з 1995 чи 1994 року... Мені навіть важко вигадати потенційно якийсь ризик.

Чому ж тоді у високих державних кабінетах були настільки гостро заточені проти того, щоб ви обійняли посаду?

Можна констатувати той факт, що станом на цей момент я таки призначений на неї. Відповідно, я не буду десь щось домислювати, чого точно не знаю. Якщо є якісь певні факти, про які я можу говорити, ті, що стосуються мене або того, що я бачив, знаю або точно володію інформацією, тоді я можу це коментувати. А тут будь-яка думка – це буде припущення. Я – юрист, і припущення без фактів – це не моя історія.

Кому підпорядковується БЕБ?

Бюро економічної безпеки підпорядковується Уряду України – це правильно?

Не зовсім. Бюро економічної безпеки є центральним органом виконавчої влади з правоохоронною функцією, але є певна система координації в діяльності БЕБ. Наприклад, мені потрібно затвердити положення про переатестацію, яка скоро почнеться. Мені необхідно буде звернутися до Міністерства юстиції для того, щоб його заюстувати (відрегулювати – 24 Канал).

Або, наприклад, мені необхідно отримати спроможність і можливість здійснювати якісні негласні слідчо-розшукові дії. Для цього необхідно внести зміну в певну постанову уряду. Тобто, так, десь на рівні якихось більш глобальних питань, ми координуємося.

Крім того, Бюро економічної безпеки, Міністерство фінансів, податкова, митниця, повинні працювати в синергії. Тобто, в нас є спільні проблеми, нам необхідно наповнювати бюджет, боротися з "тінню" (тіньова економіка – 24 Канал), і тут ми повинні координуватися. Якраз на рівні уряду це повинно відбуватися.

За нас як ЦОВ (центральний орган виконавчої влади – 24 Канал), відповідає безпосередньо прем'єр. Але в будь-якій діяльності, яка пов'язана з правоохоронною діяльністю, зі здійсненням досудового розслідування, – ми є повністю незалежними. Є наглядовий процесуальний орган – прокуратура, тобто ми з ними взаємодіємо і це вже є режим кримінально-процесуального кодексу.

Тому не можна сказати, що ми як орган повністю підпорядковуємося уряду. Ми взаємодіємо з урядом. Є певні складові, відповідно до яких ми координуємося та отримуємо дозволи на здійснення певних дій. Це вже в межах організації роботи самого органу.

Але інша наша складова, ключова, здійснюється вже за іншим принципом і з дотриманням незалежності.

Що робитиме Цивінський, якщо з ОП будуть особисті прохання?

У вас вже напевно були зустрічі з прем'єром?

Звичайно.

Чи потрібні вам такі зустрічі, і якщо вони відбуватимуться, чи можливо, що під час цих розмов до вас буде особисте прохання, наприклад, прем'єра або з Офісу Президента, щоб вчинити якісь дії. Як у цьому зможете протистояти або не протистояти?

Тут можуть бути зовсім різні речі. В ідеалі влада повинна діяти синхронно, тобто всі органи повинні взаємодіяти. У нас зараз одна мета – це боротьба з ворогом. Якщо є прохання сконцентрувати свої зусилля на найбільш проблемних зонах економіки й для цього є певні обґрунтування, то це нормально.

Це які?

Наприклад, тіньова економіка: проблеми в акцизній галузі, експортно-імпортні операції, контрабанда, можливо, там є проблеми у сфері оподаткування, несплати податків. Тобто, ми говоримо про робочу систему. Тож тут це є нормальний діалог, коли збираються представники різних органів, і для того, щоб ефективно скоординуватися, вони можуть обговорювати це.

Загалом БЕБ має бути та стане драйвером, своєрідним амбасадором роботи в подоланні загроз для економічної безпеки. У цьому йому має допомагати й податкова, і митниця, і управління держпраці, тобто різні органи.

А якщо мовитиметься про якісь незаконні прохання, то з цього приводу дуже чітко виписано в нас антикорупційне законодавство. Там написано, як потрібно діяти. Я працював в органі 10 років і ми діяли так, як написано в законі й так, як написано в кримінальному кодексі. Тому я переконаний, що таких пропозицій чи прохань не буде ні від кого. А якщо вони будуть, і вони будуть протиправні, то я діятиму згідно з чинним законодавством.

Можливо, в цьому була проблема і саме тому не хотіли бачити вас на посаді?

Я не знаю. Було рішення уряду, надалі уряд змінився, прийняли нове рішення, мене призначили.

Зараз ви вже понад місяць на посаді. Напевно, ви вже чітко зрозуміли можливості служби та проблеми на цей момент. На вашу думку, якби цю посаду обійняла людина з тих, кого, можливо, хтось хотів бачити на цьому місці, яку б владу отримала ця людина?

Так, 6 серпня мене призначили. Напевно, у юристів є така особливість, що ми завжди дуже виважені в наших коментарях і висловах. Ми завжди, і це мій особистий принцип, спираємося на дані та факти. Тому, хто і як діяв би, якби прийшов на цю позицію, – це треба дивитися на людину і думати.

Я не можу це прокоментувати. Я можу коментувати свої дії, дії своєї команди, можливо, якісь дії щодо нашої команди. Тут я можу чітко відповідати на питання, а це – припущення, я не знаю.

Хто входить до керівництва БЕБ?

Назва "Бюро економічної безпеки" говорить сама за себе. Це один із ключових новостворених інструментів, який дозволить державі підтримувати свою роботу, економіку, тобто збереження фінансів. Одній людині це зробити складно. За цією людиною має стояти команда. Ви прийшли на посаду самі чи з командою?

Станом на цей момент я призначив заступників. У нас є призначений заступник на позицію щодо міжнародної співпраці нашого органу та організації міжнародних розслідувань. Це Тарас Щербай – колишній прокурор САП.

Зараз у медійному просторі ми багато бачимо і чуємо інформації про перший факт повернення коштів, 30 мільйонів євро, з Франції до України за результатом надзвичайно ефективного спільного слідчого міжнародного розслідування. Тобто він (Тарас Щербай – 24 Канал) достатньо фаховий у цьому напрямку.

За напрямком детективів призначений Павло Буздиган – колишній керівник підрозділу детективів НАБУ. Він займається і курує напрямок організації розслідувань і виявлення кримінальних правопорушень у сфері економіки.

Також призначений на посаду цифрової трансформації та розвитку людського капіталу Юрій Бєлоусов – колишній керівник департаменту війни з Офісу Генерального прокурора. Це ті люди, яких призначив я, і вони вже активно розпочали свою діяльність.

Ви їх знали давно особисто, чи ви стежили за їхньою роботою?

У мене такий принцип: я не беру і не буду толерувати призначення на посаду людей, які є друзями. Тобто, цих людей я знаю виключно по роботі. З паном Тарасом ми співпрацювали, коли я очолював підрозділ детективів, а він був прокурором у багатьох наших провадженнях, які успішно розслідувались. Це і "Чисте місто", можливо, ви чули про таку справу, і справа поліграфкомбінату "Україна", де є відшкодування, і багато інших справ.

Павло Буздиган працював в іншому підрозділі. Він має гарну експертизу в розслідуванні податкових злочинів і безпосередньо займався розслідуванням щодо митних і податкових органів. Я його сприймаю як фахову людину в цій сфері й саме тому він призначений за напрямком детективів. Також він – гарний лідер. Я знаю його саме за цими якостями, але ми ніколи не були друзями. Це виключно підбір фахових і ціннісних людей.

Так само Юрій Бєлоусов. Я знаю його за успішним розвитком його напрямку роботи в Офісі Генерального прокурора – Департамент війни. Це один з найскладніших департаментів. Також він бере участь в різних розвиткових програмах, зокрема для прокурорів і свого департаменту.

У розвиткових програмах є така організація Just Group – з ними я співпрацюю як тренер. Ми викладаємо стандарти досудового розслідування для представників кримінальної юстиції – це детективи, прокурори з різних служб і підрозділів.

Тож підхід такий. У мене є три ключові ознаки під час добору людей: доброчесність, компетентність і драйвовість. Тобто, людина має відчувати драйв і мати бажання робити цю роботу, їй має бути цікаво.

Якщо ти доброчесний, але не компетентний – це не працює. Якщо ти компетентний, але недоброчесний – це теж не призведе до успіху.

І якщо ти маєш перші дві характеристики, але тобі все заважає, хтось у чомусь постійно винен і ти невмотивований до праці, не хочеш досягнути звершень, змін, – то це теж не працює. Тому ось такі три критерії добору людей в команду БЕБ.

Чому прагнув потрапити саме на цю посаду?

Чому для вас настільки принципово було зайти на цю посаду? Чому саме БЕБ? У вас вистачає фаху для того, щоб зайти й на інші служби.

Насамперед це не перший мій конкурс, у якому я брав участь. У попередніх конкурсах ми чесно змагалися. На мою думку, перемогли ті люди, які й мали перемогти. Тобто кожен раз я розвивався, здобував якісь нові компетенції.

Чому саме ця посада? Так склалося, що протягом життя, з 2007 року я приходив в новостворені підрозділи або органи. Спочатку це був підрозділ, який розслідував тяжкі правопорушення, підслідність яких нам перейшла від органів прокуратури. Усе почалося з нуля. У нас вийшло, ми стали одним із кращих.

Далі я прийшов в НАБУ серед перших 70 детективів, коли не було віри. Взагалі ніхто не розумів, що це таке, як це буде працювати.

Я вважаю, що на цей момент НАБУ своїми справами довело свою ефективність. Цей орган по багатьох критеріях всім іншим ставлять в приклад. Зокрема, у контексті доброчесності. Бо дуже часто ми чуємо, особливо щодо негласних слідчих розшукових дій, що з НАБУ домовитися неможливо.

БЕБ – це виклик, надзвичайно складна історія. Але в моєму розумінні, зараз, коли країна у війні, кожен українець має виконувати якусь з двох функцій: або він має бути на війні, або він має робити все для забезпечення війни.

Моя філософія у цій частині полягала в тому, що для того, щоб перемогти, нам потрібні кошти. Для того, щоб Україна була успішна, нам потрібен добробут. Для того, щоб наші люди і наші діти повертались, хотіли жити в Україні, а не ми створювали якісь умови, коли в них немає іншого виходу.

Ми повинні мати рівні умови для бізнесу. Коли людина може приїхати, відкрити бізнес і на основі своєї креативності, інтелектуальності, можливо, навіть везіння, досягти успіху. А не на основі того, що в тебе є якісь добрі знайомі, гарні родичі чи ще хтось, які знищують конкурентів, а відтак і розвиток якісного бізнесу. І можуть успішно розвиватися лише ті, хто має якісь інші скіли, окрім тих, які я назвав.

Тому для мене це важливо. Це надзвичайний виклик насправді. Тому що я знав, що все непросто. За цей місяць я зрозумів, що все значно непросто, особливо в нормативному плані і в інших моментах.

Але я щиро вірю у те, що усе вдасться. Я вірю в те, що вдасться побудувати міцну, гарну команду. Я вірю в те, що ми гарно проведемо переатестацію, що з нами залишаться круті люди, які на цей момент працюють в БЕБ, і нас доповнять не менш круті люди, які прийдуть з інших правоохоронних органів, з бізнесу, а, можливо, українці повернуться з інших країн та будуть працювати.

БЕБ зараз стала сенсом вашого життя?

Так.

Чи міг би покинути Україну назавжди?

Чи є якісь умови, за яких би ви виїхали назавжди з України?

Я собі цього не уявляю. У 2022 році, 24 лютого, я прийняв рішення, що буду в Києві, що б там не було. Навіть якщо, не дай Боже, його захоплять, ми будемо здійснювати свою роботу. А до останнього будемо робити так, щоб його не захопили.

Вже 25 лютого разом з великою кількістю побратимів ми були, напевно, в найбільш цінному місці, в урядовому кварталі, захищали і були готові здійснювати усе, що необхідно для того, щоб представники органів державної влади, які керують країною, могли це здійснювати. Далі майже до кінця 2022 року я служив.

Тому мені складно це уявити. Що б там не було, як би не змінювалось, якщо будуть якісь внутрішні проблеми, будемо діяти і розв’язувати. Якщо зовнішній агресор, треба діяти до останнього. Я вважаю, зараз це для нас усіх має бути єдиний пріоритет.

Наскільки я пригадую, останню криївку радянська влада виявила в 1952 році. Тобто українці вміють боротися за свою свободу. Тому я собі цього не уявляю.

Протистояння держави та НАБУ

Зараз відбувається таке досить дивне протистояння між державою, між Банковою та НАБУ. Як би ви прокоментували це протистояння? Чи розумієте ви його причини, його найближчі і далекі наслідки? Я запитую у вас це, оскільки одним з пунктів ви назвали, що Україну треба забезпечити грошима, а для цього має функціонувати певна служба. Так само НАБУ має функціонувати для того, щоб не було корупції у вищих ешелонах влади. Але тут є протистояння.

З цього приводу відповідь, напевно, дуже проста. Якщо антикорупційна інфраструктура буде знищена, ми ніколи не потрапимо в Європу. Ми втратимо фінансування. Ніде немає ідеальних людей, у жодній організації.

На мою думку, у цей час ми повинні думати і концентрувати нашу енергію, ресурси виключно для того, щоб боротися з ворогом. Це моя особиста позиція. Саме тому я роблю те, що я зараз роблю.

Але ворог є не тільки зовні, він є і всередині.

Це насправді сумна історія, коли всередині країни відбувається якесь протистояння. Але я сподіваюся, що з цієї історії буде коректний вихід, і все стане на свої місця. Ця інформація, яка на сьогодні недоступна, стане доступною, і кожен зможе оцінити цю ситуацію.

СБУ, очевидно, так збіглося у часі, викладає одну персону, переслідує. У відповідь НАБУ викладає іншу персону. Це протистояння двох органів допоможе Україні у розвитку чи ні?

Обидва органи критично потрібні, важливі, цінні для країни. Якби хтось оцінював якісь мої дії як керівника БЕБ або діяльність інституції БЕБ, я хотів би бути під час цієї бесіди, під час того, як хтось оцінював би ситуацію. У цій історії я вважаю, що було б коректно, можливо, правильно, якби були представники відповідних інституцій, якщо є якісь питання, щоб вони могли дати відповіді на них.

Тому що я зараз очолюю іншу інституцію. Так, я працював в НАБУ. Я вболіваю за НАБУ, дуже ціную людей, які там працюють і працювали. Я вважаю, що це дуже крутий орган.

Водночас є СБУ. Вони роблять гарну роботу і виконують свій функціонал. Те, що це проблема – усі це розуміють. Тут нема про що казати.

Я вважаю, безпосередньо глибоко коментувати цю історію правильно з їхньою участю. Не можна обговорювати людей без них самих. Наприклад, коли хтось коментує роботу БЕБ, то я завжди кажу, що такий принцип, що "без України про Україну не говоримо".

Чесно про зарплати в БЕБ

Яка проблема є у служби зараз? Яку службу ви отримали собі в керування? І з чим вам зараз доведеться розбиратися? З 2021 року з'явилася служба? Чи є у вас зараз "авгієві стайні", які потрібно розгрібати?

Так, є багато проблем. З одного боку, ми маємо інституцію, де працюють люди. Частина людей, з якими я вже цей час встиг взаємодіяти – це фахові, нормальні працівники, які виконують свою роботу.

Але перше, з чим ми зіткнулися – це з дискримінаційно низькими заробітними платнями у порівнянні з іншими органами у контексті того, де законом визначені одні й ті самі умови для нашого органу і для інших. Ми надзвичайно активно працювали з представниками уряду з цього приводу. На цей момент ми знаємо, що нас почули. Частково ця проблема буде розв’язана у 2026 році.

Там є сакральний неоподаткований мінімум, який раніше був для органів. Зокрема, для ДБР, НАБУ, ВАКС він рахувався від 3028 гривень, а виключно для БЕБ – чомусь від 2102 гривень. Тобто коли в законі все написано однаково, це дискримінаційна норма, яка суттєво впливає на мотивацію, на всі інші чинники. Бо ніхто не розуміє, чому так.

Зараз вже досягнуто узгодження. Наскільки мені відомо, поки що це в усному форматі, що у проєкті бюджету, який піде безпосередньо на Верховну Раду для голосування, передбачено вже вирівняння цієї позиції з іншими органами. Тобто неоподаткований мінімум для всіх буде однаковий, як це і мало б бути.

Я вважаю, це перший чіткий, зрозумілий крок. Тому що на самому початку нашої взаємодії і прем'єр-міністр, і представники уряду вказали, що ми будемо будувати новий формат взаємодії, який дозволить бюро розвиватися. Це перший крок, який вже на сьогодні здійснений.

Водночас є приблизно 17 проблем, які не те, що перешкоджають бюро працювати, а фактично не дають йому працювати. Це від якихось смішних моментів, що працівник бюро не може виконувати свої обов'язки в комендантську годину. Це технічне питання, яке давно для всіх розв’язане. Коли ми почали розбирати, то це не щось критичне, але просто як факт.

Є й дуже серйозні проблеми. Наприклад, у контексті фінансів у нас є така річ, як компенсація ПДФО. Я не хочу цьому багато приділяти уваги, тому що це треба роз'яснювати. Але для мільйона людей, для всього сектору безпеки та оборони компенсується, а для 500 працівників БЕБ чомусь ні.

Хоча відповідно до цієї логіки, як це має відбуватися, то теж має бути. Це питання начальницького складу. Це впливає на заробітний фонд, безпосередньо на зарплату працівника.

А потім є такі речі, як ефективне здійснення негласно слідчо-розшукової роботи. Працівник БЕБ обмежений в закупівлі необхідних засобів для виконання цієї роботи. Це абсурд, але це факт. Тобто ми зараз з цим працюємо. Я сподіваюсь, нас підтримують. Тому що, на мою думку, це технічне питання.

Тобто таких проблем ніби не видно. Але не можна говорити про те, що БЕБ зможе працювати без розв’язання цих проблем. Тобто їх треба розв’язувати, і тоді вже вимагати від органу роботу.

Тому що коли ми, наприклад, прийшли в Національне антикорупційне бюро у 2015 році, ми були на точці нуль. Але нормативно у нас було все передбачено, були гідні, справедливі заробітні плати, були створені всі можливості нормативні. Далі поступово бюро почало реалізовувати, втілювати в життя усі ці проєкти та досягати тих результатів, які воно досягає.

Натомість у моєму форматі ми зараз вивчаємо проблематику. Наприклад, банально ми говоримо про те, що треба досягнути нульової толерантності до корупції насамперед у самій системі серед працівників Бюро економічної безпеки.

У законі досить гарно законодавці прописали, що створюється управління внутрішнього контролю, яке повинно виконувати цю функцію. І для цього йому надається ключовий інструмент – можливість здійснення оперативно-розшукової діяльності. Тобто виявляти людей, якщо такі будуть, які вчиняють правопорушення, беруть хабарі, якщо так по-простому.

Але в законі це є, а ось в іншому законі щодо оперативно-розшукової роботи, де є суб'єкти здійснення оперативно-розшукової роботи, управління внутрішнього контролю туди забули вписати.

Я це декларую, ми над цим активно працюємо, щоб ми досягли нульової толерантності до корупції. Для цього буде здійснено, зокрема, ще низка заходів.

Але лише словами це неможливо зробити. Грубо кажучи, залучати інші органи – це якась зовнішня історія. Для мене важливо, щоб ми всередині будували цей антикорупційний комплаєнс.

Але якщо в особи, у працівника внутрішньої безпеки немає інструменту, він не має права в негласний спосіб збирати цю інформацію і виявляти це. Як тоді можна вимагати від нього цей результат?

Або, наприклад, ще зі смішнішого. Є поліграф, наприклад. Я його сам проходив. І в Національному антикорупційному бюро є поліграф, і в ДБР, і в поліції, і в СБУ. В усіх є ця норма. І для отримання орієнтувальної інформації це окей. Це хороша історія. Тобто це дає напрямок і розуміння, це не доказ.

Це не означає, що якщо ти поліграф пройшов чи не пройшов, що це на 100% відповідає дійсності. Ні. Але якщо виникає якась проблематика і вона вказує певні напрямки, то це хороший інструмент.

Але чомусь лише в Бюро економічної безпеки передбачено, що ця сакральна інформація, отримана поліграфологом, може бути прочитана та отримана лише директором. У директора насправді є й інші завдання, крім того, щоб поліграф читати. І вона зберігається лише 7 днів, а далі має бути знищена. Ніхто не може з нею ознайомитися.

Що це таке? Тобто ми про що? Ми про формальність чи ми про реальність? Тобто якщо ми хочемо з цим працювати, то ця інформація має зберігатися. Вона має бути доступна для тих працівників, які з цим працюють. Можливо, якщо це службове розслідування, то і для членів дисциплінарної комісії, можливо, для громадського сектору. Може, їм теж цікаво подивитися, що ж цей пристрій показав.

У мене з цього приводу є думка, навіщо це зробили. Насправді тиждень почекати для того, щоб можна було "закрити" будь-яке питання, пов'язане з поліграфом.

Я не хочу коментувати, чому так було зроблено.

Але самі для себе ви розумієте, чому?

Так, розумію. Звичайно. Але ми зараз активно комунікуємо, кількість змін, які треба внести в закон, у відповідні рішення уряду, в постанову Кабінету Міністрів – є надзвичайно велика. І ми зараз крок за кроком про це пишемо, комунікуємо. Розуміємо, що, крім наших питань, є ще безліч інших, але без вирішення цього не буде можливості працювати.

Якщо ми хочемо, щоб був доброчесний БЕБ, то треба спочатку зробити для цього інструменти. Якщо хочемо, щоб БЕБ проводив так звані "розумні розслідування", коли є гарні докази, зібрана інформація, зокрема негласна, а не лише з допомогою обшуків, то треба дати можливість реалізувати цю функцію, яка передбачена в законі. І таких моментів є багато.

Що мене тішить? В нас є нормальна комунікація. Я сподіваюся, що ми це питання будемо розв'язувати. Я багато про це говорю і пишу. Ми створюємо різноманітні робочі групи. Але досягнення якісних результатів, яких чекає суспільство, парламент, уряд, Міністерство фінансів хоче, щоб ми наповнювали бюджет, партнери – все це можливо лише тоді, коли є повний інструментарій і немає банальних перешкод для здійснення цієї роботи.

Про те, як уникнути корупції в БЕБ та що зміниться у роботі бюро – дивіться у відео.

Теги за темою
Гроші розслідування
Джерело матеріала
loader
loader