/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fe25cdcf6139d00672750bae51d4f7a62.jpg)
Стародавню скульптуру, знайдену 20 років тому в Криму, нарешті ідентифікували
Ким вона була?
Мармурову голову знайшли в напівпідвальному приміщенні великого римського будинку площею 718 квадратних метрів, розташованого неподалік від театру та агори Херсонеса (торгова площа й назва народного зібрання). На відміну від багатьох античних скульптур, які часто знаходять без чіткого контексту, цей артефакт був частиною добре датованого археологічного шару. Поруч із ним виявили монети, кераміку та вівтар із зображеннями Артеміди й Аполлона, що дозволило вченим провести аналіз із надзвичайною точністю, пише 24 Канал з посиланням на статтю в Heritage Science.
Хоча скульптура була пошкоджена (ніс та частини обличчя були відбиті ще в давнину), вона зберегла виняткову деталізацію. На шиї зберігся отвір для металевого штифта, який доводить, що голова колись була частиною повнорозмірної статуї заввишки майже два метри. Ймовірно, монумент стояв у громадському місці, наприклад, на міській агорі.
Скульптура збереглась дуже добре, попри деякі пошкодження / Фото А. Б. Бірнацький / Heritage Science
Для розкриття історії скульптури дослідники поєднали методи археології, хімії та мистецтвознавства. Радіовуглецеве датування вугілля із шару, де лежала знахідка, дозволило визначити час її поховання – між 60 та 240 роками нашої ери, найімовірніше, у другій половині II століття. Ізотопний аналіз мармуру показав, що його добули у знаменитих кар'єрах Пароса в Греції. Цей коштовний камінь використовували лише для найпрестижніших замовлень.
Стилістично портрет поєднує риси римського реалізму та грецького ідеалізму. На обличчі помітні зморшки та ознаки старіння шкіри, однак риси пом'якшені та елегантні. Зачіска є варіацією популярної на той час "дині" з хвилями волосся, що вказує на модні тенденції епохи імператриць, таких як Фаустина Старша.
Ключову роль в ідентифікації відіграли написи, знайдені в Херсонесі. Один із п'єдесталів був присвячений жінці на ім'я Лаодіка, доньці Героксена та дружині Тіта Флавія Парфенокла, представника однієї з найбагатших родин міста. У тексті, датованому другою чвертю II століття нашої ери, зазначається, що місто встановило статую на її честь як визнання її заслуг. Учені пов'язують це з успішними переговорами Херсонеса щодо отримання статусу вільного міста (елевтерії) за часів імператора Антоніна Пія у 140-х роках нашої ери. Попередні спроби зазнавали невдачі, але зрештою місто отримало автономію, зберігши тісні зв'язки з Римом. Хоча точна роль Лаодіки невідома, але вшанування її публічною статуєю свідчить про її вирішальний вплив.
Мармуровий п'єдестал статуї з написом грецькою мовою, який дозволив ідентифікувати Лаодіку / Фото А. Б. Бірнацький / Heritage Science
Це відкриття кидає виклик традиційним уявленням про роль жінок у політиці римських провінцій. Приклад Лаодіки демонструє, як представниці еліти могли впливати на дипломатію та громадське життя навіть на периферії імперії. Вибір дорогого паросського мармуру підкреслює не лише її високий статус, але й амбіції самого Херсонеса.
Є питання до дослідників
Окрему увагу слід звернути на імена дослідників. Серед них значаться:
- Анджей Б. Бернацький з Університету Адама Міцкевича в Познані, Польща.
- Пьотр Замбжицький з Академії образотворчих мистецтв у Варшаві та Міжакадемічного інституту консервації та реставрації творів мистецтва у Варшаві.
- Монтсеррат Клаверія з барселонського Universitat Autònoma de Barcelona і Institut Català d'Arqueologia Clàssica.
- А також Олена Кленіна з того ж Університету Адама Міцкевича в Познані.
Ім'я Олени Кленіної можна знайти на урядовому сайті War Sanctions, який збирає та публікує інформацію про спонсорів та співучасників російської агресії. Зокрема, портал містить санкційні списки, списки викрадачів дітей, інформацію про російську зброю, викрадені Росією археологічні пам'ятки, пропагандистів та інше.
Згідно зі сторінкою Кленіної на War Sanctions, вона була вченим секретарем Державного історико-археологічний заповідника "Херсонес Таврійський" до 2016 року. За даними сайту, у 2015 році, вже під час окупації, вона отримала дозвіл від міністерства культури Росії на нелегальні археологічні роботи на території тимчасово окупованого півострова Крим. Невідомо, чи провели їх, а також якими були результати. Зауважимо, що санкцій за це на Кленіну не накладали.
Сьогодні Кленіна працює в Університеті Адама Міцкевича в Познані, згідно з її особистою сторінкою на науковому сайті Academia. Судячи з резюме, вона покинула посаду в Севастополі в 2016 році й з жовтня того ж року вже обіймала посаду "спеціаліста, відповідального за науку і технології" в Університеті Адама Міцкевича.

