/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F84ac74c22f8b043da59795af3b24e653.jpg)
Газована вода і боби під бюджетним ударом: як українці платитимуть за солодке життя у 2026
"Телеграф" дізнався подробиці амбітного плану уряду заробити у 2026 році майже 18 мільярдів гривень на нових податках, і кому це буде в користь.
Уряд України закладає у бюджет 2026 року доходи від запровадження акцизу на солодкі газовані напої та мит на експорт сої і ріпаку. Від податку на солодку воду очікують отримати 8,5 мільярда гривень, а від мит на експорт сої та ріпаку — 9,3 млрд.
"Телеграф" розповідає, чому держава вводить нові податкові навантаження, хто від цього програє чи виграє, та до подорожчання яких товарів готуватися звичайним українцям.
Прощавай, дешева газованка: державі потрібні мільярди
Державний бюджет на 2026 рік передбачає надходження 8,5 мільярда гривень від запровадження акцизного податку на солодкі напої.Законопроєкт встановлює ставку 10 гривень за кожні 25 грамів цукру на літр напою. За попередніми розрахунками експертів, це може призвести до стрімкого зростання ціни солодкої газованої води. До прикладу, у банці Coca-Cola об'ємом 330 мл міститься приблизно 35-39 грамів цукру.
Економіст та координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає це рішення виправданим: "Податок на солодкі води, теж можна сказати, що це нормальний європейський тренд, це тренд на зменшення споживання саме шкідливого, ризикового для здоров'я продукту і, відповідно, приваблення людей до більш здорових продуктів". Про це він розповів у коментарі "Телеграфу".
Експерт підкреслює, що цей захід має подвійну мету — поповнити бюджет і покращити здоров'я нації. "Тому ці додаткові мільярди для бюджету, для здоров'я нації, воно начебто вважається корисним. Це європейська історія", — пояснює Гетман.
Проте під податок потрапляють лише газовані солодкі напої, а соки залишаються поза увагою фіскальних органів. На запитання, чому не обкладають податком виробників соків, де теж додають цукор, Гетман відповідає: "Не у всіх соках є цукор. Деякі бренди навчилися робити соки взагалі без цукру". Ну і соки вважаються менш шкідливими, тому в цьому питанні треба детальніше розбиратись.
Податок на OLX та інші платформи: як кур'єри і водії нарешті стануть легальними
Одним з нововведень бюджету 2026 року стане податок на цифрові платформи, який торкнеться мільйонів українців. Йдеться про людей, які надають послуги через OLX, Bolt, Glovo та подібні сервіси. Бюджет передбачає надходження 14 мільярдів гривень від цих джерел. Олег Гетман називає це рішення давно очікуваним.
Нова система максимально спростить процедуру сплати податків для самозайнятих. "Тому для них створений цей суперпростий спецрежим для самозайнятих, всіх, хто працює з платформами, не треба нічого оформлювати, нічого додатково здавати, ніяку звітність", — пояснює економіст.
Ставка податку становитиме 10% під час війни — 5% податок і 5% воєнний збір. Після завершення війни залишиться лише 5% податку.
Експерт каже, що зараз такі працівники мали б платити 23% (18% податок плюс 5% воєнний збір), оформлювати ФОП та подавати декларації. Тож ця ставка, яка буде застосована, — цілком ліберальна, на думку Олега Гетмана.
Мита на сою і ріпак стануть золотою жилою, але не для всіх
Президент України підписав закон, який запроваджує 10-відсоткове мито на експорт сої та ріпаку. Це рішення викликало гостру критику з боку аграрних асоціацій, але в бюджеті на 2026 рік уже закладені доходи від цього джерела.
Олег Гетман називає запровадження мит "чистою шкідливою історією": "Це чиста лобістська, протекціоністська історія, яка шкодить вільному ринку, шкодить конкуренції".
За словами експерта, від мит програють фермери, які вирощують ці культури, адже тепер їм доводиться продавати продукцію дешевше. "Тож так працює вільний ринок. Тому для них зробили погіршення значно", — зазначає Гетман.
Натомість виграли переробники, які в Україні переробляють сою та ріпак на олію та інші продукти. "Для них це вийшла у нас преференція, бо тепер продукцію дещо вигідніше продавати їм, українським переробникам, ніж експортувати її в інші країни в сирому вигляді", — пояснює економіст.
Експерт припускає, що через нові обмеження фермери можуть відмовитись від вирощування ріпаку та сої: "Цілком може бути, що наступного року зменшаться посівні площі і буде вирощуватися культура, на яких немає експортного мита".
"А, можливо, збільшаться чорні і сірі схеми, і ріпаки та соя поїдуть під виглядом зерна. Наші винахідливі підприємці можуть все, що завгодно".
Водночас економіст зазначає, що 10-відсоткове мито "ще не настільки багато, щоб прямо значно викривити конкуренцію", тому агровиробники, ймовірно, продовжать балансувати між експортом і внутрішнім ринком.
Раніше "Телеграф" також повідомляв, що Україні не вистачає грошей на армію. Фактично Україна стоїть перед дилемою — або знайти нові внутрішні ресурси та поглибити боргове навантаження, або переконати союзників дати нам гроші.

