Як Кремль "приручив" партію Марін Ле Пен і чи вдалося їй позбутися цієї залежності

У випадку дострокових виборів у Франції, партія Марін Ле Пен "Національне об’єднання" має всі шанси здобути більшість та вперше в історії отримати свій уряд.

І така перспектива є справжнім шоком як для України, так і для багатьох французів.

Про те, як Москва допомагала партії "Національне об’єднання", як змінюється риторика французьких ультраправих і чого очікувати Україні, читайте в статті французької журналістки і стажерки "Української правди" Шарлотт Гійу-Клер за лінком, читайте в статті журналістки (Франція) Шарлотт Гійу-Клер Більше не друзі Путіна, але це не точно.

Що пов'язує партію Ле Пен із Кремлем.

Далі – стислий її виклад.

У свої перші роки "Національний фронт" ("НФ"), створений в 1972-му, був гучно антикомуністичним.

Під час холодної війни рух Жан-Марі Ле Пена позиціонував себе як патріотичний бастіон проти радянської загрози.

Але після розпаду Радянського Союзу зовнішній ворог партії змінився.

Падіння Берлінського муру у риториці ультраправих означало не тріумф демократії, а появу нового гегемона – Сполучених Штатів.

Із поширенням американського впливу в Європі через НАТО та глобальну ліберальну економічну модель риторика партії змістилася: Вашингтон замінив Москву як головну силу, що підриває французький суверенітет і ідентичність.

Ле Пен засудив інтервенцію НАТО в Косово, висловлював захоплення Башаром Асадом, Саддамом Хусейном і дедалі частіше Владіміром Путіним.

Їх хвалили не за демократичність, а за здатність чинити опір "глобалістському домінуванню" та зберігати традиційні, патріархальні цінності.

У 2006 році Жан-Марі Ле Пен виправдовував російську війну в Чечні, пояснюючи жорсткі дії Москви необхідністю боротьби з тероризмом.

Одночасно він почав називати Україну "буферною державою", якою нібито маніпулює Захід.

Задовго до анексії Криму у 2014 році "НФ" вже захищав "регіональні інтереси" Росії в ім’я багатополярності.

І така позиція принесла свої плоди.

"Національний фронт", який роками боровся за доступ до фінансування виборчих кампаній у Франції, отримав фінансування за підтримки Москви.

У 2014 році, за шість місяців після анексії Криму, французька партія отримала 9,4 млн євро кредиту від First Czech-Russian Bank (FCRB) – московської фінустанови, яку очолював Роман Попов, колишній держбанкір із тісними зв’язками з Кремлем.

Час був невипадковим.

Тоді як більшість ЄС розробляла санкції, нова лідерка ультраправих Марін Ле Пен публічно захищала анексію як легітимну, заявляючи, що кримський референдум відображає "волю народу".

А одночасно – звинувачувала Брюссель у розв’язуванні "ідеологічної холодної війни".

Банк, який видав кредит, вже збанкрутував, а борг французьких ультраправих перейшов російській компанії, пов’язаній з оборонним сектором Росії.

Станом на 2025 рік борг залишається активним і не повністю погашеним.

Співпраця з Москвою давала французьким ультраправим не тільки фінансові вигоди.

Під час президентської кампанії 2017 року кандидатка Марін Ле Пен отримала на російських каналах RT France та Sputnik у чотири рази більше позитивного висвітлення, ніж Емманюелю Макрону чи Франсуа Фійону.

Її риторика тоді була традиційною – за суверенітет, антиамериканізм і розрив із Брюсселем.

Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року змусило партію, яку в 2018-му перейменували на "Національне об’єднання", до часткової корекції курсу.

Там наголошують, що Україну "потрібно захищати", але без втягнення у війну, "яка не є нашою".

Ця позиція знайшла відгук у частини суспільства Франції, втомленого від війни.

Уряд під керівництвом лідера партії Жордана Барделли міг би згорнути допомогу Україні, заблокувати санкції ЄС і підірвати європейську єдність – і все це під прикриттям "нейтралітету".

Для України це означає ризик втрати одного з найсильніших союзників у Європі.

Докладніше – в матеріалі Шарлотт Гійу-Клер Більше не друзі Путіна, але це не точно.

Що пов'язує партію Ле Пен із Кремлем.