Москвич зі спільником вісім років крав зерно волинян збагачуючись на мільйони. Що сказав Верховний суд

Верховний Суд залишив у силі вироки колишньому директору державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" Степану Москвичу та ексначальнику елеватора Леоніду Тимофіюку. Їх визнали винними у розтраті 26 тисяч тонн зерна ПАТ "Аграрний фонд" вартістю 56 млн грн. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

"Телеграф" дізнався історію цієї справи та інформацію про її фігурантів.

Раніше антикорупційний суд призначив Москвичу 10 років ув’язнення з конфіскацією понад 50 об’єктів нерухомості, корпоративних прав шести компаній та автомобіля BMW X5.

Тимофіюк отримав 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна. Апеляція залишила вирок без змін, а касаційні скарги захисту були відхилені.

"Верховний Суд погодився з доводами прокурора САП, відхилив касаційні скарги сторони захисту та підтвердив законність рішень судів", – зазначено у постанові.

Зухвале пограбування по-волинськи

Історія махінацій на Луцькому комбінаті хлібопродуктів №2 розпочалася ще у 2013 році. Тоді державний "Аграрний фонд" передав на зберігання понад 26 тисяч тонн зерна.

Вже у 2016 році керівник підприємства Степан Москвич разом із начальником елеватора Леонідом Тимофіюком, без будь-якого погодження з власником, почали відвантажувати збіжжя приватним компаніям. Жодних оплат за ці поставки не надходило, а збитки держави сягнули 56 мільйонів гривень.

У 2017 році справу вивели на публічний рівень: у грудні Москвича затримали, йому оголосили підозру, а суд наклав арешт на корпоративні права та майно.

Тодішнього керівника взяли під варту, але з можливістю внесення застави у 2,6 мільйона гривень. Згодом йому змінили запобіжний захід на нічний домашній арешт.

Розслідування неодноразово супроводжували скандали. У 2018 році стало відомо, що співробітники СБУ на Волині знищили матеріали негласних слідчих дій проти фігурантів, які могли мати доказове значення у справі. Попри звернення, перевірок не провели, а винних у знищенні доказів так і не покарали.

Лише у березні 2023 року Вищий антикорупційний суд поставив крапку на етапі першої інстанції, апеляція залишила вирок чинним, а у вересні 2025 року остаточне рішення підтвердив і Верховний Суд.

Боратинський магнат: що відомо про одного з фігурантів

Степан Москвич — відомий волинський бізнесмен, якому в цьому році вже виповниться 74 роки, та якого на батьківщині нерідко називають "боратинським магнатом". Його будівельна компанія "Стир-Агробуд" свого часу регулярно вигравала мільйонні тендери на будівництво та реконструкцію шкіл, адміністративних будівель і лісових доріг. Фірма працювала також у Луцьку — брала участь у розчистці Центрального парку імені Лесі Українки та благоустрої річки Сапалаївка.

Крім будівництва, Москвич активно розвивав аграрний бізнес. Йому належать підприємства "Луцькагробуд", "Агротехсервіс", НДСП "Боратин" та "Промтехсервіс ЛТД". Його компанії орендували тисячі гектарів землі в Луцькому районі, де навіть використовували авіацію для обробки полів. У 2009 році Москвич отримав почесне звання "Заслужений працівник сільського господарства України".

З іменем бізнесмена пов’язують і кінний іподром у Центральному парку Луцька. Крім того, він очолював ЗАТ "Украмак" — єдине в Україні підприємство, що мало ліцензію на вирощування снодійного маку.

Втім, саме з державним "Луцьким комбінатом хлібопродуктів №2", який Москвич очолив у 2010-х, виник найбільший скандал, який зараз привів до реального тюремного терміну.

Працює в збиток: що з заводом зараз

Ця справа – не перша згадка підприємства в судових записах. У 1997-2010 роках Луцький комбінат хлібопродуктів №2 очолював Михайло Гнасюк. Разом із його заступницею Ольгою Цісар та керівником київського підприємства Андрієм Косовим вони опинилися на лаві підсудних після перевірки, яка виявила зникнення сотень тисяч тонн зерна, переданого їм на зберігання ПАТ "Аграрний фонд".

Схему прикривали фіктивними договорами з підприємством "Конкорд плюс" про нібито прийом зерна на зберігання. Зрештою справа завершилася без реальних наслідків для більшості фігурантів: Гнасюка та його заступницю звільнили від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, а керівник "Конкорд плюс" нині перебуває у Франції.

Наразі фінансові результати Луцького комбінату хлібопродуктів №2 свідчать про глибокі проблеми. Підприємство вже кілька років працює у збиток, а його борги у десятки разів більші за всі наявні активи.

У 2024 році комбінат заробив 570 тисяч гривень доходу, але при цьому отримав майже 1,8 мільйона гривень збитків. Активи склали 10 мільйонів, тоді як борги перевищили 536 мільйонів. Ситуація не нова: у 2023 році збитки були понад 5,5 мільйона, а у 2022-му – майже пів мільярда гривень.

За підсумками перших двох кварталів 2025 року стан підприємства ще гірший: активи зменшилися до 9,9 мільйона, борги зросли до 537 мільйонів. Це означає, що комбінат фактично повністю залежить від кредиторів і працює "в мінус".

Кількість працівників теж різко скоротилася: якщо у 2021 році на комбінаті працювало 15 людей, то тепер залишилося лише 7.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в Україніпочастішали напади на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Йдеться як про агресію чи образи на адресу співробітників, так і про випадки рукоприкладства, нищення службових авто чи пошкодження будівель.

Переважно подібні інциденти для цивільних закінчуються штрафами або умовними термінами. Так само м’якше карають і за поширення неправдивих повідомлень про вручення повісток чи перевірки військово-облікових документів. Водночас коли йдеться про підпали, підриви або серйозні пошкодження майна ТЦК, особливо у випадках, де слідство фіксує координацію з боку ворожих спецслужб, вироки значно суворіші — аж до 15 років позбавлення волі.