Мрія Трампа повернути собі Баграм може обернутися повторним вторгненням до Афганістану — Reuters

Мета президента США Дональда Трампа знову зайнятиавіабазу Баграм в Афганістані може виглядати як повторне вторгнення до країни, що вимагатиме понад 10 тисяч військових та розгортання сучасних систем протиповітряної оборони. Про це заявили чинні та колишні американські посадовці, повідомило Reuters.

Виступаючи у Лондоні у четвер, Трамп сказав журналістам: «Ми хочемо повернути цю базу» і назвав її стратегічне розташування біля Китаю головною причиною.

«Вона розташована всього за годину від місця, де Китай виробляє свою ядерну зброю», — підкреслив він.

Розлогий аеродром був головною базою американських сил в Афганістані протягом двох десятиліть війни після атак 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та Вашингтоні, здійснених «Аль-Каїдою».

Трамп, який раніше заявляв, що хотів би, аби США володіли такими територіями й об’єктами, якПанамський канал чи Гренландія, вже багато років зосереджений на Баграмі.

У четвер він натякнув, що Сполучені Штати могли б отримати базу за певної згоди з боку «Талібану», але не уточнив, у якій саме формі це могло б відбутися. Це стало б разючим поворотом для «Талібану», який боровся за вигнання американських військ і повернення контролю над країною від уряду, підтримуваного США.

Колись база мала навіть ресторани швидкого харчування на кшталт Burger King і Pizza Hut для американських військових, а також крамниці, де продавали все — від електроніки до афганських килимів. Тут також розташовувався величезний тюремний комплекс.

Американський посадовець, який говорив на умовах анонімності, зазначив, що жодних активних планів військового захоплення бази Баграм немає. США залишили її разом з усією країноюпід час виведення військ у 2021 році.

Посадовець наголосив, що будь-яка спроба повернути контроль над базою стане масштабною операцією. Для цього знадобляться десятки тисяч військових, значні витрати на відновлення інфраструктури та складна логістика з постачання — адже база стане ізольованим американським анклавом у країні без виходу до моря.

Навіть після захоплення бази військам США доведеться докласти величезних зусиль, щоб зачистити та утримати її величезний периметр і не допустити ракетних атак по об’єкту.

«Я не бачу, як це можна реально втілити», — сказав співрозмвник.

Експерти зазначають, що утримання такого великого аеродрому потребуватиме колосальних людських ресурсів і буде вкрай складним з огляду на безпеку.

Навіть якщо «Талібан» погодився б на повторну окупацію Баграма після переговорів, базу доведеться захищати від численних загроз — зокрема бойовиків «Ісламської держави» та «Аль-Каїди» в Афганістані. Крім того, вона може стати ціллю іранських ракет: у червні Іран вжеатакував велику американську авіабазу у Катарі після ударів США по іранських ядерних об’єктах.

Колишній високопосадовець Пентагону поставив під сумнів переваги повторного захоплення бази, включно з її близькістю до Китаю, на якій наголошував Трамп.

«Я не думаю, що там є якась особлива військова перевага. Ризики радше переважають над вигодами», — заявив він.

У лютому Трамп критикував Джо Байдена за те, що той відмовився від бази, і стверджував, що існував план залишити там невеликий американський контингент, попри те, що його власна угода з «Талібаном» від лютого 2020 року передбачала повне виведення усіх міжнародних сил під проводом США.

Його заяви прозвучали на тлі перевірки, яку проводить Пентагон щодо хаотичного виведення військ з Афганістану у 2021 році. Багато представників тодішньої адміністрації вважали, що це відволікало від важливіших викликів для США, зокрема змагання з Китаєм.

Тим часом упродовж вихідних американські посадовці провели переговори з владою в Кабулі щодогромадян США, утримуваних в Афганістані. Спеціальний уповноважений адміністрації Трампа з питань заручників Адам Бьолер та колишній спецпосланець США в Афганістані Залмай Халілзад зустрілися з міністром закордонних справ «Талібану» Аміром Ханом Муттакі.