Давайте готуватися до найгіршого. Ворог буде тиснути: Храпчинський про дрони в Польщі, SIM-карти в "Шахедах" і "Фламінго"
Давайте готуватися до найгіршого. Ворог буде тиснути: Храпчинський про дрони в Польщі, SIM-карти в "Шахедах" і "Фламінго"

Давайте готуватися до найгіршого. Ворог буде тиснути: Храпчинський про дрони в Польщі, SIM-карти в "Шахедах" і "Фламінго"

Операція "Павутина" стала останнім цвяхом у труну стратегічної авіації РФ і тепер ворог робить ставку на інше

Польська провокація Путіна знову актуалізувала тему безпосередньої участі країн Заходу в протиповітряній обороні України. Бо куди як вигідніше збивати російські дрони і ракети в небі над Україною, аніж чекати, поки вони з'являться в Варшаві чи Бухаресті.

Втім, окрім політичних складнощів в реалізації такої допомоги, існують ще й суто технічні проблеми. Чи здатне НАТО "закрити" небо хоча б над західними територіями України? Що робити, коли Росія зможе надсилати більше тисячі дронів на добу? Яка стратегічна ціль масових комбінованих ударів? На всі ці питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповів заступник гендиректора компанії з виробництва РЄБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

"Поставити на кордоні Patriot – не ефективно"

– Пане Анатолію, після того, якросійські дрони залетіли до Польщі, знову актуальним стало питання можливостей збиття БПЛА і ракет в небі над Україною, Заходом і країнами НАТО. Якщо відкинути політичний аспект, який, я розумію досить складний, а розібрати тему технічно. Це можливо? Бо я чув думки від різних експертів, що Захід технічно не зможе це робити, адже навіть якщо на західному кордоні поставити батарею Patriot, вона прикриє лише невеличку ділянку прикордонної смуги.

– Технічно це частково можливо, але чи є це економічно ефективно? Пригадайте, як Польща збивала дрони у своєму повітряному просторі ракетами класу AIM-120, які коштують мільйон доларів, і AIM-9X по 400 тисяч доларів. Тобто інструменти протидії у НАТО є, але вони більше заточені під класичні загрози – крилаті, балістичні ракети. Поставити на кордоні з Україною "Patriot" або літати постійно в небі й перехоплювати повітряні цілі – це буде марнотратство й низька ефективність. Радіус дії, радіогоризонт і всі інші елементи будуть ускладнювати роботу даних систем. Ворог активно шукає "сліпі зони" ППО і тисне великою кількістю засобів ураження, щоб перевантажити нашу ППО і бути ефективним.

Найкраща взаємодія з Європою – це додаткові системи ППО для України, які будуть працювати в режимі радіолокації, або перехоплювати класичні ракети. Малі ЗРК, системи, які б протидіяли балістиці. Це те, що нам потрібно. Нам треба збільшувати можливості програми FrankenSAM, яка передбачала адаптацію, модернізацію старих радянських систем ППО під сучасні засоби ураження. Під ракети класу AIM, спроби модернізувати ракети Р-73, які у нас є. Ми бачимо залучення великої кількості систем на кшталт "Gepard", "Skynex", "Skyranger" (які нам планують передати). Тобто ті системи, які ефективні проти ударних БПЛА, що використовують малі висоти, мають невелику швидкість і малопомітні для класичних систем радіолокації.

Окреме питання – розгортання системи радіолокації, яка дозволить нам якісно детектувати будь-яку загрозу в повітряному просторі і щільно закриє повітряний простір України. Чому це важливо? Тому що тоді ми контролюємо кожен куточок нашої поверхні, і ворогу складно будувати маршрути, щоб бути непоміченим. Таким чином, ми розширюємо зону протидії мобільними вогневими групами, які використовують гармати і дрони-перехоплювачі. У нас спрощується система наведення на ціль, тому що ми маємо точну координату. І наша ефективність засобів ураження значно збільшиться.

У нас більше 800 компаній в ОПК, які виробляють дрони, дрони-перехоплювачі, наземні роботизовані комплекси, комплектуючі… А компаній, які займаються радіолокацією, можна порахувати на пальцях однієї руки. Потрібен бути сформований запит на довготривале рішення.

Навіть виключення мобільного зв'язку є точковим рішенням в протидії "Шахедам". Ми можемо отримати набагато більше від мобільного зв'язку, якщо ми будемо використовувати його правильно. Це виявлення повітряного об'єкту з похибкою до 20 метрів, за рахунок працюючої SIM-карти. Також ми можемо отримати IMEI-код код модему, який стоїть в цьому "Шахеді", виявити, де його купили росіяни, яка партія, і заблокувати всю партію. І вже залітаючи на територію України, дрони з такими модемами не будуть працювати. Плюс не типова поведінка SIM-карти, яка, наприклад, переміщується в повітряному просторі на швидкості до 300 кілометрів на годину серед бездоріжжя! Додатково, це ж підозріло, якщо в Сумській області реєструється SIM-карта казахського або польського оператора. Тому я і кажу про далекоглядні перспективи, стратегічне бачення ситуації.

– Що нам для цього потрібно?

– Інженерна ставка, яка буде формувати якісну аналітику будь-якого озброєння, яке використовує Україна і розробляти зрозумілу потребу для виробників. Наприклад, для того, щоб якісно відпрацювати застосування веж мобільного зв'язку для детекції не типової поведінки SIM-карт, нам потрібно дописати програмне забезпечення для мобільних операторів. Є технічне задання – дописуємо. Тому що використання SIM -карт в подальшому буде ще більше. Є ж китайські дрони, які літають на SIM -картах мобільних операторів. Вже не потрібно мати радіопульт з обмеженою відстанню, достатньо мати лише мобільне покриття і можна переміщатися наскільки вистачить батарейки на цьому дроні. Це наступна проблема, з якою ми стикнемося.

"Давайте готуватися до найгіршого"

– Щодо масштабування російських атак. В ніч з 6 на 7 вересня РФ запустила більше 800 дронів по нашій країні. Тобто цифра в тисячу дронів на добу вже не виглядає фантастично. Хоча ще на початку літа, коли ми чули ці прогнози, то важко було в них повірити. Що далі?

– Росія намагатиметься збільшити кількість засобів ураження, одночасно запущених по території України. Для цього вони розбудовують пускові майданчики: Донецький аеропорт, Керченський. Це основна мета, яка дозволяє їм суттєво навантажувати ППО країни, і за рахунок реактивних і нереактивних "Шахедів" робити комбіновані атаки. Тобто різні цілі, які потрібно по-різному перехоплювати і по-різному детектувати. Ворог зробив основну ставку на ударні БПЛА. Ми бачимо менше застосування ракет, балістики, або використання цих засобів ураження лише наприкінці атаки, коли ППО суттєво виснажена. Це основний напрямок, куди ворог рухається, тому що він бачить слабину в нашій системі ППО.

Зараз відбувається суттєве зростання швидкості дронів. Для чого? Щоб уникати наших дронів-перехоплювачів. Намагаються камери ставити, щоб при виявленні загрози зробити швидкий підйом по висоті, або ж зниження. Вони шукають рішення, щоб протидіяти нашим системам перехоплення і нам треба бути більш ефективними. А для цього потрібно якісно виявляти ціль. "Шахед" по суті своїй – дельтовидне крило, яке не є маневреним. Тобто ми можемо прогнозувати траєкторію цілі в певних проміжках часу і відстані, що дозволить нам якісно відпрацьовувати різними засобами перехоплення.

– Та все ж таки, і 1500 дронів на добу, це вже може бути нашою реальністю?

– Давайте готуватися до найгіршого. Ворог буде суттєво тиснути. Він збільшив кількість одночасно запущених цілей, але зменшив кількість кінцевих точок удару: масові удари відбуваються по трьох-чотирьох місцях. Це дозволяє ворогу проривати нашу ППО.

– Нещодавно ворожий FPV-дрон поцілив по Запоріжжю. За словами військових, цей FPV приніс дрон-матка "Молнія". Відтак, чи з'явилася загроза від FPV для міст, які раніше в цьому плані вважалися відносно безпечними: Запоріжжя, Дніпро?

– FPV-дрон дозволяє робити високоточні удари. Тому ворог буде зараз намагатися збільшувати дистанцію або радіус дії цих дронів. Тому ми бачимо "Молнії" на оптоволокні, дрони, які у якості ретрансляторів доносять інші дрони. І в цьому напрямку ворог буде активно розвиватися, масштабуючи виробництво дронів, ретрансляторів, оптоволокна і створювати умови для килимових бомбардувань. Всі ці удари можна назвати килимовими високоточними бомбардуваннями. США, свого часу, ставили питання, що краще – точкові удари чи килимові бомбардування? А у нашому випадку відбувається високоточне килимове бомбардування. І ми розуміємо, яка ефективність таких ударів. І у ворога є для цього можливості: на четвертий рік війни у нас не побудовані засоби РЕБ прифронтової лінії.

Є вже і оптоволокно на 50 кілометрів, і ретранслятори, які дозволяють працювати на відстань до 100 кілометрів. 70-100 кілометрів, це вже насправді кілл-зона. І нам треба шукати рішення. Давайте подивимось, що роблять передові російські підрозділи на кшталт "Рубікону", на які РФ не жалкує грошей. Вони мають на озброєнні китайські малі системи радіолокації, які дозволяють в радіусі 15 кілометрів бачити будь-яку загрозу з повітря. Ми кажемо про нашу "Бабу Ягу", розвідувальні дрони, middle-страйки, а вони їх зенітними дронами перехоплюють.

"Фламінго" – новий тип зброї, якої немає в світі

– За наявною інформацією, США схвалили продаж Україні більше 3 тисяч крилатих ракет ERAM. Ця зброя стане геймчейнджером у війні?

– Давайте почнемо з технічних характеристик [цих ракет]. Це робота на відстань близько 400 кілометрів. А тепер давайте запитаємо, скільки КАБів використала Росія за місяць по території України? І ми зрозуміємо, що три тисячі таких високоточних засобів ураження, по суті, дуже мало.

По-друге, чи ми можемо захистити нашу авіацію для якісного застосування таких засобів ураження? Щоб працювати на ту глибину, на яку нам потрібно, а не бути в зоні 200 кілометрів від зони бойових дій, тому що росіяни можуть застосовувати свої далекобійні ракети класу повітря-повітря з літаків Су-35, як вони це роблять. Таким чином, ми втрачаємо 200 кілометрів і працюємо лише на глибину 100-200 кілометрів. Не вражаємо важливих пунктів і б'ємо по тимчасово окупованій території. Тому, безумовно, дякуємо, (хоча дуже часто західні партнери дають нам те, що нам не потрібно), але нам треба розвивати свої можливості щодо middle-страйків. Ми зараз активно зробили ставку на deep-страйки, але забули про middle-страйки. Це те, що зможе активно допомогти нашим силам оборони вирізати російську логістику і працювати по засобах ППО, РЕБ. Розвідка і збільшення кількості middle-страйків, допомогли б нам суттєво покращити свої можливості. Тому ERAM не стане геймчейнджером. Це просто буде точкова допомога Україні.

– Гаразд. А як щодо проектів "Фламінго", "Сапсан"?

– Йде етап випробування. Але тут питання масштабування наших можливостей. Як швидко ми зможемо забезпечити усім потрібним ці засоби ураження.

– А саме?

– Двигуни, твердопаливні елементи, навігація і інші елементи, які там є всередині. Їх потрібно робити і їх треба багато. "Фламінго" – новий тип зброї, якої немає в світі. Ну не було завдання нести тонну у вигляді крилатої ракети. Як американці відпрацювали по Ірану? Зачистили все ППО, потім зайшли на своїх стратегічних бомбардувальниках, скинули пару бомб і виконали свою задачу. А у нас немає такої можливості, тому ми розробили ракету, яка несла б цю тонну вглиб території РФ.

Дуже багато хейту [стосовно "Фламінго"], і це боляче. Ми повинні один одному допомагати і зрозуміти, що, насправді, вони [виробник] єдині, хто запропонував це рішення. І знову ж таки, треба масштабувати. Це головна задача держави. Якщо б у нас була інженерна ставка, яка б якісно проаналізувала і дала звіт, то заяви про появу такої зброї були б вже після ударів по РФ. От я виробник, що я іноді роблю: розробили модульну систему РЕБ, я можу зібрати під різні потреби антенну, блок генерації, живлення, керування. Тобто це конструктор, який працює під різні бойові задачі. І я вимушений його показувати в медіа, щоб донести до військових, що є такий якісний виріб. А як це працює в країнах НАТО? F-16, F-35 це Lockheed Martin, F-15 це Boeing, але вони виконують одну стратегію.

"Ми знаємо слабкі місця росіян"

– Ви сказали, що наш ворог робить ставку, здебільшого, на такі засоби ураження як "Шахед". Це через операцію "Павутина", яка вплинула на можливості стратегічної авіації РФ?

– Операція "Павутина" була останнім цвяхом у цю труну. Стратегічна авіація РФ вже вмирала. Літаки Ту-95МС – використаний весь ресурс. Вони спробували їх модернізувати: поставили більшу кількість ракет. Це суттєво вплинуло на структуру літака. Вони не посилили крила, не знайшли новий двигун. Те, як роблять американці за своїми стратегічними бомбардувальниками. Росіяни цього всього не зробили, але використовували по максимуму ці літаки.

Ту-160 – сучасні літаки. Але вони так і не змогли їх випускати. Те, що ми бачимо, це спроби реанімувати старі запаси або ремонтувати те, що було. Нещодавня ситуація: відкриття бомболюків і невипуск ракет, коли револьверний засіб не спрацював. Це ж проблема ще з радянських часів. Під час виконання тренувальних польотів для відстрілу по уявним цілям на території Канади або США, ці стратегічні літаки здіймалися в небо з території України, летіли на Північний полюс і відстрілювалися. І от під час спроб відкривання люку ракета не виходила. В такому стані ці літаки поверталися на якийсь запасний аеродром. У мене батько працював на Ту-160, я з дитинства знаю ці літаки.

Інша проблема, використання стратегічної авіації з ракетами, які працюють на відстань понад 3 тисячі кілометрів, для ударів на відстань 700 кілометрів – це марнотратство. Пригадаємо, коли тодішньому очільнику міністерства вбивств Шойгу, вперше показали модернізовану ракету Х-69. Мрія росіян створити якийсь засіб ураження, який буде працювати на відстань близько 500-600 кілометрів з під крила тактичної авіації (тому що тактичні літаки вони будують, а стратегічні не можуть поки що будувати). Основною метою модернізації Х-59 до Х-69 було збільшення радіусу цієї ракети. Шойгу тоді сказали, що радіус дії 400 кілометрів, а він сказав, що ви ж знаєте нашу проблему. Проблему неможливості застосовувати стратегічну авіацію з далекобійними ракетами. Тому росіяни швидко й намагалися модернізувати Х-59 до Х-69. У росіян немає такої ракети, як у американців, наприклад, JASSM, яка працює на 900 кілометрів з під крила F-16. У росіян немає ракети на кшталт Storm Shadow, яка може працювати на 650 кілометрів з під крила тактичної авіації. У них з під крила тактичної авіації і все що працює, це на 200 кілометрів. Ну зараз ще Х-69, яка працює на 400 кілометрів. Тому проблема була, а "Павутина" стала останнім цвяхом.

МіГ-31, який використовує "Кинджал". З літака викинули декілька тонн обладнання для того, щоб він міг використовувати цей "Кінджал". Тому що це був взагалі літак для перехоплення ракет, а його використали як засіб для несення аеробалістичної ракети. В принципі, ми знаємо ці слабкі місця і по них треба бити.

Теги за темою
війна Польша
Джерело матеріала
loader
loader