Лише 2,3% ефірного часу супроводжується перекладом жестовою мовою, — дослідження Нацради

Сьогодні, 23 вересня, у Міжнародний день жестових мов, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення презентувала результати моніторингу 41 загальнонаціонального телеканалу щодо інклюзивної доступності їхнього контенту. Дослідження показало, що лише 2,3% ефірного часу супроводжується перекладом жестовою мовою, а частка доступної кінопродукції становить менше як 1%.

28 червня 2025 року набув чинності Європейський акт про доступність (ЕАА), який зобов’язує медіакомпанії забезпечити точні й синхронізовані субтитри до всіх телевізійних програм. Українське законодавство не встановлює кількісних вимог для приватних каналів, зобовʼязання має лише суспільний мовник  – не менше як 5% адаптованих програм у прайм-таймі. 

Нацрада провела тижневий моніторинг 41 загальнонаціонального телеканалу за період з 1 по 7 серпня 2025 року. Результати показали, що переважна більшість контенту не адаптована для людей з порушеннями зору, слуху та з порушеннями інтелектуального розвитку.  

Дослідження виявило, що жестова мова використовується лише на 5 телеканалах: «Суспільне Культура», «Суспільне Новини», «Армія TV», «1+1 Україна» і «Квартал TV». Загальний обсяг застосування жестової мови – 158 годин 11 хвилин із загальних 6888 годин тижневого мовлення всіх каналів, що становить лише 2,3%.

Супровід фільмів, мультфільмів та серіалів жестовою мовою або субтитрами забезпечують лише 3 телеканали («Суспільне Культура», «1+1 Україна», «Квартал TV»). Частка такого контенту становить 0,62% загального обсягу мовлення.

Технологія субтитрування доступна на 38 із 41 телеканалу, що, як кажуть у Нацраді, свідчить про наявність технічних можливостей в абсолютної більшості цих каналів забезпечувати інклюзивну доступність інформації шляхом використання такої технології. Проте загальний обсяг застосування субтитрів становить лише 1,61% загального обсягу мовлення. 

Водночас зафіксовано два типи використання субтитрів: для інклюзивної доступності людей з порушеннями слуху та для мовної адаптації іншомовного контенту, що часто робить їх недостатньо ефективними для осіб з порушеннями слуху.

Протягом усього тижневого моніторингу експерти не зафіксували жодного випадку використання аудіодискрипції (тифлокоментування), що, як зауважують у Нацраді, вказує на відсутність забезпечення доступності контенту для людей з порушеннями зору.

Згідно з результатами добового моніторингу, «Суспільне Новини» забезпечує 57% адаптованих програм у проміжок часу із 7 до 22 години, а «Суспільне Культура» – 23%, що значно перевищує встановлений законодавством мінімум у 5%.

«Ці показники свідчать, що забезпечення високого рівня доступності контенту є цілком реальним завданням за наявності відповідних пріоритетів і механізмів впровадження», — зазначають у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.

Окремим складником дослідження стала оцінка частки медіапродукту, героями якого є люди з інвалідністю. Моніторинг показав, що такого контенту лише 1,35% від загальної кількості програм, що були поширені в ефірі протягом тижня.

У розрізі вікових груп найменше представлені діти з інвалідністю – лише 0,01% контенту, дорослі особи з інвалідністю (18 – 60 років) з’являлися у 0,99% програм, а люди похилого віку з інвалідністю (60+ років) – у 0,34%.

Дослідження було проведене в рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Повністю інфографіку з результатами дослідження можна переглянути за посиланням. 

• Читайте також: «Щоб усі всіх чули». Як Суспільне працює над розвитком інклюзивного контенту

Фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення